Напад ХАМАСу на Ізраїль і наслідки для палестинців
17 жовтня 2023 р.
Зростання кількості жертв на Західному березі річки Йордан є особливо поганою новиною для Палестинської національної адміністрації (ПНА). За повідомленнями інформаційних агентств, 14 жовтня в кількох місцях на Західному березі в сутичках з ізраїльськими силами безпеки було вбито кілька людей. Таким чином, загальна кількість палестинців, які загинули тут з початку нападу на Ізраїль радикального ісламістського руху ХАМАС, визнаного Європейським Союзом, США,Німеччиною та низкою інших країн терористичною організацією, зросла до 54. За цей же період ізраїльська армія заарештувала 280 палестинців під час рейдів на Західному березі річки Йордан. 157 з них, за даними Ізраїлю, є прихильниками ХАМАСу.
ПНА, яка керує лише Західним берегом річки Йордан, в той час як Сектор Гази перебуває під контролем ХАМАСу, може мати лише дуже опосередковане відношення до подій у Секторі Гази. Тим не менш, останні події свідчать про те, що адміністрація дедалі більше втрачає контроль над територіями, які перебувають під її владою. Кожна смерть є свідченням того, що вона більше не зможе достукатися до населення і переконати його у своїй політиці ненасильницьких відносин з Ізраїлем. Водночас, розгортання ізраїльських сил безпеки свідчить про те, що Ізраїль дедалі менше довіряє Палестинській автономії у забезпеченні стабільності та відсутності насильства на підконтрольних їй територіях.
Як зауважує Стівен Гефнер (Steven Höfner), голова представництва Фонду Конрада Аденауера в Рамаллі: "Палестинська національна адміністрація майже не коментувала ситуацію, а якщо і коментувала, як, наприклад, її голова Аббас, то досить стримано і, перш за все, не звертаючись до ХАМАСу і не засуджуючи його". Таким чином, за його словами, вона продовжує свій попередній курс, а саме: лише управляти територіями Палестинської автономії, але більше не висувати жодних ідей щодо їхнього майбутнього. "ПНА в першу чергу зацікавлена у збереженні власної влади. І навряд чи вона в змозі контролювати ситуацію на Західному березі річки Йордан. Саме це ми бачимо зараз у сутичках", - сказав Гефнер.
15 жовтня, більш ніж через тиждень після масштабної атаки на Ізраїль, інформаційні агентства повідомили, що Аббас дистанціювався від ХАМАСу. Політика і дії ХАМАСу "не представляють палестинський народ", заявив Аббас в телефонній розмові з правителем Венесуели Ніколасом Мадуро, повідомило офіційне палестинське інформаційне агентство Wafa. Пізніше, однак, цей самий уривок, а разом з ним і згадка про ХАМАС, були видалені офіційною інформаційною агенцією без будь-яких подальших пояснень, повідомляє Reuters.
Читайте також: NYT: Ізраїль запросив у США військову допомогу на 10 млрд доларів
Палестинську національну адміністрацію було створено в 1994 році в контексті першої угоди, укладеної в Осло 1993 року між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини (ОВП). Її мета: закласти основи майбутньої незалежної палестинської держави.
Ці надії вже давно розвіялися. Діяльність влади Палестинських територій навіть серед багатьох палестинців вважається провальною. Мітинги, якими, за повідомленнями у ЗМІ, палестинці в багатьох населених пунктах зустріли терор ХАМАСу, ще раз дали зрозуміти, що симпатії багатьох жителів Західного берега річки Йордан лежать на боці цієї ісламістської організації, а не світського ФАТХу, найсильнішої дотепер політсили Палестинських територій. "Ми б воліли, щоб ХАМАС не робив цього, - цитує журнал The Economist слова представника Палестинської автономії. - Але якщо Ізраїль відповість, це буде розглядатися не як напад на ХАМАС, а як частина 75-річної війни проти палестинської нації".
Критика ситуації з дотриманням прав людини
На самому Західному березі річки Йордан, а також на міжнародному рівні, владу Палестинських територій звинувачують у численних зловживаннях. Наприклад, у червні 2022 року правозахисна організація Human Rights Watch заявила про невибіркові арешти та жорстоке поводження з критиками та представниками опозиції. А палестинська "Незалежна комісія з прав людини" (Independent Commission for Human Rights, ICHR) зафіксувала 129 скарг на свавільні арешти на Західному березі річки Йордан і 80 - у Секторі Гази у 2021 році, багато з яких стосувалися свободи зібрань та свободи слова, повідомила правозахисна організація Amnesty International.
За словами Гефнера, в останні роки Палестинська національна адміністрація відмежувалася від палестинського населення. "Стало очевидно, що це є проєктом еліт, від якого виграє дуже мало людей на Палестинських територіях. Вона більше не є демократичною інституцією, її легітимність давно втрачено, і люди на Палестинських територіях не вірять, що Палестинська національна адміністрація, ФАТХ або Аббас можуть якимось чином розробити перспективу на майбутнє", - вважає експерт.
"Драматична втрата авторитету"
Відповідно, втрата авторитету Палестинської національної адміністрації стає дедалі більш драматичною. Ще на початку вересня через Йорданію до Палестинських територій надійшла зброя і бронетехніка. Це озброєння, як повідомляє видання Jerusalem Post, насамперед має на меті забезпечити контроль влади над Західним берегом річки Йордан, який подекуди значно послабився, наприклад, у місті Дженін.
У липні ізраїльські військові увійшли до цього міста після того, як у червні двоє прихильників ХАМАСу застрелили тут чотирьох ізраїльтян. У попередні місяці тут також неодноразово відбувалися напади на ізраїльських поселенців. Нападники часто походили з табору для біженців та його околиць. Терористичні угруповання, такі як ХАМАС і "Ісламський джихад", використовують невдоволення населення Палестинською національною адміністрацією і її головою Аббасом у своїх політичних і військових інтересах.
Аббаса було обрано на чотири роки у 2005 році, а законодавчий орган Палестинської автономії обрали у 2006 році. Відтоді вибори проводилися лише на муніципальному рівні. "Палестинська національна адміністрація переживає драматичну втрату авторитету", - каже Гефнер, посилаючись на репрезентативне опитування громадської думки, опубліковане Фондом Конрада Аденауера і "Палестинським центром політичних і соціологічних досліджень" (PSR) у вересні цього року - всього за кілька тижнів до нападу ХАМАСу на Ізраїль. Згідно з опитуванням, 78 відсотків населення вимагають відставки Аббаса, і лише 19 відсотків хочуть бачити його на посаді. І якби на Західному березі річки Йордан відбулися вибори голови адміністрації, то явка була б низькою: лише 42 відсотки з тих, хто має право голосу, проголосували б. Але якби у виборах брали участь Аббас і лідер ХАМАСу Ісмаїл Ханія, то 58 відсотків проголосували б за останнього, а за Аббаса - лише 37 відсотків. З іншого боку, на парламентських виборах ФАТХ міг би взяти гору над ХАМАСом, нехай навіть з невеликим відривом: він отримав би 36 відсотків, тоді як ісламісти - 34 відсотків голосів. У 2006 році ХАМАС вже здобув більшість місць у парламенті. Однак у 2007 році, після того, як ХАМАС захопив владу в Секторі Гази, роботу парламенту було призупинено.
Наприкінці липня Аббас оголосив про створення "комітету з примирення" на переговорах з лідером ХАМАСу Ісмаїлом Ханією в єгипетському місті Аль-Аламейн. За його словами, він хоче "продовжити діалог", "покласти край розколу і досягти палестинської національної єдності".
Майбутні відносини з Ізраїлем - незрозумілі
Залишається невідомим, як у цій ситуації буде сприйнято телефонну розмову Аббаса з президентом США Байденом, що відбулася 14 жовтня. Поки що про неї мало що відомо. "Президент Аббас поінформував президента Байдена про свою взаємодію з регіоном і свої зусилля з надання вкрай необхідної гуманітарної допомоги палестинському народу, особливо в Секторі Гази, - йдеться в заяві Білого дому. - Президент Байден запропонував свою повну підтримку президенту Аббасу і Палестинській національній адміністрації в цих важливих і постійних зусиллях". Державний секретар США Ентоні Блінкен, який зустрівся з Аббасом в столиці Йорданії Аммані під час вихідних, також обговорював з ним ці питання.
Читайте також: Чи відкриє "Хезболла" другий фронт проти Ізраїлю?
Велике питання полягає в тому, якими будуть відносини Ізраїлю з Палестинською автономією в майбутньому. І це важко спрогнозувати, констатує Стівен Гефнер. Однак, за його словами, є очевидним, що Ізраїль перебуває в стані війни і буде оцінювати всю ситуацію зовсім інакше, ніж до нападу ХАМАСу. "Мета війни, яку оголосив Ізраїль, це знищення ХАМАСу. Для цього не буде достатньо вторгнення в Сектор Гази. Вірогідно, що Ізраїль також і на Західному березі річки Йордан використовуватиме методи, що відрізнятимуться від тих, які він використовував раніше, щоб нейтралізувати там прихильників ХАМАСу. Що це означає для Палестинської національної адміністрації - питання відкрите", - підсумовує експерт.