1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ТехнологіїУкраїна

Федоров: Military Tech - майбутнє нашої цифрової економіки

21 березня 2023 р.

Віцепрем'єрові Михайлу Федорову щороку додають повноважень - нині під його опікою опинилась ще й освіта. Про електронну демократію під час війни та привілеї для IT-галузі він розповів в інтерв'ю DW.

https://p.dw.com/p/4P0Vn
Михайло Федоров
Михайло ФедоровФото: Yuriy Boyko/DW

В 2019 році 28-річний Михайло Федоров керував передвиборною кампанією Володимира Зеленського в соціальних мережах. А після його перемоги став наймолодшим урядовцем України, очоливши міністерство цифрової трансформації. Нині вже як віцепрем'єр він опікується інноваціями та гральним бізнесом, збирає гроші на "Армію дронів" та веде пермовини з Facebook та Space X.

Про електронну демократію під час війни, нові послуги для цивільних та військових, а також привілеї для IT-галузі, DW поговорила з Михайлом Федоровим незадовго до того, як Верховна Рада cпочатку тимчасово звільнила його з уряду, а наступного дня призначила на нову посаду - віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій.

DW: Минулого місяця ви дуже гучно відзначали триріччя роботи "Дії" - порталу цифрових послуг і мобільного застосунку. Дійсно, він став незамінним для українців за останній рік - під час війни. А чи є провали і недоліки у цього проєкту?

Михайло Федоров: Хочеться рухатися ще швидше. У нас завжди є такий амбітний план, і, в принципі, ми його намагаємося виконувати, але хочеться ще більше проєктів реалізовувати. Ми розуміємо, час швидко минає, всі країни також розвиваються, і нам потрібно боротися за громадян класним сервісом. Помилки є у кожному проєкті, ми постійно їх аналізуємо і виправляємо, це найголовніше. Ми там робимо постійні організаційні зміни, щоб запускати не чотири-п'ять послуг на місяць, а 20-30. Ось це головний виклик. До кінця цього року у громадян повинно бути відчуття, що вони мінімально взаємодіють з державою, тому що все можна отримати в електронному форматі.

Найпоширеніше питання про "Дію" ви, мабуть, знаєте: коли через неї розсилатимуть судові та мобілізаційні повістки?

Не плануємо цього робити, не працюємо над цим, тому відповідаю традиційно.

А чому? Це ж зручно.

Є багато організаційних питань, через які це не можна робити. Тому що, наприклад, реєстри військовозобов'язаних ще неякісні, і буде, напевно, несправедливо, коли через те, що на когось інформації немає в електронному реєстрі або, навпаки, є - людина отримує або не отримує повістку. Тому потрібно працювати з якістю даних, а після цього думати про сервіси.

Це не та сфера, де можна по ходу щось покращувати, тому що це досить сенситивне питання. І це може негативно впливати на розвиток цифрової держави. Тому у нас сьогодні цього питання взагалі немає на порядку денному.

Маємо інформацію по кожній вежі мобільного зв'язку 

Разом із тим, ви занурились в цифровізацію військового обліку, працюєте зараз з військо-лікарськими комісіями. Наскільки військові пускають цивільне міністерство в свої реєстри?

Ми допомагали до цього із "Оберігом" - це інформаційна система для військовозобов'язаних. І зробили там багато прогресу ще до російського вторгнення. Це було пов'язано з послугою зміни місця реєстрації - ми змінили філософію, повний реінженеринг послуги і просто почали передавати цю інформацію у цей реєстр без перевірки. Це, до речі, найпопулярніша послуга в нашій країні.

Є паперові архіви (у терцентрах комплектування та соціальної підтримки. - Ред.), де міститься інформація про військовозобов'язаних, але там немає комп'ютерів для того, щоб люди просто вбивали цю інформацію, не було захищених периметрів тощо… І ми навіть не через міністерство оборони це купували, передавали, а через різні фонди. Наскільки нас чекають в цьому напрямку? Скажу так: запити про нашу допомогу постійно зростають.  

Для всього цього також потрібна розвинута телекомунікаційна інфраструктура. І за останній рік вона зазнала значних втрат. Ви як урядовець якось спланували нові резерви для українського телекому? Як взагалі забезпечити стабільність зв'язку в країні навіть під час якихось масштабних блекаутів?

Ми зараз маємо інформацію по кожній вежі мобільного зв'язку: чи є там батарея, в якому стані, є чи немає можливості підключити генератор, від якої мережі підпживлюється кожна вежа, що з магістральними операторами, що в них з резервами, який стан - щоденний контроль. Є указ президента, рішення РНБО, готуються певні законопроєкти. Ми розуміємо, на якому рівні постачання генераторів у кожного оператора.

Ми пережили, я сподіваюся, найважчі часи з електроенергією, ми не знаємо, що буде далі, але все-таки ми були на зв'язку. Ми дуже швидко розгорнули центри незламності, забезпечили їх Starlink. І продовжуємо забезпечувати і енергетичну інфраструктуру, і медичну сферу.

Тому є проаналізована політика з висновками, з тим, що можна покращити, і ми над цим постійно працюємо і готуємося до різних сценаріїв, щоб точно українці були на зв'язку.

Україна витрачає на "старлінки" нуль 

Просто енергетики нам розповідають, що резервні потужності, основні потужності після цієї зими варто взагалі ховати під землю…

Ми зберігаємо дані в хмарах і потрібно продовжувати цю тенденцію, я вважаю. Або будувати дата-центри під землею, або в хмарі розміщувати дані. Ми, в принципі, це і зробили з перших днів, ще до вторгнення почали це робити.

Є деякі питання, про які, напевно, там публічно говорити буде некоректно, що можна ще зробити для того, щоб забезпечити працездатність при будь-яких атаках всієї телеком-індустрії.

Щодо "cтарлінків" - ви минулої весни замкнули на собі комунікацію з їх виробником. У вас є розуміння, скільки Україна витратила на "cтарлінки" і витрачає щомісяця?

Дуже просто. Нуль. В Україні зараз 42 тисячі "cтарлінки". Всі їх Україна отримала через нашу команду, яка співпрацює з урядами інших країн. Компанія SpaceX забезпечує логістикою, партнери допомагають фінансово, ми отримуємо спеціальну ціну...

Місяць тому, була заява про те, що SpaceX обмежить використання "старлінків" в Україні військовими. Що це за обмеження, ви вже розумієте? І чи вдасться їх скасувати? Як вони  працюватимуть?

Давайте так, з роботоздатністю "старлінків" немає сьогодні проблем. Вони працюють, всі функції, які вони виконували, вони виконують. Тому в цьому напрямку все під контролем.

Херсонці користуються спільним інтернет-доступом через військовий "Старлінк" через два дні після деокупації міста
Херсонці користуються спільним інтернет-доступом через військовий "Старлінк" через два дні після деокупації містаФото: Metin Aktas/AA/picture alliance

Про що ж тоді було? Що ж мав на увазі SpaceX тоді?

Я думаю, що копання в цьому питанні може тільки призвести до негативних наслідків. Зараз все працює і воно буде працювати.

Як довго?

Я впевнений, що стільки, скільки нам це потрібно для перемоги.

Мінцифри реалізує масштабний проєкт "Армія дронів". Як так сталося, що цивільне міністерство закуповує техніку для військових? І це в той час, коли в міноборони навколо його власних закупівель досить багато корупційних скандалів?

Важлива ремарка: ми не закуповуємо. Ми акумулюємо ресурси з усього світу для того, щоб закуповували військові органи. У нас немає рахунків навіть. Це рахунки Нацбанку, які потрапляють до різних міністерств, але мінцифри не може купувати і не купує БПЛА.

Важливість цього проєкту в тому, що ми разом з генштабом, з міноборони постійно оновлюємо, покращуємо доктрини введення війни завдяки БПЛА, впливаємо на розвиток українських виробників, на пошук компаній по всьому світу, на розвиток систем ситуаційної обізнаності. Тобто ми, по суті, трансформуємо найважливішу сферу сьогодення для того, щоб швидше отримати перемогу. В цьому наша місія, міністерства цифрової трансформації - ми беремо найбільш важливі сфери і трансформуємо, покращуємо, пришвидшуємо.

Сьогодні війна є для нас фундаментальною темою, нам потрібно перемогти у війні. І тому ми тут робимо все, що ми можемо зробити з точки зору технологій, для того, щоб передбачити перемогу.

Війна в Україні - найбільш технологічна з усіх, що були

Кілька років працював в Україні Фонд підтримки стартапів і нещодавно ви і його собі під крило взяли. І, наскільки я розумію, намагаєтесь впроваджувати через нього розвиток мілітарних технологій. У вас є вже якісь перші напрацювання чи проєкти? І скільки в державі грошей на це взагалі?

Є Фонд інновацій, і на його б розвивався проєкт Фонд стартапів. Ми до цього були до нього дотичні, у нас там є наші співробітники, мій заступник, наприклад, в борді цього фонду. Ми багато часу приділяли, він розвивався, але потрібно розвиватися ще швидше. І міністерство фінансів підтримало, що логічно, якщо ми будемо керувати цим фондом.

Для нас дуже важливо, окремо, на базі цього Фонду інновацій запустити цілий мілітарі-кластер. Якщо у вас є ідея, впровадження якої дозволить нам перемогти, вона пов'язана з війною, приходьте туди, ми вам допоможемо експертами, грошима, грантами.

Якщо у вас є готовий проєкт, ми вас зв'яжемо з міністерством оборони, з генштабом, в R&D допрацюємо цей проєкт, і держава у вас буде купувати цей проєкт. Ми створюємо екосистему, де будь-яка людина, яка хоче бути завдяки своєму підприємницькому інноваційному таланту дотична до перемоги, може прийти і отримати допомогу. У нас на сьогодні там невелика кількість грошей, тому що в перші місяці війни на кошти фонду облігації купувалися державні. Але в цьому році вони повертатимуться, і там мова йде про трохи більше ніж 100 мільйонів гривень.

В принципі, ми вже почали цей шлях, ми вже видаємо гранти через цей фонд на компанії, які займаються БПЛА, наприклад, вже кілька компаній отримували такі гранти, але це тільки початок. Наше завдання, як під час Другої світової війни, наприклад, американці запустили свою Раду по інноваціям військовим, і завдяки цій Раді було багато інновацій запроваджено. І наше завдання якраз залучити кращих світових експертів, українських експертів, щоб створити таке ком'юніті, яке знаходить проєкти, допомагає впроваджувати ці проєкти в життя.

Military Tech - це, можливо, майбутнє нашої цифрової економіки. Війна, яка йде в Україні, найбільш технологічна, взагалі, найбільша війна з часів Другої світової в Європі. Вона відбувається в країні, де 300 тисяч IT-шників, в країні, де активне покриття інтернетом, де є певна цифрова культура, нам допомагає весь цивілізований світ. І тому тут будуть народжуватися проєкти, які будуть ставати на озброєння інших країн найближчі 20-30 років.

Military Tech вийшов у тих, хто не був у взаємодії з державою

Вам не здається, що венчурна модель фінансування під час війни, коли заощаджується кожна копійка, буде неефективною?

Я вважаю, що тільки модель венчурного інвестування може призвести нас до перемоги, якщо ми говоримо про Military Tech. Тому що потрібно давати можливість різним підприємцям, щоб вони впроваджували в життя свої проєкти. Тим паче, що мова йде не про 100 мільярдів, не про 150 мільярдів, навіть не про мільярд. Мова йде про ті гроші, які можуть дозволити виникнути продуктам, які змінять хід війни. І це може зберегти десятки життів, сотні життів, можливо тисячі життів.

Всім цим займалося конструкторські бюро "Укроборонпрому": розробляли новітнє озброєння, впроваджували якісь технології. Чому прямо фінансова підтримка КБ чи навпаки залучення людей до цих КБ, пошук кадрів для них не є такою ефективною моделлю, на вашу думку?

Я не керував цими структурами, тому мені важко коментувати, якось характеризувати це. Я просто дивлюся те, що відбувається в світі. Та ж DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency - агентство Міністерства оборони США, що відповідає за розробку нових технологій для використання в Збройних силах. - Ред.)... Я бачу, як розвивається взагалі і технологічний світ.

Ми рік вже у повномасштабній війні, і я добре розумію, що відбувається на кожній ділянці фронту, які технологічні засоби українського виробництва, де використовуються. І я бачу, в кого вийшло - вийшло в тих, хто не був у взаємодії з державою! Хто отримував швидке фінансування для реалізації своїх божевільних ідей. Ось в цих вийшло. Я не хочу просто приводити державні приклади, тому що все-таки війна і я держслужбовець…

Ви держслужбовець на війні і не хочете підтримувати державні підприємства?

Я залізобетонно впевнений, що потрібно дати свободу підприємцям, вони все зроблять. Це моя тверда позиція.

Маю чітку позицію, як зробити гральний бізнес прозорим

Рік тому трохи більше дали свободи підприємцям ще однієї галузі, яка тепер під вашою опікою - це гральний бізнес. За останні два тижні навколо нього одразу кілька скандалів: доповідь СБУ на парламентському комітеті, санкції проти найбільшого гравця на цьому ринку. Що, розкажіть, пішло не так, на вашу думку, з гральним бізнесом?

Я думаю, що не була створена прозора система без людського фактора, яка дозволила б всім компаніям працювати в рівних умовах і сплачувати податки. Тобто, неважливо, що там відбулося сьогодні або вчора, це ж саме відбудеться через пів року, рік, два роки - якщо не змінити правила. В мене є чітка позиція і бачення, що потрібно зробити в цьому напрямку. Якщо парламент це підтримає, я готовий взяти на себе відповідальність, що це буде одна з найбільш прозорих сфер в нашій країні.

Я вважаю, що потрібно змінити податкового агента і зробити, щоб податки з грального бізнесу знімалися, коли тільки потрапляють на рахунок. Відразу. Щоб з кожної транзакції банк автоматично відразу в бюджет відправляв гроші. Без людського фактора повністю.

Я вважаю, що потрібно ліквідувати комісію гральну - вона не потрібна, якщо є чіткі правила, як отримати ліцензію і всю цю інформацію можна перевірити в реєстрах. Там, де є суб'єктивна оцінка, там виникає ситуація з хабарями. Також я вважаю, що потрібно дати агентству, яке повинно створитися замість або у яке має трансформуватися комісія, можливість закривати сайти, що працюють без ліцензії, дуже швидко, в кілька кліків. І також потрібно зробити такі рішення - це один з прикладів - бота, який автоматизовано купує у всіх ліцензіатів і у всіх сайтах, на всіх сайтах робить невеличкі транзакції для того, щоб дивитись, а куди потрапляють ці гроші, чи на той рахунок, на який отримано ліцензії.

Тобто, ідея наша в тому, щоб взагалі прибрати людський фактор. Я не вірю, що можна побудувати якусь інституцію з судженнями людськими, яка буде некорумпована в цьому напрямку. Я вважаю, що потрібно будувати суто автоматизовану систему, де людина не ухвалює рішень. 

Щось приблизне таке я чув, мабуть, років 11 тому, коли почали говорити про податкові пільги для IT-галузі. Це проєкт, який впроваджували з 2012 року, ще з президентства Януковича, і тільки вам вдалося його запустити. Новий режим "Дія.Сіті" вже рік пропрацював - вам вдалося збільшити податкові надходження від галузі?

IT- єдина галузь, яка зростає, можна це пов'язати чи ні, але вона продовжує зростати. Ми запустили цей проєкт за два тижні до повномасштабного вторгнення. 35 тисяч людей інкорпорувалися в "Дія.Сіті" і перейшли з ФОПів на трудові відносини, що в принципі було ціллю. Ми запровадили елементи венчурного інвестування - під час війни, вторгнення повномасштабного, влітку, харківська компанія залучила інвестиції, продалася компанії, яка продовжує працювати в Україні. Мені здається, що цей проєкт, йому тільки рік, але він показав досить потужні результати.

Українська IT-галузь найбільш експортна завдяки оптимізованим податкам

Знову ж таки, чи доречним виявилось під час війни, коли заощаджується кожна копійка, надавати комусь такі суттєві податкові пільги?

Тут є чітка математична модель, яка говорить, що це доречно. Ще трохи часу і він покаже, по якому сценарію моделі ми рухаємося. Але я вважаю, що коли у нас громадяни сплачують до 50 відсотків податків з грошей, які вони отримують, це просто неможливо зробити, щоб всі сплачували такі великі податки. Тому на IT-галузі ми, по суті, намагаємося показати модель, як компанії можуть відбілювати свої відносини всередині. У нас є така компанія, наприклад, AJAX - багато людей встановлюють вдома їх охоронні системи - 100 відсотків співробітників перевела в штат…

Михайло Федоров (л) стверджує, що хотів би знизити податки не тільки для IT-галузі
Михайло Федоров (л) стверджує, що хотів би знизити податки не тільки для IT-галузіФото: Yuriy Boyko/DW

Ви називаєте це досягненням, а я хочу звернути увагу на те, що багато років вони дурили державу...

Дивіться, це підприємці, завдяки котрим функціонує держава, створюються робочі місця. Я взагалі про підприємців і дурити - не погоджуюся з цією думкою. Я вірю, що підприємці - це рушії розвитку будь-якої країни, це кров країни. І потрібно створювати для підприємців умови, в яких вони будуть розвиватися.

Вони розвивалися, створювали робочі місця. Я ж кажу, цій історії понад 10 років. І щоразу, коли вона спливала, вони казали, от якщо не дасте нам пільги, то ми програємо світові ринки. Ми не можемо створювати робочі місця…

Це правда. Якби вони сплачували податки на 100 відсотків, вони б не були конкурентні в світі. Маржинальність просто би не виходила, або була менше. Вони б не змогли реінвестувати.

На сьогодні це стала найбільша експортна галузь, завдяки тому, що вони оптимізовували податки. А ми сказали, дивіться, не потрібно ламати те, що є. Вони зараз на 1,5 відсотки більше податків сплачують, тому що ми додали їм військовий збір. Але вони почали працювати в білу, почали відчувати себе гідно, почали переводити людей в штат, почали реінвестувати, запускати нові проєкти навіть під час вторгнення -подивіться будь-який сайт з пошуку роботи, скільки там вакансій в IT?!

Я вірю в підприємців і вважаю, що завжди держава повинна створювати прозорі, зрозуміли правила гри, розуміючи ринки, які вона розвиває, і тоді не буде цього поняття, що хтось когось обдурює. Це виникає тільки тоді, коли держава не створює інструментів.

Вас не бентежить, що тут є певна соціальна, професійна несправедливість? Мова йде про податки, всі ж мають бути рівні перед законом?

Я вважаю, що така податкова система повинна бути для всієї країни. У мене було два варіанти. Або сидіти і просто так вважати, а другий варіант - показати на IT-галузі, що це математично, економічно дало результат, і щоб фінансовий комітет, податковий, міністерство фінансів звернули на це увагу і прийняли найкращу в світі податкову систему для наших громадян.

Майбутнє ВВП за технологічними компаніями

Але це не єдина ваша поступка для галузі. Ви з осені просували ідею з більш вільним виїздом айтішників-чоловіків за кордон….

І поверненням…

Маю надію. Нині резидентство в "Дія.Сіті" є однією з підстав для бронювання від призову. Вам не здається, що ви створюєте якусь привілейовану касту?

По-перше, це відноситься до політики, яку я формую. Міністерство, наприклад, культури та інформаційної політики, напевно, може також боротися і за розвиток вашої галузі, де ви працюєте. І це нормально, що ми намагаємося розвивати той напрямок, за який відповідаємо.

Я вважаю, що окрім цього, що я відповідаю за цю галузь і намагаюся робити все, що можна, щоб наша країна розвивалася в інноваціях. Я вірю в технологічні компанії і вірю, що за ними майбутнє ВВП. Що економіка стане цифровою, що в нас з'явиться більше не аутсосрсінгових компаній, а продуктових. Я вважаю, що нам потрібно більше мільярдних компаній, щоб вони коштували стільки, щоб вони залучали увагу, гроші, інвестиції з усього світу. І майбутнє за технологіями - 100 відсотків. І потрібно в цьому напрямку максимально швидко розвиватися.

Ось я і намагаюся все зробити, щоб побудувати цифрову державу. І наша команда намагається це зробити.

Привілеї - це частина цього?

Я б сказав так: найкращі в світі умови для розвитку IT.