1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

КиївПрайд 2024: чи доречна масова хода під час війни?

14 червня 2024 р.

Після двох років перерви Марш рівності повертається до Київа. Представники спільноти ЛГБТК+ планують 16 червня пройти вулицями української столиці задля відстоювання своїх прав. До акції доєднаються також військові.

https://p.dw.com/p/4h3Pb
КиївПрайд, 19 вересня 2021 року
Востаннє КиївПрайд проводили в Києві в 2021 роціФото: Lilia Rzheutska/DW

Через війну останні два роки Марш рівності української ЛГБТК+-спільноти проходили не в Києві, а в інших, зокрема європейських містах. Українська колона доєднувалася до прайдів у Варшаві, Ліверпулі, Стокгольмі. Цього року організатори КиївПрайду вирішили повернути Марш рівності в українську столицю.

Хода в Києві покликана привернути увагу суспільства та держави до викликів і дискримінації, з якими стикається ЛГБТК+-спільнота. Ініціатори акції закликають також до ухвалення необхідного законодавства задля сприяння захисту прав людини.

"Усі заходи й наші колони в прайдах в інших містах це була спроба замінити КиївПрайд. Але цього року, ми вирішили повернути Києву КиївПрайд, і ми це зробимо. Одна з цілей нашого маршу зробити Україну додатково видимою на міжнародному рівні й вимагати захисту від Росії. Бо ЛГБТК+-спільнота є також частиною українського суспільства і так само потерпає від російських ракет", - каже голова правління громадської організації "КиївПрайд" Анна Шаригіна.

КиївПрайд відбудеться не в метро

Від самого початку КиївПрайд-2024 зіштовхнувся з тим, що організувати велелюдну ходу у великому місті з дотриманням усіх заходів безпеки було складно. Ідею учасників провести КиївПрайд у столичному метро не підтримала київська влада, оскільки заявила, що не може у підземці забезпечити безпеку пасажирів і учасникам маршу.

"Столиця завжди підтримувала пріоритети європейського розвитку. В умовах воєнного стану ми не відступаємо від цих цінностей і розуміємо, що всі мають право бути почутими. Особливо, коли йдеться про права людей. Однак саме безпека є першочерговим завданням міської влади та організаторів абсолютно всіх заходів. Це - головна умова. Винятків не може бути", - заявив перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Микола Поворозник.

Він наголосив, що метрополітен це об'єкт подвійного призначення та частина критичної інфраструктури міста. Тому, за словами Поворозника, міська влада попросила організаторів окремо відпрацювати з правоохоронними органами альтернативні варіанти місця проведення. "Проводити заходи в метро не можна. Але якщо буде тривога і учасники заходу хочуть скористатися станцією метро, як укриттям, то звісно ніхто цього не забороняє", - сказала DW начальниця управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації КМДА Катерина Баранова. 

У 2022-му році "КиївПрайд" був співорганізатором Параду рівності у Варшаві
У 2022-му році "КиївПрайд" був співорганізатором Параду рівності у ВаршавіФото: Grzegorz Banaszak7Zuma/picture alliance

Маршрут ходи не розголошується

Після спілкування організаторів КиївПрайду з представниками Київської міської держадміністрації та Нацполіцією було узгоджено інший маршрут Маршу рівності, який пройде столичними вулицями. Де саме, організатори не розголошують.

Місце проведення заходу буде повідомлено лише підтвердженим учасникам після онлайн-реєстрації. "З поліцією повністю погоджено маршрут та обговорено план заходів. Ми здійснюємо всі заходи безпеки як організатори, зокрема те, що марш буде закритим - лише за попередньої реєстрації", - зазначила Шаригіна.

Однією з небезпек, яку передбачають організатори, це провокації праворадикальних угруповань, які традиційно виступають проти проведення Маршу рівності. Тому на цьогорічну ходу вони просять не приходити неповнолітніх та людей з обмеженими можливостями, адже через брак ресурсів та безпекові обмеження організатори не можуть забезпечити їм інклюзивний простір. Очікується, що всього у Марші рівності візьме участь до 500 учасників, зокрема і дипломати та представники міжнародних організацій. 

У 2023 році КиївПрайд гостював у Ліверпулі
"КиївПрайд" у гостях у Ліверпулі, 29 липня 2023 рокуФото: Peter Byrne/picture alliance

Безпека учасників Маршу рівності

Однак проведення Маршу рівності під час війни викликало суперечки в самій українській ЛГБТК+ спільноті. Деякі організації не підтримали проведення Маршу рівності. Зокрема громадська організація "Інсайт" виступила з заявою, що враховуючи високі ризики ракетних атак під час можливих масових подій та маршів не буде підтримувати проведення масової публічної ходи в умовах воєнного стану на вулицях Києва. "Інсайт" займається правозахисною та просвітницькою діяльністю, надає допомогу та підтримку ЛГБТК+-людям.

"Для нас найважливішим є збереження життя людей та надання безпеки під час війни. Ми розуміємо, наскільки важко у воєнний час буде надати навіть відносну безпеку під час вуличної масової ходи, враховуючи наскільки тема ЛГБТКІ+ є метою для російських ІПСО та провокацій. Водночас сили правопорядку та поліції перевантажені забезпеченням правопорядку та рятуванням людей. Тому вважаємо проведення вуличної масової події недоречним", - йдеться у заяві організації. 

Прайд-парад під час війни: що думають українці?

Військові підтримують Марш рівності в Києві

Таку позицію розділяють не всі. Військовий Віктор Пилипенко, який є головою громадської організації "Військові ЛГБТ", вважає, що проводити Марші рівності під час війни потрібно як ніколи. "Більше десяти років йде війна, більше двох років повномасштабка, і я вражений, наскільки цинічно казати, що це не на часі. Ми, військові вийдемо на Марш рівності нашої невеликою колоною і будемо рупором тих, хто в окопах і не може зараз говорити про відстоювання своїх прав", - сказав Пилипенко у розмові з DW.

Пилипенко вважає, що ставлення до ЛГБТК+-людей  в Україні змінилося завдяки й, зокрема, щорічному проведенню таких Маршів рівності. "Зміни у суспільстві колосальні. Ми проводили поступову просвітницьку роботу, розповідали, що бути геєм - це природньо, це нормально. За цей час виросло покоління нових українців, які мають наукову інформацію про це. І люди старшого покоління також почали вже сприймати, що їхні діти відкриваються, зізнаються, що вони геї. Ставлення у суспільстві змінилося з кардинально негативного до кардинально позитивного", - каже військовий.

При цьому, за словами Пилипенка, політики продовжують ігнорувати запит суспільства щодо рівності прав ЛГБТК+ і уникають ухвалення необхідного законодавства, зокрема затягують голосування за законопроєкт про цивільні партнерства та про захист від злочинів на ґрунті ненависті. "Політики відкладають у довгу шухляду вирішення наших проблем. А суспільна думка змінилася до ЛГБТК+ завдяки тому, що люди не боялися йти на Марші рівності і відстоювати свої права та робили все для підняття іміджу України як демократичної країни, де поважають всіх", - наголосив Віктор Пилипенко.

Після Маршу рівності у Києві українські представники ЛГБТК+ візьмуть участь у цьогорічному ЄвроПрайді, що відбудеться в грецькому місті Салоніки, аби привернути увагу міжнародної спільноти до надання Україні зброї.

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій