Євросоюз визначився з політикою щодо Росії та України

Європейський Союз одностайно підтримуватиме Україну до самої перемоги. Підтримка України - це топ пріоритет Євросоюзу. На цьому наголосив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель за підсумками дев'ятигодинного засідання міністрів закордонних справ країн Євросоюзу у понеділок, 14 листопада. При цьому українці самостійно, керуючись власними критеріями, вирішуватимуть, що для них означає перемога, уточнив він.

Члени Євросоюзу визначилися і з подальшою політикою щодо Росії. "Ми продовжимо ізолювати Росію на міжнародній арені. Ми продовжимо вводити штрафні заходи щодо російської економіки. Ми готові посилювати санкції щодо третіх країн, залучених до російської агресії проти України. Особливо тих, які постачають озброєння та військову підтримку РФ, - це Іран і Білорусь", - заявив Боррель. Тим часом новий, дев'ятий пакет санкцій щодо РФ вже на стадії розробки, стверджують у Брюсселі.

Верховний дипломат ЄС наголосив, що санкції послаблюють російську економіку, здатність РФ набувати нових технологій та оновлювати матеріальну частину своєї армії, "особливо враховуючи її величезні втрати на полі бою". Відступ російських військ у Херсоні показує, що російська армія зазнала величезної поразки, сказав він, назвавши звільнення Херсона поворотним моментом у війні.

Читайте також: Херсон вільний, але що далі? Європейська преса про можливі сценарії

Військова допомога Україні

Боррель оголосив початок нової програми підготовки українських військових на території Євросоюзу. Створити її кілька місяців тому попросив Київ. Окрім того, глави МЗС країн ЄС обговорили обсяг нової військової допомоги Україні, проте остаточне рішення про це буде ухвалено на раді міністрів оборони держав-членів ЄС у вівторок, 15 листопада.

До цього моменту Євросоюз і країни, що входять до нього, вже надали Україні військової допомоги щонайменше на вісім мільярдів євро, підрахувало європейське зовнішньополітичне відомство. Це приблизно 45 відсотків від того, що надали Києву Сполучені Штати, уточнив Боррель.

Після звільнення Херсона стало зрозуміло, що "чим більше зброї ми надамо Україні, тим швидше ця війна закінчиться", вважає глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. Йдеться про європейську безпеку, наголосив він перед зустріччю з колегами.

Не допустити гуманітарної катастрофи

"Путін не може завоювати Україну, він не може перемогти українську армію. Тому він намагається компенсувати військові невдачі стражданнями мирних жителів України, особливо зараз, напередодні зими", - вважає Жозеп Боррель. Відновлення енергетичної інфраструктури України потребує величезних зусиль, які зараз роблять ЄС та його партнери, зазначив голова дипломатії ЄС.

Деякі міністри говорили про запобігання гуманітарній катастрофі в Україні. "Допомогу Україні цієї зими необхідно не просто забезпечити, а й розширити. Ми стоїмо на боці України, щоб звільнити всіх українців та продовжимо підтримувати українців у їхній боротьбі за звільнення", - сказала глава МЗС Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) у Брюсселі. Рішення про надання Україні макрофінансової допомоги Євросоюзу на суму понад 18 мільярдів євро буде ухвалено найближчим часом.

Момент для переговорів Україна обере сама

Міністри закордонних справ також обговорювали створення спеціального трибуналу щодо військових злочинів РФ, скоєних в Україні. "Ми зробимо все можливе, щоб створити ядро ​​країн, які підтримуватимуть зусилля України щодо створення спецтрибуналу щодо злочинів агресії", - сказав литовський міністр Ландсбергіс. Серед цих країн - Румунія, голова МЗС якої пояснив, що вони зараз шукають правову основу для створення такого трибуналу в ЄС.

При цьому всі представники країн Євросоюзу єдині в тому, що скоєні в Україні військові злочини та злочини проти людяності мають бути розслідувані та не можуть залишатися безкарними. Вони також дійшли висновку, що Україна вільна сама вирішувати, коли розпочати переговори з Росією і на яких умовах має бути укладений мир.

Читайте також: Україна отримує підтримку щодо створення спецтрибуналу