Що відомо про останні корупційні скандали в Україні

Минулі вихідні ознаменувалися кількома корупційними скандалами у владних кабінетах України. За деякими правоохоронцями уже оголошені підозри, деякі були спричинені журналістськими розслідуваннями. 

Винагорода за дорогі генератори

У суботу, 21 січня, співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) затримали заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василя Лозинського ніби при отриманні 400 тисяч доларів "винагороди". Його підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за сприяння укладанню договорів на закупівлю обладнання та техніки за завищеними цінами.

Як відомо, влітку Кабмін виділив 1,68 мільярда гривень, зокрема, для закупівлі генераторів. За матеріалами слідства, низка посадових осіб центральних та регіональних органів виконавчої влади вирішили привласнити частину цих коштів. "Для цього вони вступили у змову з групою посередників та забезпечили укладання договорів про закупівлі за завищеною на майже 280 мільйонів гривень вартістю з наперед визначеними суб'єктами підприємницької діяльності. Ті, як з'ясувало слідство, мали за це передати держслужбовцям цю суму як "винагороду", - йдеться у повідомленні НАБУ.

Відразу після затримання уряд звільнив Лозинського з посади заступника міністра. За даними міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, розпочато ревізію усіх діючих проєктів мінрегіону, які здійснюються за бюджетні кошти, кошти міжнародних фінансових установ, а також проєктів технічної допомоги. Найближчим часом суд обере запобіжний захід Лозинському. 

Стара справа з новим поворотом

Кількома днями раніше від НАБУ та САП отримав підозру колишній голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Його підозрюють у заволодінні понад 229 мільйонами гривень ще у 2018 році.

Йдеться про премію після виграшу України в Стокгольмському суді над російським "Газпромом", коли "Нафтогаз" домігся компенсації від газового монополіста РФ на суму 4,6 мільярда доларів. Тоді наглядова рада "Нафтогазу" офіційно схвалила виплату премій у загальному розмірі одного відсотка від суми виграшу для тих співробітників, які прямо або опосередковано значно долучилися до досягнення цього результату. Гроші отримав 41 працівник "Нафтогазу" - серед них Коболєв та колишній комерційний директор компанії Юрій Вітренко.

Тепер у НАБУ заявляють, що сума премії суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат. Коболєв на своїй сторінці у Facebook заявив, що планує "доводити свою правоту", прокуратура просила взяти його під варту з альтернативою застави у 365 мільйонів гривень. 23 січня суд у Києві відмовив прокуратурі у взятті Коболєва під варту.

Завищені ціни на харчування для військових

Також цими днями гучні звинувачення у корупції пролунали на адресу співробітників міністерства оборони України. 21 січня журналіст Юрій Ніколов у виданні ZN.ua опублікував розслідування про те, що відомство закуповує оптом продукти для військовослужбовців за цінами вдвівчі-втричі дорожчими, ніж вони продаються в роздріб у супермаркетах Києва. Журналіст посилається на укладену міністерством угоду на понад 13 мільярдів гривень, копія якої є у його розпорядженні. Її начебто уклало міністерство оборони на послуги організації харчування у 2023 році у військових частинах Полтавщини, Сумщини, Київщини, а також у Житомирської, Чернігівської та Черкаської областкй.

Як стверджує журналіст, оборонне відомство уклало контракт з ТОВ "Актив компані", що має статутний капітал одну тисячу гривень і, як припускає у статті журналіст, імовірно, є "прокладкою", "створеною професіоналами сфери постачання харчів для військових". 

Після публікації статті міноборони заявило, що у публічному просторі поширюються маніпуляції щодо закупівель послуг харчування. При цьому у міністерстві пообіцяли провести внутрішню перевірку, а у разі виявлення порушень - притягнути винних до відповідальності.

23 січня на прохання міністра оборони Олексія Резнікова відбулося засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на якому очільник оборонного відомства пояснив корупційний скандал невірним підрахунком яєць. "У документі, оприлюдненому у ЗМІ, вказано аномальну ціну, яку сприйняли як 17 гривень за штуку. На чому збудували теорію змови. Насправді це - звичайна технічна помилка, яку зробив постачальник. Яйця - єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю", - написав Резніков незадовго до засідання комітету у Facebook. Він зазначив, що за допущені технічні помилки ще у грудні був відсторонений керівник підрозділу, а самі вони були згодом виправлені. 

Окрім цього, Резніков детально описав, як саме міністерство закуповує харчування для військових - мовляв, ціна формується на цілий рік і не за окремий товар, а за пакет збалансованого у калоріях набору продуктів, доставку їх до військової частини та у деяких випадках й приготування. Міністр пообіцяв "абсолютну прозорість міноборони для правоохоронців", "щоб зняти усі питання" щодо звинувачень у корупції.

ТОВ "Актив компані", якому журналіст закинув завищення цін на продукти харчування для військовослужбовців, заявило, що поширена про нього інформація - недостовірна, компанія є не "прокладкою", а реальною організацією. Зокрема, у "Актив компані" повідомили, що у її штаті офіційно працевлаштовано 187 людей, а в її володінні перебуває понад 2000 квадратних метрів складських приміщень, включно з холодильними камерами для зберігання швидкопсувної продукції.

Елітна нерухомість. За чий рахунок?

На вихідних журналісти видання "Українська правда" оприлюднили розслідування про придбання народним депутатом, заступником голови фракції "Слуга народу" Павлом Халімоном розкішного маєтку у центрі Києва, який він оформив на іншу людину. Заступнику керівника парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики цей будинок ніби обійшовся у понад 10 мільйонів гривень, хоча на ринку подібні маєтки коштують близько 50-60 мільйонів гривень. Перевірити інформацію офіційно нині неможливо - з міркувань безпеки, через воєнні дії, реєстр декларацій НАЗК закритий.

Однак після виходу журналістського розслідування голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Халімона звільнять із посади заступника голови фракції, а також закликав правоохоронні органи розпочати розслідування та дати юридичну оцінку діям народного депутата.

Читайте також:Придбав маєток у Києві: Халімона звільнять з керівництва фракції "Слуга народу"

Весна прийде, "посадки" таки будуть

При цьому у своєму Telegram-каналі Арахамія написав, що цієї весни, ймовірно, будуть "активні посадки" чиновників усіх рівнів. Він розповів, що влада з 24 лютого 2022 року офіційними та неофіційними каналами постійно попереджала чиновників усіх рівнів сфокусуватися на війні, допомозі постраждалим та зменшенні бюрократії.

"До багатьох дійшло. А до багатьох, на жаль, ні. Мабуть, цієї весни точно саджати будемо активно. Не виходить по-людськи - буде за законами воєнного часу", - наголосив Арахамія. Він зауважив, що найближчим часом завершиться конкурс на посаду директора НАБУ, що доведе побудову незалежної антикорупційної інфраструктури до кінця. Президент Володимир Зеленський у телезверненні у неділю, 22 січня, пообіцяв, що у кожній ситуації будуть детально розбиратися. "Те, що стосується енергетики і закупівель. Те, що стосується відносин між центральною владою і регіонами. Те, що стосується закупівель для військових, тощо. Суспільство отримає повну інформацію, а держава зробить потужні необхідні кроки", - наголосив президент.

Чи є у влади реальне бажання боротися з корупцією?

Утім, в антикорупційних організаціях сумніваються, що українці дочекаються реальних "посадок" корупціонерів. Керівник аникорупційного центру State Watch Гліб Каневський вказує на те, що прийшовши до влади президент і його команда взяли курс на "прості рішення у боротьбі з корупцією" замість того, аби розбудовувати незалежні державні інституції з боротьби з корупцією в Україні. На його думку, війна відсунула боротьбу з корупцією з суспільної уваги на задній план, але рано чи пізно "корупційна лавина" обвалиться на країну. "Ті корупційні скандали, що сталися на вихідних, є простим збігом, але він показує, що немає системності у боротьбі з корупцією чи реального бажання з нею боротися. Вже кінець лютого, а уряд до цього часу не затвердив Програму дій у боротьбі з корупцією на 2023-2025 роки, яку від нас вимагали партнери. То про які "посадки" йде мова?" - запитує Каневський.

За його словами, у цій програмі розписані конкретні кроки з термінами, що саме Україні потрібно зробити, аби унеможливити корупцію. За його словами, у програмі йдеться, зокрема, про створення незалежного ангентства з проведення закупівель для міноборони та інших стратегічних міністерств, на роботу яких виділяється найбільше бюджетних коштів чи фінансової допомоги донорів.