Як війна РФ в Україні зумовила кризу "алмазного" міста Індії

Коли в лютому 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, жителі індійського міста Сурат навіть уявити не могли, що війна за тисячі кілометрів від них призведе до зростання самогубств у їхній громаді.

Сурат - місто в західному штаті Гуджарат - центр алмазної промисловості Індії, в якій працюють понад 600 тисяч осіб. Фахівці, які працюють у Сураті, відповідають за огранювання та шліфування 80 відсотків світових алмазів, згідно зі статистикою цієї галузі.

Алмазна промисловість Сурата вже страждала від багатьох проблем  - повені в Африці, падіння попиту на діаманти на Заході, застою у поставках до Китаю - коли в лютому 2022 року розпочалася повномасштабна війна Росії проти України. Потім була широкомасштабна хвиля західних санкцій проти Росії, які також включали російські алмази, і Сурат раптово зіштовхнувся з глибокою фінансовою кризою.

Як війна в Україні викликала кризу в індійському Сураті?

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спонукало Євросоюз і країни G7 заборонитиімпорт російських алмазів через треті країни, серйозно обмеживши доступ до ключової сировини, яку використовує алмазна промисловість Індії.

Коли в березні 2022 року ця заборона набула чинності, вона позбавила Індію майже третини доходів від продажу діамантів. За останні 16 місяців у Сураті наклали на себе руки щонайменше 63 фахівці з огранки алмазів. За повідомленнями місцевих ЗМІ, деякі з них залишили передсмертні записки, в яких поклали провину за своє рішення на тяжке фінансове становище. Багато тисяч інших фахівців втратили роботу чи зіштовхнулися з різким скороченням зарплат.

Більше 30 відсотків сировини в Індію поставлялося з копалень російської компанії "Алроса", каже Дінеш Навадія, голова місцевого відділення Ради зі сприяння експорту дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (GJEPC), створеного при міністерстві торгівлі та промисловості. Цей втрачений бізнес досі не поновився, пояснив він у розмові з DW.

Джагдіш Хунт, президент асоціації алмазних торговців Сурата, ділиться так само похмурими перспективами: "Ситуація для нас погіршилася від першого обстрілу в ході російсько-української війни".

Індійські продавці мають занадто багато алмазів

У 2023-24 фінансовому році індійський експорт оброблених алмазів впав на 27,6 відсотка,  при цьому три найбільші клієнти - Сполучені Штати, Китайта Об'єднані Арабські Емірати - значно скоротили закупівлі. У підсумку в компаній накопичилися запаси, які приблизно втричі перевищують ті, що вони мають зазвичай, вказує Навадія. І додає: "Кредитні лінії почали вичерпуватись, і власники підприємств часто змушені продавати частину запасів за заниженими цінами, щоб просто продовжувати працювати".

Шліфувальники алмазів благають про допомогу

Рамеш Зіларія, лідер профспілки працівників алмазної промисловості Гуджарата, витрачає значну частину свого часу на те, щоб відповідати на дзвінки на телефонну лінію довіри для людей, які хочуть накласти на себе руки, яку профспілка створила 15 липня. "Відколи ми оприлюднили цей номер, ми отримали понад 1600 дзвінків із проханням про допомогу", - розповідає Зіларія.

Спогади про один із таких дзвінків досі переслідують його. Це був шліфувальник алмазів, який дзвонив, стоячи на узбіччі дороги. Чоловік був безробітним уже чотири місяці, не міг заплатити за квартиру і навіть за навчання своєї дитини, мав 500 000 рупій боргів (5392 євро у перерахунку), а його кредитори стали поводитися агресивно.

"Він сказав, що втомився і хоче накласти на себе руки, - згадує Зіларія, який разом зі співробітниками в результаті врятував ту людину. - Він проплакав у нас в офісі цілий день. Зрештою, ми знайшли помешкання, яке могла зняти його сім'я, сплатили заставу і перший місяць оренди, навчання у школі його дітей та знайшли роботу поза алмазною промисловістю для нього та його та дружини". Однак, констатує Рамеш Зіларія, не всім можна допомогти матеріально: "Ми намагаємося знайти роботу для решти, але все, що вони вміють, - це шліфувати алмази".

Компанії скорочують години роботи та знижують зарплати

Манодж, 45-річний шліфувальник із Сурата, також був звільнений у травні після 30 років роботи. Зрештою, він влаштувався постачальником посилок для кур'єрських компаній. Зарплата Маноджа невелика, і роботодавець не компенсує витрати на паливо.

Єдиний годувальник сім'ї з шести осіб він уже два місяці не платить за квартиру, не може оплатити навчання старшої дитини та заклав мангалсутру (золотий весільний ланцюжок, який жінки-індуїстки вважають священним), сережки та золоту обручку своєї дружини. "Я не можу описати те, як ми зводимо кінці з кінцями", - зізнався він у розмові з DW. Ні уряд, ні профспілка працівників алмазної промисловості не мають повних даних про те, скільки людей втратили роботу в галузі, оскільки частина фірм алмазної промисловості, як і багато інших в Індії, працюють неофіційно.

"Ми намагалися провести опитування, розіславши Google-анкети, але більшість із робітників не знають, як користуватися такою технологією", - каже Зіларія. За оцінками голови профспілки, щонайменше 50 тисяч шліфувальників алмазів втратили роботу за останні шість місяців, а за останні півтора року - сотні тисяч.

Тим, кому вдалося зберегти зайнятість, загрожує серйозне скорочення зарплати. Дінеш Навадія з GJEPC зазначає, що багато компаній з метою економії перейшли на чотириденний робочий тиждень, а також скоротили кількість робочих годин на день. "Вони хочуть забезпечити роботою якнайбільше людей, але це призвело до скорочення зарплат на 30-40 відсотків. Той, хто заробляв 40 000 рупій на місяць, тепер отримує всього 23 000", - додає Навадія.

Робітники хочуть відродити у штаті стару програму часів Моді

Профспілка працівників алмазної промисловості Гуджарата неодноразово надсилала листи уряду штату з вимогою надати пакет економічної допомоги, останнє таке звернення датується кінцем липня. Профспілка вимагає відродити "Ratandeep Yojana" - програму навчання, спрямовану на підвищення кваліфікації робітників алмазної галузі, яку Нарендра Моді запустив у Гуджараті під час економічної кризи 2008-2009 років. Моді, який зараз обіймає посаду прем'єр-міністра Індії, тоді очолював уряд штату Гуджарат.

Профспілка також вимагає надання фінансової допомоги сім'ям працівників галузі, які наклали на себе руки. "Ми пишемо їм (владі. - Ред.) з минулого року, але вони навіть не відповіли", - нарікає Рамеш Зіларія. У квітні міністр закордонних справ Індії Субраманіям Джайшанкар, виступаючи в Сураті, висловив стурбованість наслідками заборони з боку Великої сімки імпорту російських алмазів. "Їх намір - нашкодити Росії. Але це так не працює. Виробник зазвичай знаходить вихід. Більше, ніж Росії, такі кроки зазвичай шкодять тим, хто перебуває нижче в ланцюжку постачання", - цитували тоді міністра місцеві ЗМІ.

У травні агенція Reuters повідомила, що США переглядають найсуворіші положення ембарго на російські алмази після негативної реакції на нього ювелірів з Індії, Африки і навіть Нью-Йорка.