ЄС очікує від нового уряду Німеччини більше лідерства
19 лютого 2025 р.
"Європа не буде сильною без сильної Німеччини", - заявила голова Європарламенту Роберта Мецола після розпаду правлячої коаліції в Берліні в листопаді 2024 року. Подальші висловлювання з приводу майбутніх виборів до Бундестагу були нечисленними, оскільки ЄС принципово не коментує вибори на національному рівні у країнах-членах союзу.
Однак коли в найбільшій державі ЄС, можливо, має відбутися зміна уряду, Брюссель не може залишатися осторонь. І, звичайно, у країн-партнерів, з якими Німеччина співпрацює в Євросоюзі, теж є свої міркування. Один із дипломатів ЄС в інтерв'ю DW так охарактеризував настрої у Брюсселі: вибори пов'язані з надією на те, що з'явиться трохи більше ясності та передбачуваності в позиції Німеччини щодо законодавчих проєктів.
ЄС сподівається на більшу ясність
Дипломат ЄС натякає на те, що Софі Порншлеґель (Sophie Pornschlegel), заступниця директора аналітичного центру Інституту Жака Делора у Брюсселі, називає "екстерналізацією німецьких проблем у Брюсселі". Вона використовує термін із психоаналізу, що описує, як внутрішній стан переноситься на зовнішній світ. За словами Порншлеґель, Брюссель уважно стежить за політичним курсом майбутнього федерального уряду в надії, що він не повторить дій попереднього Кабінету міністрів.
Розвал правлячої в Німеччині "світлофорної коаліції" викликав великий переполох у ЄС через внутрішні розбіжності щодо низки законодавчих проєктів. Наприклад, вже узгоджену угоду про кліматично нейтральні автомобілі з 2035 року відклали на кілька тижнів через внутрішні розбіжності в уряді ФРН. Берлін пішов на угоду тільки після того, як було враховано всі претензії партії ВДП, що входила до правлячої коаліції. З аналогічної причини навіть після тривалих переговорів і значного ослаблення документа Німеччина утрималася від участі в Європейському законі про ланцюжки поставок.
"Німецьке голосування" як симптом уряду Шольца
У принципі, утримання при голосуванні не є ані новим, ані суто німецьким явищем. Але саме таку поведінку у Брюсселі дещо глузливо називають типово "німецьким голосуванням" (German Vote). Ніколи ще цей прийом не використовувався так часто, як за часів попередньої правлячої коаліції в Берліні, підтвердив DW один із дипломатів ЄС.
Коли ЄС ухвалює закон, з ним зазвичай мають погодитися щонайменше 15 країн-членів, які представляють 65 відсотків населення Євросоюзу. Одна тільки Німеччина представляє 18,5 відсотка населення ЄС, які не враховуються, якщо країна утримується від голосування. Також закони ЄС ще має схвалити Європарламент.
Німеччина більше не відіграє провідної ролі в ЄС
Останні кілька років показали, наскільки послаблює ЄС відсутність провідної ролі Німеччини, сказав DW Фабіан Зулег, виконавчий директор Центру європейської політики в Брюсселі. "Ми бачили нестабільність у Німеччині. Ми бачили нездатність ухвалювати рішення", - нагадав він. За словами економіста, у Брюсселі побоюються того, що після виборів ситуація не зміниться.
Політологиня Порншлеґель каже, що останніми роками з Німеччини надходило мало імпульсів для політики ЄС. У результаті країна не взяла на себе ту роль, якої від неї очікують.
Новий баланс сил у Брюсселі
Традиційно франко-німецьку співпрацю розглядають як рушійну силу європейських проєктів. Наскільки добре працює цей двигун, залежить і від того, наскільки добре політики двох країн розуміють одне одного.
А стосунки між президентом Еммануелем Макроном і канцлером Олафом Шольцем (Olaf Scholz) "не особливо прості", вказує політологиня Порншлеґель. Зрештою, будь-яка співпраця залежить від політичної волі. Однак ані у Франції, ані в Німеччині немає готовності до компромісу. Обидві країни вийшли ослабленими з виборів до Європарламенту.
У Франції президент Макрон призначив нові національні вибори. Однак відтоді уряд перебуває під ударом, а країна ніяк не може заспокоїтися. "Динаміка влади у Брюсселі вже змінилася", - говорить Порншлеґель. Вона відзначає більшу роль Польщі, яка нині головує у Раді ЄС.
На уряд Німеччини чекають фінансові проблеми
Яким би не був новий уряд Німеччини, у Брюсселі вже очікують від нього вирішення важливих питань. По-перше, влітку Єврокомісія хоче запропонувати нові багаторічні фінансові рамки на період з 2028-го по 2034 рік.
Німеччина є найбільшим платником у ЄС і, за даними агентства dpa, вносить майже чверть коштів, що виділяються Євросоюзом.
Політологиня Порншлеґель очікує, що найбільший конфлікт виникне саме в цій царині, оскільки з коштів наступного бюджету також доведеться погашати борги, що виникли під час кризи, спричиненої коронавірусом. Цих грошей може не вистачити на безпеку чи конкурентоспроможність. Тому питання про те, чи буде Німеччина реформувати своє так зване "боргове гальмо", також потрібно вирішити.
Німеччина повинна відмовитися від табу
На думку економіста Фабіана Зулега, Німеччина має визнати, що зараз мова йде про залучення грошей. Для цього необхідно подолати такі табу, як спільні боргові зобов'язання ЄС.
Дискусія про такі "єврооблігації" нещодавно відновилася у зв'язку з питанням про те, як країни ЄС мають фінансувати свої оборонні витрати в майбутньому. Поки Німеччина виступає категорично проти цього, інші країни, такі як Польща і країни Балтії, підтримують цей механізм. На пресконференції у Брюсселі на початку лютого міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав DW, що він хотів би, аби новий уряд Німеччини ще раз розглянув це питання.
Читайте також: "Ми не хочемо "України 2.0": ЄС готується оборонятися від Росії
У сфері оборони й безпеки необхідно зробити набагато більше, упевнений Зулег. Єврокомісія вважає, що упродовж найближчих десяти років в оборону необхідно інвестувати 500 мільярдів євро. Економіст також наголошує, що Німеччині слід дати потужні імпульси і в інших напрямках, зокрема в тому, що стосуються німецької промисловості, європейської конкурентоспроможності або відносин з Китаєм.