Чому сваряться Україна і Польща та як їм помиритися
21 вересня 2023 р.
Суперечка України та Польщі довкола імпорту українського зерна вийшла за межі комерційного спору і опинилася у центрі міжнародної уваги у Нью-Йорку, де відбувається засідання Генасамблеї ООН. Український і польський президенти - Володимир Зеленський і Анджей Дуда - прибули туди для участі у засіданні і, як планувалося, мали провести двосторонню зустріч. Проте вона не відбулася, як повідомили, через накладки у графіку виступів. Натомість Дуда і Зеленський обмінялися емоційними заявами, які спровокували нову хвилю дипломатичної напруги між країнами.
Хронологія суперечки між Україною та Польщею
Президент Польщі, спілкуючись з журналістами, відстоював рішення Варшави продовжити ембарго на імпорт українського зерна, яке Київ збирається оскаржити в Світовій організації торгівлі. При цьому Дуда порівняв Україну з потопельником, який затягує на дно того, хто його рятує. "Україна перебуває під російським нападом, без сумніву, в дуже складній ситуації, хапається за все, що може. Чи можна на неї ображатися? Звичайно, можна обурюватися", - заявив Дуда.
Тим часом президент Зеленський у своєму виступі з трибуни Генасамблеї, недвозначно натякнув, що "дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер" і тим самим "вони допомагають підготувати сцену для московського актора". Натяк Зеленського у Варшаві зрозуміли і викликали до МЗС посла України у Польщі, щоб передати йому "рішучий протест" з приводу цих висловлювань.
Градус напруги підвищили і слова прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, який у середу, 20 вересня, заявив, що Варшава наразі не передає зброї Києву. "Ми зараз не передаємо зброї Україні, оскільки самі озброюємося найсучаснішою зброєю", - сказав Моравецький, наголосивши при цьому, що Варшава не перешкоджає діяльності логістичного центру під Жешувом.
І хоча зі слів польського прем'єра не було зрозуміло, чому і коли саме Польща припинила постачання зброї, контекст останніх подій, у якому вони були сказані, надав їм доволі тривожного для України звучання. Проте у четвер, 21 вересня, речник польського уряду Пьотр Мюллер уточнив, що Польща виконує лише попередньо узгоджені поставки боєприпасів та озброєння, включно з тими, що випливають з договорів, підписаних з Україною.
Що ж відбувається у відносинах Києва і Варшави, які ще донедавна тісно об'єднувала боротьба проти російської агресії? Як можна зупинити потік взаємних образ і звинувачень, які вже давно вийшли за межі дипломатичного протоколу, і повернутися у рамки конструктивного партнерства? І чи здатне це загострення істотно підірвати військову і політичну підтримку України Польщею? Шукаючи відповіді на ці запитання, DW поспілкувалась з українськими й польськими експертами.
Причина ескалації - вибори в Польщі
Єдиною причиною нового польсько-українського загострення є передвиборна динаміка в Польщі й боротьба правлячої націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС) за голоси виборців. Таку думку у коментарі DW висловив Войцєх Пшибильський, головний редактор польського часопису Visegrad Insight", яка видає незалежна аналітична група Res Publica Foundation.
Він пояснив, що головний дискурс передвиборної боротьби в Польщі полягає в тому, яка партія ліпше захищає національні інтереси. "Наратив ПіС відповідає на це питання з націоналістичної ізоляціоністської точки зору і таким чином обмежує варіанти вирішення проблем, які вимагають глобальної співпраці з Заходом", - сказав Пшибильський.
З цією думкою погоджується і директор програми регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук. За його словами, на Генасамблеї ООН і польський, і український президенти, між якими склалися дуже добрі особисті стосунки, насправді апелювали до своїх виборців. Проте криза у відносинах Києва і Варшави навряд чи зникне 15 жовтня, після парламентських виборів у Польщі, вважає експерт.
Читайте також: Виборча кампанія в Польщі: вербальні атаки й антинімецька риторика
Аграрне питання не зникне після виборів
"Позицію ПіС ми бачимо вже зараз, і якщо вони переможуть, то продовжать захищати своїх виборців, а це передусім фермери й селяни. Якщо вони не доберуть голосів для одноосібної більшості, то їм доведеться вступити у коаліцію, і тут першим претендентом є "Конфедерація свободи і незалежності" (права євроскептична коаліція. - Ред.), яка має різку антиукраїнську позицію", - пояснює Герасимчук, наголошуючи, що така коаліція "не дасть нам плюсів і не сприятиме ситуації".
За третього варіанту, який Герасемчук називає малоймовірним, коли на виборах переможе головний опонент ПіС - партія "Громадянська платформа", ситуація однаково залишатиметься непростою. Оскільки за умови перемоги їй доведеться об'єднатися з силами, де також має вплив аграрне лобі. Тож навіть якщо влада у Польщі після виборів зміниться, не можна стверджувати, що конфлікт довкола аграрних питань між Києвом і Варшавою буде повністю вирішено, прогнозує Герасимчук.
"Зберігати спокій і навчитися мати справу з популістами"
Із цієї непростої ситуації вихід може бути лише один - зниження градусу напруги у спілкуванні двох столиць. "Моя порада: зберігайте спокій. Ескалація напруженості в передвиборний період у Польщі зрештою завершиться, але Україна повинна навчитися справлятися з популістами, яких буде ще більше на майбутніх виборах 2024 року (вибори до Європарламенту. - Ред.)", - говорить Войцєх Пшибильський. Він переконаний, що "все залежить від холодних голів", бо якщо емоції візьмуть гору, то ПіС "створить націоналістичний порядок денний і консолідує його на виборах, це означатиме лише більше проблем у майбутньому". На його думку, зміна уряду у Польщі все-таки дає шанс на те, що у відносини з Україною "повернеться дипломатія".
Швидкого повернення до довірливого взаємовигідного діалогу з Польщею у короткостроковій перспективі у будь-якому разі очікувати не слід, оскільки "шлейф образ" відчуватиметься і після завершення польських виборів, каже київський експерт-міжнародник Вадим Трюхан. "Ключове зараз - зупинитися і не продовжувати ескалацію, зокрема невивіреними шкідливими заявами ультимативного змісту", - вважає він.
Читайте також: Закиди "невдячності" від Польщі: чи втомився Захід від України
"Неконтрольована ескалація" і "дипломатичний мачизм"
Поки що ж, на думку колишнього посла України при ЄС, а нині голови громадської організації "Центр нових рішень" Костянтина Єлісєєва, українська влада обрала хибну стратегію у спілкуванні з Варшавою в умовах "зернової кризи". Це, як зауважив він у розмові з DW, спричинило неконтрольовану ескалацію на найвищому рівні у стратегічно важливих українсько-польських відносинах. Єлісєєв висловив своє здивування, що для "з'ясування стосунків обома сторонами було обрано головну політичну трибуну світу".
Колишній український дипломат вказує на те, що у виступі на Генасамблеї ООН президента Зеленського "знайшлося місце образити польських партнерів та фактично звинуватити їх у роботі на Кремль, але не знайшлось місця засудити співучасть Ірану, Білорусі чи Північної Кореї в агресії Росії проти нашої держави". "Це схоже на якусь диверсію", - констатує експерт, наголошуючи, що нинішня сесія Генсамлеї ООН - "не місце і не час, щоб показувати світу свій дипломатичний мачизм".
Суперечка довкола заборони на імпорт українського зерна не варта того, щоб "втратити довіру та підтримку з боку польських побратимів, які з перших секунд і в 2014 році, і у 2022 році щиро стали на шлях всебічної самовідданої допомоги Україні у боротьбі з агресором", переконаний Єлісєєв.
Дипломатичні промахи Києва щодо Польщі пояснюються тим, що за останні 2-3 роки професійні дипломати були фактично усунуті від ведення справ з найближчими партнерами України, вважає київський експерт-міжнародник Вадим Трюхан. "Відбулася монополізація генерування рішень у міжнародній сфері на вулиці Банкова. Міністерство закордонних справ стало безпрецедентно "слабким". Відтак, наростання проблем з нашими партнерами - це наслідок нерозуміння керівництва держави ролі дипломатичної служби у реалізації зовнішньої політики", - вважає Трюхан.
Ситуативні проблеми не мають впливати на вигідну співпрацю
Сергій Герасимчук, у свою чергу, радить урядам двох країн навчитися направляти за різними треками різні питання співпраці, "а не скидати все в один кошик". "Ідеться про виокремлення всіх питань допомоги Україні, включно з військовою допомогою та підтримкою українських біженців у Польщі. Аграрне ж питання має бути винесено в окремий трек і вирішуватися у більш дипломатичному ключі", - каже експерт.
До речі, саме з огляду на такий підхід, Герасимчук не вважає, що заяву польського прем'єра Моравецького про те, що Варшава наразі не передає зброю Україні, варто сприймати буквально. "По-перше, подекуди навіть ті держави, що передають зброю, про це не оголошують публічно. По-друге, передусім сусідні держави включно з Польщею, передали Україні значні частки своїх запасів. І важко повірити у те, що Польща блокуватиме постачання Україні зброї у майбутньому", - сказав Герасимчук. Він закликав Київ і Варшаву пам'ятати, що обидві країни лише виграють від співпраці одна з одною, і "програють від ситуативного агарного конфлікту".
Тим часом і у Варшаві, і в Києві, схоже, намагаються дещо вгамувати пристрасті. Як стало відомо в четвер, 21 вересня, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський поспілкувався телефоном зі своїм польським колегою Робертом Телусом і домовились знайти рішення щодо імпорту сільськогосподарських товарів, яке врахує інтереси обох країн.