Як рекордна посуха в Україні вплинула на врожай
10 вересня 2024 р.
Цього літа в Україні спека сягала рекордних показників, натомість кількість опадів була незначною. Через це українські аграрії недоотримають урожай пізніх сільгоспкультур, як-то: соняшника, кукурудзи, цукрового буряку. Як справляються з викликами глобального потепління фермери - в матеріалі DW.
Спека без дощу
"Ми боремося за вологу, за кожний дощ, щоб зберегти і накопичити в ґрунті. У 2023 році у нас випало дві річних норми опадів, а в цьому році з весни нічого не було. Я не знаю, як в таких умовах виріс соняшник", - розповідає DW агроном агрофірми "Дружба" в Донецькій області Сергій Мартиненко. Нестача вологи, нарікає він, дуже сильно впливає на урожайність у сільському господарстві.
Однак не лише від посухи страждає агрофірма "Дружба". "Глобальне потепління проявляється також різким пониженням температури. Заморозків не було, мабуть, протягом восьми років. А в цьому році на Пасху вдарило до 9 градусів морозу. Через це змерз ріпак і пшениця, і ми не добрали урожаю цих культур", - каже Мартиненко.
Зі схожими проблемами стикнулися багато фермерів в різних областях України. "Глобальне потепління в Україні відчувається цього року найдужче за останні 10 років. Була рекордна кількість днів з надзвичайно високими температурами повітря. Наприклад, в Миколаївській області за літо майже 40 днів температура повітря підвищувалась до 38-42 градусів. Такої інтенсивної і тривалої хвилі тепла в Україні ще не спостерігалось. Безперечно це мало вплив на виникнення і поширення послухи", - пояснює DW керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко.
За її словами, з початку літа до нині площі охоплення посухою є рекордними. "Лише декілька західних областей не перебувають в стані ґрунтової посухи, решта території - це випалена земля, тобто верхні шари ґрунту абсолютно сухі", - каже експертка. Дефіцит опадів у середньому становив від 40 до 60 відсотків норми, наголошує Адаменко. За її словами, Київська область отримала менше 50 відсотків норми опадів, а Херсонщина, Миколаївщина, Дніпропетровщина, Харківщина - менше 16-20 відсотків норми за 100 днів. "Лише західні області за три літні місяці отримали від 70 до 120 відсотків кліматичної норми опадів", - каже вона.
Читайте також: Який зв'язок глобального потепління з природними катаклізмами?
Найбільше постраждали пізні культури
Найбільше від посухи постраждала так звана пізня група культур - соя, соняшник, кукурудза, цукровий буряк, повідомили DW у міністерстві аграрної політики та продовольства України. "Їх розпочинають збирати з серпня, але основна маса збирається восени. Виглядає так, що врожай по цих культурах може бути зменшений на 10-15 відсотків. Остаточні підсумки можна буде підбивати в жовтні після завершення збору врожаю", - кажуть у відомстві.
Водночас вплив посухи на урожайність ранньої групи - пшениця, ріпак, жито, просо, ячмінь - був не критичний, наголошують у мінгагро. "В цілому по всій країні вийшли по цих культурах на попередньо прогнозований показник. З різницею у 2-3 відсотки", - пояснюють у відомстві. Хоча середня врожайність зернових, за оперативними даними, порівняно з попереднім роком зменшилася - з 44,0 до 42,3 центнера на гектар.
У мінагро заспокоюють, що врожаю вистачить як для внутрішнього споживання, так і для експорту. На цьому наголошує і член неурядового об'єднання "Всеукраїнська аграрна рада" Олександр Чумак, проте зауважує, що за деякими культурами буде значно менший обсяг експорту. "Посуха впливає безпосередньо на аграріїв. Вони на межі збитковості або вже в збитках. Через неврожай в Україні зросли світові ціни на соняшник. Хоча на кукурудзу та сою ціни не зростуть, бо є врожаї в інших країнах", - каже він.
Нові підходи до землеробства
Пристосуватися до змін клімату аграріям складно, нарікає Чумак. "Є традиційні культури, на які налаштовані заводи. Ніхто не побудує новий завод із переробки, наприклад, проса, яке стійкіше до спеки. Тому зміна культур - це питання повного зміну укладу технологічного у світі. Ми не почнемо це робити раніше, ніж почне змінюватися світ", - пояснює він. У наступні роки, прогнозує Чумак, аграрії будуть сіяти менше кукурудзи і сої, а більше озимих культур, таких як ячмінь та пшениця, і соняшника, який більш посухостійкий.
Крім того, за його словами, аграрії змушені будуть використовувати більше вологозберігаючих технологій. До таких технологій належить і система землеробства, за якої висаджування насіння відбувається у необроблений ґрунт. Ця система відома також як No-Till. "Таким чином земля має значно нижчу температуру і буде менше випаровування води. Після орання земля стоїть чорна, і тоді її температура сягає 80 градусів. Нічого живого не може бути в такому випадку. А якщо на ґрунті є стерня соломи і росте якась покривна культура, то там температура зазвичай 20-25 градусів", - пояснює Чумак, зазначивши, що це дозволяє культурам переживати без дощів і спеку додаткові 15-20 днів.
Нині цю технологію, за його словами, використовують лише 10 відсотків аграріїв через складність управління процесом. "Деякі аграрії спробували, але в них почала знижуватися врожайність, і тому почали переходити на традиційні методи обробки. Просто потрібен час, щоб вони навчилися цьому. Декілька таких посушливих років, і люди активно почнуть цьому навчатися за власним бажанням", - впевнений він.
Пристосовуватися до зміни клімату
Аби допомогти адаптуватись сільському господарству до кліматичних змін, в Україні діє програма компенсації за відновлення та будівництво меліоративних систем, кажуть в міністерстві аграрної політики та продовольства. Також формуються посівні площі з впровадженням ресурсоефективних технологій вирощування посухостійких сортів та гібридів сільськогосподарських культур, впроваджуються сучасні технології обробітку ґрунту, запроваджується органічне землеробство, наголошують у відомстві. Крім того, держава надає грантову підтримку тим, хто наважився на певні зміни в роботі агрогосподарства. "Зокрема, надаються державні гранти на садівництво, ягідництво та виноградарство або облаштування тепличних господарств", - кажуть у мінагро.
А втім, державної допомоги недостатньо, нарікає Чумак. "Звісно, є якась адресна допомога або компенсація відсотків за кредитом, але на всіх аграріїв допомоги не вистачає", - каже він.
Тим часом керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко каже про неминучість посух у майбутньому, особливо в південних і південно-східних областях України.