1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
КонфліктиКазахстан

МЗС розробляє шляхи виїзду українців із Казахстану

9 січня 2022 р.

Через проблеми з авіасполученням у Казахстані МЗС України розробляє альтернативні шляхи виїзду українців. Відновлення регулярних авіарейсів за маршрутом Нур-Сулатан - Київ заплановане на 9 січня.

https://p.dw.com/p/45Jwu
Аеропорт "Алмати", Казахстан
Аеропорт "Алмати", КазахстанФото: Valery Sharifulin/Tass/picture alliance

Міністерство закордонних справ (МЗС) України розробляє альтернативні шляхи виїзду українців із Казахстану у разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення. Про це в неділю, 9 січня, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив дипломатам пропрацювати альтернативні шляхи виїзду наших громадян із Казахстану у разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення. До цієї роботи долучилися усі українські посольства в регіоні", - написав Ніколеко на своїй сторінці у Facebook.

Ніколенко зауважив, що міжнародний аеропорт "Алмати" призупинив обслуговування цивільних літаків, оскільки використовується для військово-транспортної авіації держав-членів Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ). Утім, за попередньою інформацією, відновлення регулярних авіарейсів за маршрутом Нур-Сулатан - Київ планується вже 9 січня, додав речник МЗС.

За словами Ніколенка, через скасовані авіарейси люди не можуть залишити Казахстан, нині найбільша кількість українських громадян в Алмати - 116.

"МЗС України взаємодіє із урядами іноземних держав, громадяни яких також не можуть залишити територію Казахстану. Враховуючи триваючу силову операцію та складну безпекову ситуацію, зокрема в Алмати та Алматинській області, нині найбезпечнішим варіантом для українців є залишатися в місцях їхнього тимчасового проживання", - наголосив він.

Читайте також: Протести у Казахстані: сон жахів чи шанс Путіна?

Також, за інформацією МЗС, українців немає серед загиблих, постраждалих або затриманих під час масових протестів у Казахстані.

Жертви заворушень у Казахстані

9 січня оперативний штаб Казахстану повідомив, що під час акцій протесту та їхнього силового придушення загинули 164 особи. Згідно з інформацією штабу, найбільше загиблих в Алмати - 103 людини, в Кизилординській області - 21, в Жамбильській області - 10, в Алматинській області - 8 осіб.

Читайте також: Як протести в Казахстані стали політичними

Однак згодом міністерство охорони здоров'я (МОЗ) Казахстану заперечило цю інформацію у відповідь на запит інтернет-видання Orda.kz. Там вказали, що оприлюднення статистики жертв є "технічною помилкою".

Раніше повідомлялося, що від початку протестів загинули 16 співробітників поліції, національної гвардії, а також міністерства оборони. Станом на 9 січня у Казахстані затримано 5969 осіб, повідомило міністерство внутрішніх справ країни. У МВС стверджують, що серед затриманих "багато іноземців", проте, як і раніше, не вказують, скільки саме і з яких країн вони прибули.

Серед загиблих - діти

Також в Казахстані під час протестів загинуло двоє дітей. Увечері 7 січня в Алмати під обстріл потрапив автомобіль, у якому перебували дві сестри, повідомила уповноважена з прав дитини в Казахстані Аружан Саїн. Молодша, 4-річна, загинула на місці, а старша, учениця 9-го класу, була поранена у легені та зараз перебуває у реанімації. Того ж дня вогнепальне поранення отримала інша дитина - 8-річна дівчинка. 5 січня в Алмати під час прогулянки з батьками від кульового поранення загинув 11-річний підліток.

Читайте також: Протести в Казахстані: Токаєв наказав армії стріляти без попередження

Як повідомлялося, 2 січня на заході Казахстану розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Згодом вони переросли у масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. 

З 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку та запровадив у країні режим надзвичайного стану. Він також розпочав "антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку" в Алмати та Актау, а згодом розширив зону її дії. Крім того, на запит Токаєва Організація договору про колективну безпеку, до якої входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан, відправила військовий контингент у Казахстан.

Казахстан: жертви придушення протесту