Напередодні 1 жовтня, коли у Китаї відзначають День заснування Китайської Народної Республіки, голова КНР Сі Цзіньпін виступив зі щорічною урочистою промовою. Як і в попередні роки, він згадав і тему Тайваню. Сі стверджує, що острівна республіка є частиною КНР. Однак це не відповідає дійсності, оскільки Комуністична партія Китаю ніколи не правила там.
Острів із демократичним урядом для Сі Цзіньпіна - як більмо на оці. Адже він побоюється, що волелюбність 23,5 мільйона тайванців може стати прикладом, який захочуть наслідувати жителі КНР.
У Пекіні очікують результатів виборів у США
На думку військових експертів, напад КНР на Тайвань може відбутися 2027 року. До цього часу має бути завершено модернізацію китайської армії. Однак рішення Пекіна значною мірою залежатиме від готовності Сполучених Штатів прийти на допомогу своєму союзнику Тайваню. На випадок нападу Китаю США взяли на себе відповідне зобов'язання. Президент Байден неодноразово наголошував, що Вашингтон прийде на допомогу Тайбею в межах союзних зобов'язань, проте він жодного разу не уточнював, у чому саме полягатиме ця допомога.
Але питання Тайваню - не єдине, щодо якого результат президентських виборів у США відіграватиме важливу роль для Пекіна. Якщо перемогу здобуде Дональд Трамп, є ймовірність, що відносини між двома країнами й надалі погіршуватимуться.
Водночас Трамп під час свого президентства показав, що є вразливим, і Пекін може цим скористатися. Сі з почестями приймав Трампа і влаштовував для нього пишні обіди в залах із розкішною позолотою. Трамп же, своєю чергою, неодноразово робив неправдиві заяви, що саме тайванці позбавляють американців робочих місць на виробництві мікрочипів - у сфері промисловості, де Тайвань упродовж десятиліть є світовим лідером.
Загалом Китай може дійти висновку, що другий президентський термін Трампа означав би можливість "угоди" щодо Тайваню. З іншого боку, повернення Трампа до Білого дому може означати безлад і хаос, які так не любить Пекін.
Читайте також: Чи готовий Тайвань до оборони в разі нападу Китаю?
Ціль Сі Цзіньпіна - розкол Заходу
За Камали Гарріс хаосу і безладу не буде, упевнені в Пекіні. Проте Гарріс на посаді президентки США означає і продовження курсу адміністрації нинішнього глави держави Джо Байдена, яка вбачає у КНР конкурента та суперника. Щодо питання Тайваню адміністрація Гарріс, ймовірно, також продовжить курс Байдена, розширюючи та зміцнюючи всі альянси Вашингтона в Азії.
Тим часом важлива складова стратегії Сі Цзіньпіна - вносити розкол у західні альянси та підштовхувати їх до суперечностей. У разі перемоги Гарріс на президентських виборах у США на атлантичний союз чекало б зміцнення, розколоти його було б нелегко. Китайська економіка не змогла би впоратися із санкціями європейських країн, які, вочевидь, були б накладені слідом за американськими у разі вторгнення Китаю до Тайваню.
Все це свідчить на користь того, що можлива дата початку агресивної війни Китаю проти демократичного Тайваню залежить радше від зовнішніх, аніж внутрішніх чинників. Пекін не хоче вступати у війну зі США та їхніми європейськими союзниками по НАТО. У разі обрання Трампа Сі зможе внести розкол до альянсу західних країн, проте не виключено, що на відносини між США та КНР також чекає подальше погіршення. Якщо ж президенткою США стане Камала Гарріс, Пекін опиниться в набагато більш вигідному становищі, ніж якщо до Білого дому знову перебереться Дональд Трамп.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Читайте також: Розвідка США: Росія хоче перемоги Трампа, Іран - Гарріс