Чому референдум у Молдові - ще не перемога євроінтеграції

Референдум у Молдові визначив європейське майбутнє цієї країни: згідно з попередніми результатами, трохи більш ніж половина тих, хто проголосував, підтримали курс на її вступ до Європейського Союзу. Як з'ясувалося під час підрахунку голосів, за яким напружено стежили не тільки молдавани, а й міжнародні спостерігачі, доля цього курсу висіла на волосині: на запитання "Чи підтримуєте ви внесення поправок до Конституції з метою приєднання Республіки Молдова до ЄС?" ствердно відповіли 50,46 відсотка, а проти висловилися 49,54 відсотка. Тобто долю Молдови вирішили менше одного відсотка громадян - приблизно 13,5 тисячі осіб.

Мінімальний відрив - не проблема

Тепер підсумок голосування має затвердити Конституційний суд країни, а євроінтеграція - стати частиною молдавського законодавства. "Результати референдуму слугуватимуть опорою для подальших політичних процесів у країні, включно з наступними парламентськими виборами", - сказав виконавчий директор Інституту європейської політики і реформ Юліан Гроза за круглим столом, організованим Центром європейської політики в Брюсселі. На його думку, для Молдови зараз головне - законодавчо закріпити підсумок плебісциту і просуватися обраним шляхом.

Читайте також: ЄС: референдум в Молдові пройшов за "безпрецедентного втручання" РФ

"Це успіх, і завдяки йому Молдова наблизилася до Євросоюзу, - сказав DW румунський євродепутат Зігфрід Мурешан. - Неправильно було б тлумачити такий невеликий розрив як те, що Молдова - розколота країна". Водночас він та інші спостерігачі сходяться на думці, що організатори антиєвропейської кампанії і проросійські сили на цьому не зупиняться і, посилаючись на мінімальний розрив між двома таборами, спробують оскаржити результат.

Однак рішення законне й ухвалене безповоротно навіть за такої незначної маржі, кажуть експерти. "Перемога є перемога, - наголосила за круглим столом політологиня із Центру європейських досліджень імені Вілфріда Мартенса Іонела Чіолан. - Перевага мінімальна, але так працює демократія, і тепер завдання молдавської влади полягає в тому, щоб донести це до широкої громадськості".

Гібридна війна і безпрецедентне втручання Москви

На думку Чіолан, це важлива перемога проєвропейських сил у Молдові, адже результату було досягнуто в умовах гібридної війни, яку Москва веде проти Кишинева з метою домогтися зворотного і не допустити молдовської євроінтеграції. Правоохоронні органи і багато міжнародних НКО також констатували, що Молдова є об'єктом гібридної війни, яка "ведеться з-за кордону і включає незаконне фінансування політичних сил, кампанії з дезінформації та кібератаки", заявили в Організації безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Умови, за яких відбулися референдум і водночас перший тур виборів президента Молдови, викликали у її спостережної місії цієї організації "побоювання у зв'язку з незаконним іноземним втручанням і активними зусиллями щодо дезінформації".

У Європарламенті наступного дня після волевиявлення молдовських громадян засудили "шкідливу діяльність, втручання і гібридні операції з боку РФ, проросійських олігархів і спонсорованих Росією місцевих сил". "Це зловмисне втручання безпрецедентне за своїми масштабами і посилювалося із наближенням виборів", - заявив глава делегації Європарламенту зі спостереження за виборами в Молдові німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler). 

Водночас у Росії відкинули звинувачення у втручанні у голосування в Молдові, звинувативши натомість Захід "у втручанні в електоральних процес". "Політики з країн-членів Євросоюзу під час численних візитів до Кишинева вели відкриту агітацію на підтримку нинішнього молдовського керівництва і його так званого європейського проєкту", - наголошується в коментарі МЗС Росії.

Виграно "першу битву" з Росією

Всупереч усім цим викликам, 20 жовтня стало поворотним моментом для Молдови, зазначила і глава делегації Парламентської асамблеї Ради Європи Петра Байр. "Ми віддаємо належне керівництву країни за сміливі консультації з населенням з приводу цього фундаментального вибору і готові підтримати Молдову в подальшому зміцненні її інклюзивного і відкритого суспільства", - заявила вона.

Проте в гібридній війні поки виграно тільки одну битву, зазначають експерти. Адже попереду ще другий тур президентських виборів і парламентські вибори 2025 року, від яких залежить, хто формуватиме уряд країни, адже Молдова - парламентська республіка. Експерти єдині в думці: російські спроби впливу будуть тільки наростати. "Росія не зупиниться у своєму прагненні підірвати нашу демократію. І все ж ми сильніші. Хоча ми все ще вразливі", - каже Юліан Гроза. На його думку, другий тур президентських виборів буде геополітичним і за своєю суттю він стане продовженням референдуму. "Це буде можливістю для молдаван підтвердити або поліпшити його результат і надіслати чіткий сигнал усьому світу", - вважає політолог.

До другого туру перегонів за найвищу посаду в країні вийшли чинна проєвропейська президентка країни Майя Санду, яка здобула в першому турі 42,45 відсотка голосів, і Олександр Стояногло, якого підтримує найбільша проросійська опозиційна Партія соціалістів (ПСРМ) - за нього проголосували майже 26 відсотків виборців.

Купівля голосів може вплинути на другий тур виборів

Експерти та міжнародні спостерігачі за виборами заявляють про купівлю голосів і фальсифікації під час голосування. За даними Іонели Чіолан, щонайменше 10 відсотків голосів було куплено через проросійську партію "Шор". Юліан Гроза розповів про складну схему підкупу виборців кредитними картками російських банків, тоді як мільйони євро виділялися на спонсорування кампанії проти членства в ЄС і кампанії бойкоту референдуму з метою недосягнення явки, необхідної для внесення його результатів до конституції.

"В останній стратегії нам вдалося перемогти Росію", - каже Гроза. Однак він не виключає, що купівля голосів може продовжитися в другому турі та вплинути на його результати.

Те, що другий тур буде важким, прогнозують більшість спостерігачів і політиків. На думку Грози, молдовська влада має докласти максимум зусиль, аби не допустити застосування у другому турі президентських виборів тих незаконних схем, які спостерігалися під час референдуму. Ще один важливий фактор: кого підтримають кандидати, які вибули з перегонів у першому турі.

Він також вказує, що зазвичай явка в другому турі вища, а вища явка, на його переконання, означатиме більше голосів з боку проєвропейськи налаштованих громадян. Крім того, очікується посилення активності молдовської діаспори за кордоном, переважна більшість якої - за членство в ЄС.

Напередодні не тільки другого туру, призначеного на 3 листопада, а й майбутніх парламентських виборів, які мають відбутися в першій половині 2025 року, спостерігачі закликають до санкцій за купівлю голосів.

Крім того, ЄС потрібно знайти нові способи боротьби з дезінформацією, наполягає Іонела Чіолан, "тому що нинішня стратегія не працює": "Іде боротьба. Не така, як в Україні, за кожен сантиметр території, а за уми кожного громадянина Молдови". Чіолан наполягає: молдаван більше турбує не геополітична дискусія про курс країни, а власний економічний добробут і боротьба з корупцією.

Євроінтеграція - запорука боротьби з корупцією

У відповідь на запитання DW про те, наскільки незадоволеність громадян темпами боротьби з корупцією вплинула на високий відсоток євроскептиків у країні, політологиня зауважила, що Молдова виконала вимоги Єврокомісії до неї як до кандидатки на вступ до ЄС, серед яких були і реформи для ефективнішої боротьби з корупцією, і судові реформи.

Причому це було зроблено винятково швидко. "Боротьба з корупцією - це дуже складне завдання, яке не можна вирішити за один виборчий цикл, - каже Чіолан. - Для цього знадобляться ще роки, але потрібно довіритися процесу євроінтеграції, в рамках якого всі ці реформи буде проведено. Однак для цього Молдові необхідно залишатися на шляху до ЄС, інакше вся виконана робота піде нанівець".

Євродепутат Мурешан також вважає, що за останні чотири роки молдовська влада провела реформи, які сприяли більшій незалежності судів і притягненню до відповідальності корупціонерів. "Зараз ми бачимо зворотну реакцію колишніх олігархів, корумпованих елементів, які в минулому контролювали молдовське суспільство", - переконаний він. Парламентарій вірить, що більшість жителів країни - за європейський шлях, і вікно можливостей для Кишинева залишиться відкритим попри численні спроби Москви його закрити.

Євросоюз має намір і далі підтримувати демократичний розвиток, реформи та економічне зростання Молдови, а також зміцнювати її стійкість і опірність, заявили після голосування верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель і Єврокомісія. "У ЄС і Молдови спільне майбутнє", - переконаний офіційний Брюссель.