У Німеччині подали заяву щодо воєнних злочинів РФ в Україні

Колишні міністри внутрішніх справ та юстиції Німеччини Ґергарт Баум (Gerhart Baum) і Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер (Sabine Leutheusser-Schnarrenberger) подали до генерального прокурора країни заяву про ймовірні воєнні злочини Росії у війні проти України.

Як зазначили політики на пресконфренції в Берліні у четвер, 7 квітня, йдеться про позов щодо конкретних людей, яким вони закидають воєнні злочини. Раніше у генпрокуратурі країни вже розпочали так зване структурне розслідування. "Ми хочемо підтримати генерального федерального прокурора (…), аби перейти від загальних слідчих дій (…) до розслідування щодо конкретних людей", - каже Лойтгойзер-Шнарренберґер.

У заяві обсягом 40 сторінок та 100 сторінок додатків, яку подали напередодні, перелічено 33 російських громадян, включно з президентом РФ Володимиром Путіним, прем'єр-міністром Михайлом Мішустіним, заступником голови Ради безпеки Дмитром Медведєвим та іншими його членами. Крім того, йдеться про низку командирів російських військ та самі армійські підрозділи повітряно-десантних, сухопутних, повітряних і військово-морських сил Росії. "Йдеться про те, аби звернути увагу не лише на тих, хто нагорі - Путіна, Лаврова та інших членів Радбезу Росії - але й тих, хто так само вчиняв злочини. А це командири на місцях в Україні і, зрештою, кожен солдат", - говорить адвокат Ніколаос Ґацеас (Nikolaos Gazeas), який консультував німецьких політиків щодо заяви.

Читайте також: Розвідка ФРН перехопила переговори військових РФ про бійню в Бучі

Від Путіна і Лаврова до підрозділів армії РФ

Серед імовірних воєнних злочинів перелічена низка інцидентів від початку повномасштабної війни Росії проти України. Зокрема, йдеться про цілеспрямовані атаки проти цивільного населення, включно з відомими на весь світ випадками бомбардування пологового будинку та театру в Маріуполі, розстрілами цивільних у Бучі, обстрілами житлових кварталів у низці українських міст, використанням заборонених касетних боєприпасів, а також нападом на Запорізьку атомну електростанцію та телевізійну вежу в Києві.

"Міжнародне кримінальне право для того й було створено, аби діяти уже під час бойових дій, не чекати, поки воєнні дії завершаться, а розслідувати воєнні злочини і злочини проти людяності, поки їх скоюють. І це обов'язок Німеччини, який вона має за німецьким кодексом міжнародного права", - каже Лойтгойзер-Шнарренберґер.

Німецькі політики зазначають, що їхня мета - подати сигнал міжнародній спільноті та ймовірним воєнним злочинцям у Росії. "Ми хочемо таким чином досягнути, аби всім було зрозуміло: жоден воєнний злочинець, жоден із тих, хто причетний до цих жахливих дій, не перебуває в безпеці. Ніде в світі, крім країни, де він зараз є", - наголошує Лойтгойзер-Шнарренберґер.

Читайте також: Як AI документує докази воєнних злочинів армії РФ в Україні

Одним із практичних наслідків розслідування в Німеччині може бути видача міжнародних ордерів на арешт потенційних підозрюваних. Поширені через "Інтерпол" ордери на арешт матимуть силу в "щонайменше 192 країнах світу", каже адвокат Ґацеас. Лише в Росії та Білорусі за ними навряд чи когось арештовуватимуть, зазначає він. Утім, Путіна та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова арештувати за таким ордером не вдасться, поки вони перебувають на посаді, адже вони захищені імунітетом за міжнародним звичаєвим правом, пояснює Ґацеас. Судовий процес у Німеччині можливий лише в тому разі, якщо потенційних підозрюваних екстрадують до країни. Заочний суд у Німеччині неможливий.

У випадку заяви до німецької генпрокуратури йдеться про розслідування за німецьким кримінальним правом. Паралельно розслідування щодо ймовірних воєнних злочинів Росії в Україні веде прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі.