1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Дрони атакують Москву чи не щодня: "Це лише пролог"

Михайло Бушуєв | Ольга Тихомирова
24 серпня 2023 р.

Нальоти дронів на Москву стають дедалі регулярнішими, і цей тренд збережеться, кажуть експерти. Вони впевнені, що, атакуючи за допомогою БПЛА столицю Росії, одразу кілька завдань вирішує Україна.

https://p.dw.com/p/4VXPn
Наслідки атаки безпілотника, що впав у "Москва-сіті"
Наслідки атаки безпілотника, що впав у "Москва-сіті"Фото: AP Photo/picture alliance

Регулярні атаки БПЛА на Москву почалися у травні цього року. Спершу збитий безспілотник потрапив у купол Сенатського палацу у Кремлі. Відтоді експерти нарахували вже 15 атак, і вони лише наростають, протягом останнього тижня - майже безперервно. Росія звинувачує в атаках Україну. В Києві не підтверджують, але й не заперечують причетність до інцидентів. Опитані DW експерти виходять із того, що, атакуючи дронами російську столицю, Україна виконує низку завдань. 

Атаки дронів - "сигнал москвичам та російському керівництву"

Ідеться, наприклад, медійний ефект, щоб "показати всьому світу, а також своїм громадянам, що Україна не підняла лапки догори і відповідає на агресію (з боку Росії. - Ред.)", пояснює ізраїльський військовий експерт Сергій Мигдаль.

Читайте також: У США заявили, що не підтримують атаки дронів по Росії

Основна мета подібних нападів - "послати сигнал, що війна не десь далеко, а що вона може прийти і приходить назад до Росії", каже німецька експертка з Європейської ради міжнародних відносин Ульріке Франке (Ulrike Franke). Цей "сигнал", за її словами, подається, з одного боку, пересічним жителям Москви і повинен донести до них, що "керівництво країни не може їх захистити".

Вид на "Москва-сіті"
Вид на "Москва-сіті"Фото: Valery Sharifulin/Tass/dpa/picture alliance

З іншого боку, це і меседж самому політичному і військовому керівництву РФ. "Відкрите питання - чи вплинуть такі атаки на середньострокові плани російського військового командування", - продовжує Франке. Наприклад, змусивши армію Росії відвести додаткові системи ППО до столиці для зміцнення її захисту.

Читайте також: В Росії заявляють про збиття двох дронів під Москвою

Атаки дронів - це ще й завдання "психологічного тиску" на керівництво Росії "в надії викликати якусь (вигідну для України. - Ред.) реакцію російської влади. Це не тільки заходи щодо захисту, а й вчинення якихось помилок, скажімо, "у відповідь на обстріл Москви втопити згарячу турецький суховантаж, що йде в один з портів на Дунаї, що створить великі проблеми з Ердоганом, чого Росія намагається уникати", впевнений Сергій Мигдаль.

Практичний зміст? "Паралізувати" роботу аеропортів у Москві

Крім "сигнальних" атаки виконують практичні завдання, хоча досі і не мали на меті знищити якийсь конкретний об'єкт у столиці, додають експерти. Крім тиску на керівництво з метою відвести частину систем ППО для захисту столиці, дрони змушують владу Москви дедалі частіше закривати небо над регіоном.

"Удари по Москві не робляться з метою вбити 100-500 людей. Це непотрібно і безглуздо, а з метою заблокувати повітряний простір та повітряні логістичні артерії. Паралізувати роботу аеропортів та перевезень. Чи працює це? Так, безперечно", - вважає ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін.

Коментуючи у своєму Telegram-каналі атаки українських дронів, він зазначив, що "Москва є найбільшим транспортним вузлом російської держави" та що змінити логістичні ланцюжки "неможливо (це роки і навіть десятиліття)". "Це і є справжнісінька асиметрія в дії, як і з морськими дронами на Чорному морі", - додав Левін.

Аеропорт "Домодедово" в Москві
Небо над Москвою дедалі частіше перекривають через атаки дронівФото: Valery Sharifulin/picture alliance/dpa/TASS

Тиск на цивільну авіацію, можливо, поки не такий сильний, каже Франке. Аеропорти по всьому світу, за її словами, завжди готові до тимчасових перебоїв через польоти безпілотників. Проте експерти визнають, що навіть через "порівняно невелику" кількість безпілотників цивільні аеропорти в Москві регулярно доводиться закривати. Критичним при цьому може стати потрапляння безпілотника на територію самого аеропорту, наприклад, поряд з цивільними лайнерами, і можлива шкода одному або кільком літакам.

"Найголовніше (крім завдання шкоди. - Ред.), я передбачаю, що всі іноземні авіакомпанії відмовляться літати до Москви до завершення військових дій. Перші ластівки ми вже бачимо - компанії, які відмовляються (раніше від польотів до Москви відмовилися "Туркменські авіалінії". - Ред.)", - каже Сергій Мигдаль. Він закликав не забувати, що "24 лютого минуло року не стало жодних цивільних авіаперевезень в Україні, українська цивільна авіація практично перестала існувати", і що українці намагатимуться відплатити Москві "тією самою монетою".

Діри в системі ППО Москви

Опитані DW експерти дають різні оцінки роботі системі ППО, що захищає столицю Росії. Ульріке Франке закликає не переоцінювати легкість, з якою дрони з України долають відстань до Москви. "Не варто зображати це як літню прогулянку - ми не знаємо достовірно, скільки безпілотників насправді збито, і який відсоток із них досягає Москви", - уточнює вона. Сама по собі боротьба з дронами, за її словами, "не є надзвичайно складною", хоча і вимагає "бути в правильний час у правильному місці". Обидві сторони активно та безперервно адаптуються та змінюють способи атак та захисту, додала вона.

Проте сам факт прильотів та ударів по Москві "вже є проблема", констатує ізраїльський військовий експерт Давид Шарп. "Ідеальне придушення таких атак було б на кордоні з Україною чи у відкритому просторі, а не на території самого міста", - вважає він.

Незважаючи на те, що ще з часів Радянського Союзу Москва - "це найзахищеніший район" у Росії, дірки у ППО навколо столиці залишаються, зазначає український військовий експерт Михайло Самусь. Проблема в тому, що системи ППО Москви розраховані для протидії ракетно-ядерним ударам і ефективні проти традиційніших цілей - великих балістичних ракет, наприклад, а не для захисту від малих об'єктів, додає Самусь. "А вони часто виготовлені не з металу, а з композитних матеріалів, можуть літати складними траєкторіями і є в цілому проблемою для ППО", - пояснює експерт.

Є дірки і на підльотах до російської столиці, впевнені експерти. "Щоб ціль збити, її спочатку треба виявити. Виявляють її станції радіолокації - в ідеалі, якщо вони об'єднані в єдине радіолокаційне поле. Але можна дійти висновку, що такого поля в Росії немає, комплекси ППО прикривають окремі об'єкти, але не територію", - пояснює Самусь в інтерв'ю DW. Тому українська сторона, за його словами, спочатку запускає безпілотник, щоб розкрити систему радіолокаційних станцій, а вже потім, виявивши "прогалини", відправляє дрони "у глибину території Росії, де насиченість системами ППО менша, ніж у прикордонних районах", каже Самусь.

ЗРК "Панцир" на даху міноборони Росії в Москві
ЗРК "Панцир" на даху міноборони Росії в МосквіФото: picture alliance / NurPhoto

Спроби оборонятися від дронів вже в самій Москві, наприклад, за допомогою ЗРПК "Панцир", - не найкраща стратегія, вважає Сергій Мигдаль, називаючи їх "системою останнього шансу" і маючи на увазі те, що "Панцири" знаходяться безпосередньо біля об'єктів, що захищаються, і там їм залишаються, за його словами, лічені секунди до моменту, коли безпілотник вразить ціль.

"Уявіть, що на Москву прилетять 30 чи 300 дронів з усіх боків"

Україна не має своїх "Калібрів", "Кинджалів" та "Іскандерів", і удари малогабаритних безпілотників, які переносять лише кілька кілограмів вибухівки, по Москві і по російських тилах, - це "тактика слабкої сторони", визнає Мигдаль. "Значення атак не таке велике, не знищать вони ні російські аеродроми, ні російську авіацію. У цьому сенсі набагато практичніше значення має використання бойових та розвідувальних дронів різних типів на лінії фронту", - уточнює він.

Проте експерти очікують на продовження та посилення атак українських безпілотників по російській території і, зокрема, по Москві. "Це лише пролог", - упевнений Давид Шарп. "От якби йшлося про наліт, скажімо, 25 машин, які протягом всієї ночі вишукували об'єкти для атаки, що Росія не раз і не два влаштовувала в Києві та інших містах, то це був би вже не пролог, а перший акт", - припуска Шарп.

Мигдаль, своєю чергою, не виключив у найближчому майбутньому атак не поодиноких дронів, а хвиль безпілотників на Москву. "Уявімо картину, що прилетить не три дрони, а тридцять чи триста, з усіх боків," - каже Сергій Мигдаль. Якщо Україні внаслідок таких нападів "вдасться надовго вивести з ладу основні аеропорти Москви, це буде великою перемогою" для Києва і поразкою Росії, продовжує Мигдаль, яка змусить тих, хто при владі, щось вигадувати. "Питання, в який бік вони підуть - чи шукати компромісу та переговорів, чи зриву всіх пломб та гальм та різкої неадекватної реакції", - резюмував Сергій Мигдаль.

В Москву та Підмосков'я знову поцілили безпілотники