Візит до Німеччини: Зеленський хоче від Берліна більше зброї

Володимир Зеленський, мабуть, розчарований. Адже скасована зустріч союзників з підтримки України на американській авіабазі Рамштайн у землі Рейнланд-Пфальц у Німеччині, як планувалося, мала стати потужним символом: уперше з часу повномасштабного вторгнення РФ в Україну глави держав і урядів хотіли зустрітися особисто, на запрошення і за присутності президента США Джо Байдена. До того, ж зустріч мала відбутися незадовго до президентських виборів у США, результат яких, імовірно, також матиме вирішальний вплив на підтримку України. Однак Байден неочікувано скасував візит через ураган "Мілтон", що вдарив по Флориді. Тож замість цього тепер відбуваються лише візити українського президента Володимира Зеленського до європейських столиць - Лондона, Парижа, Рима і  наостанок, у п'ятницю, 11 жовтня, до Берліна.

Однак Зеленському простіше не стало. Він вже презентував свій "план перемоги" у Вашингтоні, який не викликав там особливого захвату, почасти й тому, що в ньому, вочевидь, не міститься нічого нового. За повідомленнями американських ЗМІ, Зеленський знову закликав до збільшення військової допомоги і попросив дозволу на використання західної далекобійної зброї, щоб атакувати цілі глибоко на території Росії, однак у Вашингтоні йому відмовили. Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), який зазвичай полюбляє синхронність з американським президентом у таких рішеннях, заявив, що навіть якби Байден і дав цьому "зелене світло", то для Німеччини про це не може бути й мови. "Ми цього не зробимо, і у нас є на це вагомі причини", - заявив очільник німецького уряду.

Таким чином Зеленський наштовхнувся на скепсис своїх найважливіших союзників. "На жаль, треба визнати, - каже DW експерт з питань безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange), - що ми зараз перебуваємо у фазі, коли багато партнерів України, особливо великих, тільки знову і знову повторюють те, що вони вже оголошували, і речі, які були давно заявлені як допомога, знову подаються у новій обгортці, але до цього ні в якості, ні в кількості вирішально нічого не додається".

Складна ситуація на фронті

При цьому ситуація в зоні бойових дій для України далеко не райдужна. Навіть самі українські військові визнають, що Збройні сили України перебувають під сильним тиском як на східному, так і на південному фронтах. Переламним моментом, як це було ще кілька тижнів тому з українським наступом на російській Курщині, це вже не виглядає, якраз навпаки: українська армія перебуває в обороні. На початку жовтня армійське командування оголосило, що українські війська на тлі потужних атак армії РФ відійшли з міста Вугледар на сході країни, за яке велися запеклі бої від початку війни.

Читайте також: Австрійський експерт: Вугледар дасть росіянам істотну перевагу, але не вирішальну

Ніко Ланґе оцінює ситуацію більш оптимістично: "Росія не досягає своїх цілей. Вона хоч і просувається на Донбасі, але далека від того, щоб захопити весь Донбас у 2024 році. Росія також не звільнила Курську область. Отже, Україні знадобилося б не так вже й багато ресурсів, щоб змогти чинити тиск на Росію". За його словами, Заходу, на жаль, бракує рішучості, а також плану щодо того, що є метою підтримки. "Міф про те, що Росія у підсумку безмежно сильна, на жаль, зберігається у головах людей", - нарікає Ланґе.

АдН і ССВ у Німеччині хочуть припинення допомоги Україні

Серед західних союзників України поширюється втома від війни та страх перед конфронтацією з Росією. Це також позначається на результатах виборів у деяких європейських країнах. В Австрії, наприклад, найсильнішою партією наприкінці вересня стала правопопулістська Австрійська партія свободи. Вона відкидає як підтримку України, так і санкції ЄС проти Росії.

У Німеччині на трьох земельних виборах у вересні значних успіхів досягли партії, які також хочуть припинити допомогу з постачання зброї Україні: ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і новостворений Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ), який відколовся від Лівої партії.

ССВ має шанси увійти до правлячої коаліції у всіх трьох федеральних землях, щоб там могла бути сформована урядова більшість без АдН. І хоча до створення коаліцій з ССВ у цих землях ще не дійшло, але ефект від такого розкладу сил уже відчувається. Провідні земельні політики з лав консервативного Християнсько-демократичного союзу та Соціал-демократичної партії Німеччини вже закликають федеральний уряд посадити Росію за стіл переговорів - усупереч лінії федерального керівництва своїх партій, яке непохитно виступає за підтримку України.

Шольц прагне бути канцлером миру

Утім, і канцлер Німеччини, соціал-демократ Олаф Шольц, також дещо пристосувався до зміни в настроях. Тепер він частіше, ніж ще кілька місяців тому, наголошує на необхідності вивчення можливостей для миру. Наче на підтвердження своєї готовності бути посередником він нещодавно намагався провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, але, вочевидь, отримав відмову з Кремля.

А те, що Шольц упродовж тривалого часу продовжує відмовляти Україні на прохання в постачанні далекобійних німецьких ракет Taurus, на думку політика з Християнсько-демократичного союзу (ХДС), експерта з питань зовнішньої політики Йоганна Вадепуля (Johann Wadephul), є помилкою. 

"Для України і для європейської безпеки це більш ніж гірко, - письмово прокоментував Вадепуль для DW. - Німецькому уряду давно треба нарешті надати Україні зброю великої дальності, таку як Taurus, і насамперед відповідно до норм міжнародного права, дозволити Україні також вражати військові цілі на російській території, щоб змогти ефективно захищатися. Партнери очікують тут від Німеччини ініціативи та відповідальності лідерства".

Наближення президентських виборів у США

Ще важливішими для України, ніж те, що відбувається в Німеччині, є майбутні президентські вибори в США. Вашингтон нині є найважливішим надавачем військової підтримки Києву. Республіканець Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявив, що США повинні "забратися" з України, і звинуватив Зеленського в тому, що він проти "угоди" з Путіним щодо припинення війни. Демократка Камала Гарріс натомість хоче продовжувати підтримку України.

Але що насправді робитиме Трамп, якщо переможе на виборах, невідомо, оскільки Трамп непередбачуваний, вважає експерт з питань безпеки Ніко Ланґе. Він також додає: "Не можна так спрощувати і говорити, що якщо переможе Гарріс, то все буде добре, тому що хоча адміністрація Байдена й була на чолі підтримки України, вона також несе дуже велику відповідальність за зволікання і повільність".

У будь-якому разі, той факт, що європейці не можуть або не хочуть самі організувати саміт солідарності з Україною після його скасування Байденом, - це вже негативний символ. Це показує, наскільки вони залежні і в цьому питанні від американського керівництва. Саміт з Байденом у Рамштайні, за словами американців, має відбутися пізніше. Питання лише в тому - коли, адже часу залишилося обмаль, вибори в США відбудуться 5 листопада.