"Національний кешбек": більше економічної користі чи шкоди?

В Україні з 2 вересня запрацює програма національного кешбеку "Купуй українське". За нею українці зможуть щомісячно отримувати до трьох тисяч гривень компенсації за купівлю товарів українського виробництва. Появу програми анонсував президент України Володимир Зеленський ще у лютому.  Тоді він заявив, що вона покликана зробити так, "щоб українські гроші залишилися в Україні та працювали в Україні". "Це податки, це зарплати наших воїнів, це можливості нашої держави, зокрема й оборонні", - казав він. Чи стане програма ефективним помічником українського виробника та економіки - в матеріалі DW.

Що передбачає програма кешбеку

Для українців кешбек не є чимось новим. Подібні програми є у багатьох торговельних мережах, магазинах та банках. "Нацкешбек" діє за схожим принципом. Щоб його отримувати, потрібно оформити спеціальну картку у банках-партнерах, якими нині є "Приватбанк", "Ощадбанк", "Сенс Банк", "А-Банк", "ПУМБ", "Укрсіббанк", mono, "Укрексімбанк", "Глобус", "УкрГаз" та "Кредит Дніпро".

Потім треба дати згоду на передачу даних про транзакції при купівлі товарів з вибраних карток, і в мобільному застосунку "Дія" обрати послугу "Національний кешбек". Громадяни зможуть отримувати 10 відсотків від вартості куплених товарів українського виробництва, але не більше трьох тисяч гривень на місяць. Накопичені кошти приходитимуть раз на місяць до 20 числа наступного, а використати їх потрібно буде до 31 січня 2025 року.

Втім, зняти кешбек у вигляді готівки буде неможливо, а лише витратити на певні послуги. Зокрема, оплатити комунальні послуги, пожертвувати на армію, придбати військові облігації, поповнити мобільний, заплатити за проїзд та медичні послуги, купити квиток у кіно та на спортивні заходи, сходити у ресторан. Винятки - підакцизні товари, як-то алкоголь, тютюн, пальне. За купівлю цих товарів кешбек нараховуватись не буде. Надалі, як уточнили DW в міністерстві економіки України, буде створено сайт з переліком виробників і їхніх товарів, а також інтегровано його з "Дією" - споживач зможе наводити смартфон на штрих-код товару і перевіряти, чи є на нього кешбек.

Українські виробники та продавці для участі у програмі повинні подати заявку та зареєструвати перелік товарів через портал "Дія". Участь вже підтвердили основні торговельні мережі і виробники споживчих товарів, кажуть у мінекономіки. У відомстві очікують від програми нових робочих місць і податкових надходжень. "До 40 відсотків коштів, витрачених на український товар, повертається податками в бюджет і йде на потреби ЗСУ", - наголосила міністерка економіки Юлія Свириденко.

Кешбек фінансуватиметься з державного бюджету, цьогоріч передбачено три мільярди гривень.

Читайте також: "Зроблено в Україні": уряд затвердив лого державної торговельної марки

Сумнівний економічний інструмент

Втім, "нацкешбек" вже наразився на критику. Так, проти запровадження кешбеку виступило об'єднання аналітичних центрів, громадських організацій та експертів "Економічна експертна платформа". "Реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для держбюджету та доволі складною в адмініструванні", - йдеться у зверненні експертів до уряду. Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до їхнього приватного життя, а саме їхніх покупок, кажуть експерти, маючи на увазі необхідність надати згоду на передачу даних про транзакції.

Тим часом народний депутат із парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк назвав кешбек "абсолютно популістською ініціативою", яка не має відношення до пожвавлення економіки. За його словами, "з нашої кишені і трохи з кишені міжнародних партнерів України роздадуть на вітер три мільярди гривень". "Гроші з Фонду підтримки підприємців, тобто фізичним особам, будуть надавати гроші з фонду підтримки підприємців. Тут відбувається порушення бюджетного законодавства", - наголосив Железняк на брифінгу, цитує УНІАН.

Опитані DW економісти також не надто оптимістичні щодо кешбеку. Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський не очікує великого макроекономічного впливу від програми кешбеку з огляду на невеликі обсяги її фінансування. "Побачимо, як буде на практиці. Я ставлюся до програми скептично", - каже він. 

Своєю чергою старший економіст Центру соціально економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський більш категоричний, і виступає проти будь-якої політики щодо підтримки вітчизняного виробника. "Кешбек не підвищить ВВП. Бюджетний імпульс у вигляді кешбеку може спрацювати за умови, що є надлишкові потужності і велике безробіття, а також є досконала конкуренція", - каже він у розмові з DW. В Україні немає нічого з переліченого, адже діють не ринкові чинники - потужності недовантажені через відключення електрики, а робочої сили не вистачає через війну, наголошує Дубровський. "Тобто виробникам складно збільшити виробництво", - додає експерт.

"Кешбек можуть дозволити собі багаті країни"

Проте головне занепокоєння у співрозмовників DW викликає те, що кешбек запроваджують під час війни. "Я дуже насторожено ставлюся до різного роду пільг, які надаються за рахунок державного бюджету. Нині ключова задача - мобілізація коштів і більш сувора фінансова дисципліна, зважаючи на те, що Україна бере участь у війні на виснаження", - наголошує Бураковський.

Україна має проблеми з витратною частиною бюджету, тому підвищує податки і веде перемовини з партнерами щодо фінансування, зауважує Дубровський. "Водночас уряд видає кошти на кешбек з бюджету. Це - розкіш. Таку політику можуть дозволити собі багаті країни. В країні, якій не вистачає грошей на ліки для хворих на рак, такої політики взагалі не може бути. А коли не вистачає грошей на армію, то годі й говорити", - переконаний він.

Читайте також: Зовнішній держборг України перевищив 100 мільярдів доларів

Посилення великих продавців

Крім того, у програмі "нацкешбеку" присутні дискримінаційні моменти для бізнесу, вказують експерти. Так, Дубровський звертає увагу, що взяти участь у кешбеці зможуть лише продавці, які перебувають на загальній системі оподаткування. "Малий бізнес перебуває переважно на спрощеній системі оподаткування. Тому люди зможуть отримати кешбек, купуючи лише у великих роздрібних магазинах, які і без того є монополістами на ринку", - каже він. В такій ситуації, за словами Дубровського, великі роздрібні мережі позбавляться конкуренції, і зможуть надалі підвищувати ціни.

Крім того, на думку економіста, "нацкешбек" негативно вплине на виробників. "Зараз вони мають можливість продавати продукцію через великі і малі торговельні мережі, у них є вибір. А якщо збільшиться ринкова влада великих торговельних мереж, їм будуть нав'язувати ще гірші умови продажу, тому що не буде альтернативи. 10 відсотків вартості - це доволі багато, особливо в маленьких містечках, де люди дуже чутливі до ціни. У великих містах фактично вже перемогли повністю великі мережі", - каже він.

Читайте також: Як війна пришвидшує дерегуляцію бізнесу в Україні

Своєю чергою Бураковський вказує на дискримінацію імпортерів. "Один з аргументів необхідності кешбеку в уряді називають те, що національні виробники сплачують податки. Це дійсно так. Але є й імпортери, які офіційно завозять продукцію і також сплачують багато податків. Тому логіка не коректна", - зауважив економіст.