Протести в Німеччині проти міграційної політики ХДС і Мерца

У Берліні в неділю, 2 лютого, близько 160 тисяч людей, за даними поліції, вийшли на акцію протесту під гаслом "Повстання порядних - демонстрація на підтримку брандмауера". Організатори заявляють про "до 250 тисяч" демонстрантів. "Брандмауер" - термін, який останнім часом усталився в німецькій політиці на позначення умовної лінії відмежування більшості великих партій від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН), частини якої офіційно визнано правоекстремістськими. Протестувальники прагнуть запобігти будь-якій співпраці інших партій з АдН. 

Приводом для протестів стали голосування в Бундестазі кількома днями раніше. Консервативні партії "Християнсько-демократичний союз" і "Християнсько-соціальний союз" (ХДС/ХСС), які перебувають в опозиції до канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), подали проєкт резолюції, у якій закликали уряд до жорсткішого поводження з мігрантами і біженцями, що намагаються потрапити до Німеччини без документів. Зрештою резолюцію депутати підтримали - завдяки голосуванню депутатів АдН.

І хоч резолюція має суто декларативний характер і не зобов'язує уряд ні до чого, це стало першим випадком, коли ультраправі забезпечили більшість під час голосування в німецькому парламенті. Адже голосів ХДС/ХСС та ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП), які так само проголосували "за", для підтримки документа не вистачило б. Правлячі соціал-демократи та зелені заздалегідь оголосили, що не голосуватимуть за резолюцію, а отже, закидають критики, ХДС/ХСС та ВДП свідомо пішли на те, аби проштовхнути проєкт за допомоги голосів АдН, пошкодивши таким чином "брандмауер". Натомість для підтримки законопроєкту ХДС/ХСС про обмеження міграції, голосування щодо якого проходило минулої п'ятниці та який так само одноголосно підтримала АдН, голосів у Бундестазі не вистачило. Цього разу консерваторам забракло голосів із власних лав, а також із лав ВДП.

"Непробачна помилка"

На акції протесту в Берліні у неділю виступив німецький публіцист із єврейським корінням Мішель Фрідман (Michel Friedman), який демонстративно вийшов з ХДС у відповідь на голосування в Бундестазі. Він назвав АдН "партією ненависті", а спільне голосування ХДС/ХСС та АдН - "непробачною помилкою".

Від будівлі Рейхстагу, де засідає німецький Бундестаг, демонстранти рушили до головного партійного офісу ХДС. Їхнє головне побоювання - зсув німецької політики праворуч. Одна з учасниць маршу в розмові з DW сформулювала це так: "Я думаю, що дуже-дуже важливо дати Фрідріху Мерцу (Friedrich Merz, кандидат у канцлери від ХДС/ХСС. - Ред.), ХДС/ХСС та ВДП - тобто партіям цілком демократичного центру, - зрозуміти, що вони зараз на шляху виходу з цього демократичного центру". За її словами, якщо партії цього не усвідомлюють, треба їм на це вказати.

"Я італійка та знаю, що може статися"

Молода жінка у розмові з DW каже, що вважає свою участь у протестах необхідною, бо сама вона італійка і знає, "що відбувається, на жаль, не лише в Італії, але й по всьому світу, коли правих екстремістів стає більше". В Італії з 2022 року при владі перебуває уряд на чолі з представницею постфашистських сил Джорджею Мелоні. Протестувальниця вважає небезпечним сприяння ХДС підйому правих сил. Інший учасник демонстрації каже: "Я вважаю, поки ми маємо право на це, важливо протестувати. І в ім'я кращого майбутнього варто пам'ятати про минуле і тодішні події". Під цим він розуміє правління націонал-соціалістів у Німеччині, яке завершилося Другою світовою війною з мільйонами загиблих.

Кореспондент DW, який спостерігав за акцією в Берліні з місця подій, побачив на ній представників усіх вікових груп - від малих дітей до літніх людей. За його словами, акція була гучною, але загалом мирною. Крім одного зірваного передвиборчого плаката ХДС він не побачив ані актів вандалізму, ані фізичних атак з боку протестувальників. Утім, до самого центрального офісу ХДС демонстрантами наблизитися не вдалося - підхід було перегороджено, а в самій будівлі панувала темрява, передає кореспондент DW.

"Фріце, слухайся мамку" - "Мамка каже: Ні!"

На одному з транспарантів, які тримали в руках протестувальники, був надпис: "Фріце, слухайся мамку" ("Fritz, hör auf Mutti"), на іншому: "Мамка каже: Ні!" ("Mutti sagt Nein!"). Фріц - це коротка форма імені Фрідріх. А "мамкою" в Німеччині ще давно прозвали Анґелу Меркель (Angela Merkel), коли та ще очолювала уряд з 2005-го по 2021 роки. І хоч між Меркель та Мерцом ніколи не було особливо близьких стосунків, поширена днями письмова заява Меркель, у якій вона назвала дії Мерца в контексті голосування разом з АдН "неправильними", була неочікуваною.

Адже на носі позачергові вибори до Бундестагу, призначені на 23 лютого, усі партії перебувають у режимі передвиборчої боротьби, а ХДС лідирує в опитуваннях і прагне, аби Мерц став наступним канцлером. Публічна критика з боку ексканцлерки і колишньої голови ХДС точно не додає її партії додаткових балів під час кампанії.

Демонстрації по всій Німеччині

Акція протесту в Берліні була найбільшою, але не єдиною. У баварському Регенсбурзі у неділю, за даними поліції, на акцію проти расизму та міграційної політики ХДС/ХСС на вулиці вийшли близько 20 тисяч людей. У багатьох інших німецьких містах так само відбулися подібні акції. Були великі демонстрації і в суботу: в Гамбурзі на протести вийшли, за різними даними, від 65 до 80 тисяч людей, у Кельні та Штутгарті, за даними організаторів, було майже по 45 тисяч протестувальників.

На понеділок, 3 лютого, так само запланована низка невеликих акцій, передусім у Берліні. У цей день у місті проходить з'їзд ХДС, на якому, зокрема, має бути затверджено "екстрену програму", що включає плани Фрідріха Мерца щодо міграційної політики, які він хоче втілити у разі обрання на посаду канцлера. Серед планів - стаціонарний контроль на німецькому кордоні, а також відмова у в'їзді до країни біженцям без документів. Поки не зрозуміло, як проголосують делегати і чи звучатиме на з'їзді критика на адресу Мерца.