Боррель розкритикував противників постачання зброї Україні
11 травня 2022 р.
Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель емоційно висловився на захист постачання зброї Україні, проти якої веде війну Росія. В інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), опублікованому в середу, 11 травня Боррель розкритикував тих, хто стверджує, що постачання озброєнь Києву лише затягують війну.
Читайте також: Бундестаг підтримав постачання важкого озброєння Україні
"Я питаю цих людей: хіба не відіграє ролі те, як закінчиться ця війна? Невже українці мають впасти на коліна, пошматовані росіянами? Ви цього хочете?" - звернувся голова дипломатії ЄС до противників військової допомоги Києву.
Він додав, що війни закінчуються мирними переговорами, проте переговори про мир потрібно вести "з позиції сили" і завдання зараз полягає саме у тому, щоб "привести українців до такої позиції".
Дискусія у ФРН про постачання важких озброєнь Україні
Питання про постачання важкого озброєння в Україну викликало значну суспільну дискусію у Німеччині. Так, група представників німецької інтелігенції опублікувала у квітні відкритий лист із закликом до канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) не постачати в Україну важке озброєння - щоб не спровокувати третю світову війну. Незабаром після цього в німецьких ЗМІ з'явився другий відкритий лист іншої групи громадських діячів до глави уряду ФРН - протилежного змісту.
Читайте також: Генсек НАТО закликає надалі постачати Україні важкі озброєння
Загроза ядерної війни, йшлося у другому посланні, є "частиною психологічної війни Росії". "Ми не ставимося до цього легковажно. Кожна війна несе в собі ризик ескалації до крайніх меж. Але небезпеці ядерної війни не слід запобігати, йдучи на поступки Кремлю, оскільки вони штовхатимуть його на наступні військові авантюри", - зазначили автори листа.
Боррель розкритикував принцип одностайності у ЄС
В інтерв'ю FAZ Жозеп Боррель також розкритикував те, що Євросоюз при ухваленні багатьох рішень зобов'язаний керуватися принципом одностайності країн-членів ЄС. "Право вето функціонувало з шістьма членами, але не сьогодні з 27 країнами та не завтра, коли в ЄС, можливо, будуть 33 держави. Це стає дедалі складнішим", - зауважив глава європейської дипломатії.
Останніми тижнями ЄС розробляє шостий пакет санкцій щодо Росії у відповідь на її вторгнення в Україну. Нові обмежувальні заходи мають включати часткове нафтове ембарго. На цьому тлі, зокрема, спалахнув конфлікт між ЄС та Будапештом, який побачив у нафтовому ембарго велику небезпеку для економіки Угорщини.