7 жовтня: як за рік змінився Близький Схід
7 жовтня 2024 р.
Після подій 7 жовтня Саудівська Аравія заморозила переговори про нормалізацію відносин з Ізраїлем, відтоді ця потенційна угода перетворилася на інструмент для мирних перемовин між Ізраїлем і терористичною організацією ХАМАС. Водночас сьоме жовтня на рівні суспільства відродило солідарність з палестинцями, вважає Себастьян Зонс (Sebastian Sons), провідний науковий співробітник німецького аналітичного Центру прикладних досліджень у партнерстві зі Сходом (CARPO).
У політичній та економічній площині конфлікт між Ізраїлем і ХАМАСом розглядається як пряма загроза амбітним соціально-економічним цілям Саудівської Аравії, продовжує Зонс. Внаслідок цього упродовж минулого року політика королівства була зосереджена на дипломатичному балансуванні, зазначає експерт.
Роком пізніше в Лівані
Невдовзі після нападу ХАМАСу на Ізраїль впливова в Лівані "Хезболла", визнана Європейським Союзом, США та іншими країнами терористичною організацією, почала здійснювати напади на північ Ізраїлю.
"Спочатку "Хезболлу" критикували за те, що вона втягує Ліван у війну з Ізраїлем", - розповідає Келлі Петілло, дослідниця Близького Сходу в Європейській раді з міжнародних відносин. "І все ж таки після сьомого жовтня підтримка "Хезболли" серед ліванського населення почала зростати", - додала вона. Багато ліванців обурені діями Ізраїлю в Секторі Гази і неефективністю міжнародної дипломатії. "Вони почали бачити в "Хезболлі" єдиного гаранта солідарності з палестинцями", - каже Петілло.
Після майже року "обмежених бойових дій", коли удари завдавалися переважно по об'єктах військової інфраструктури, ситуація загострилася у вересні, коли Ізраїль убив кількох командирів "Хезболли", в тому числі лідера "Хезболли" Хасана Насраллу. На початку жовтня Ізраїль розпочав наземні операції на півдні Лівану.
Роком пізніше в Йорданії
Сусідня Йорданія, яка ще в 1994 році підписала мирний договір з Ізраїлем, протягом останнього року вимушена проводити політику балансування. "Після 7 жовтня Йорданія намагається знайти рівновагу між потужною підтримкою палестинської справи всередині країни та відносинами з Ізраїлем", - каже Петілло в інтерв'ю DW.
Король Абдалла II і королева Ранія, яка сама є палестинкою, неодноразово заявляли, що не готові приймати більше палестинських біженців. Це не тільки зашкодило б палестинській справі, але й порушило б мирний договір з Ізраїлем, вважає дослідник Близького Сходу.
"Оскільки нові фронти конфлікту відкриваються не тільки в Лівані, але й на Західному березі річки Йордан, перед Йорданією розгортається найжахливіший для неї сценарій", - каже Петілло. За його словами, в країні знову побоюються, як і відразу після 7 жовтня, що конфлікт перекинеться також на Йорданію й до Йорданії тікатимуть палестинці.
Роком пізніше на окупованому Західному березі річки Йордан
"Ситуація на Західному березі річки Йордан була надзвичайно напруженою ще до 7 жовтня, - каже Петер Лінтл (Peter Lintl), експерт з питань Близького Сходу з німецького фонду "Наука і політика" (SWP). Палестинська адміністрація роками була слабкою, єврейські поселенці нападали на палестинців, а ізраїльський правий уряд ще більше посилив напруженість, коли заявив у своїй коаліційній угоді, що Західний берег належить виключно єврейському народу, пояснює він.
"Усе це ще більше загострилося після 7 жовтня", - каже Лінтл. Екстремістські ізраїльські поселенці нападають на палестинських мирних жителів, а напруженість у відносинах між ізраїльською армією та палестинськими збройними формуваннями на окупованому Західному березі ріки Йордан у вересні досягла нового апогею.
"Західний берег - це порохова діжка, яка може вибухнути в будь-який момент, - застерігає Лінтл, - у нормальні часи можна було б сказати, що тут вже склалася нестерпна ситуація з неймовірно великою кількістю смертей, але все затьмарює війна в Секторі Гази і 7 жовтня".
Роком пізніше в Сирії
"Війна ще більше відвернула увагу ЗМІ від Сирії та конфлікту, який триває вже понад 13 років", - розповідає DW Лоренцо Тромбетта, аналітик з питань Близького Сходу та радник структур ООН. За його словами, у війні в Сирії дедалі більше відчувається домінування іноземних держав, таких як Росія, Іран, Туреччина, Ізраїль та США.
"Усі учасники стверджують, що борються з тероризмом і дбають про стабільність і безпеку", - каже Тромбетта. Президента Сирії Башара Асада, спершу ізольованого на міжнародному рівні через жорстокі репресії проти населення, зараз дедалі більше приймають в арабську і європейську спільноту.
"Усередині країни владні позиції Асада здаються беззаперечними, - каже Тромбетта. Останніми роками Асад здебільшого зберігав стриманість. "Його підхід - це тиха дипломатія, подалі від ЗМІ, з довгостроковими внутрішньополітичними цілями".
Рік потому в Єгипті
З усіх країн регіону Єгипет - єдина країна, яка зуміла після 7 жовтня використати кризу для посилення свого геополітичного значення, вважає Тімоті Калдас, заступник директора Інституту близькосхідної політики "Тахрір".
Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі співпрацює з Ізраїлем у регулюванні поставок товарів до Сектору Гази і допомагає підтримувати блокаду, каже Калдас. Крім того, центральна роль Єгипту в переговорах про припинення вогню посилила його значення на міжнародній арені.
"Каїр отримав багато додаткової підтримки з боку Вашингтону для цього", - зазначає експерт. Білий дім схвалив виділення всіх 1,3 мільярда доларів США на військову допомогу у 2024 році. "Це вперше, коли адміністрація Байдена виплатила повну суму", - каже Калдас. У минулому частину допомоги часто притримували через проблеми з правами людини.
"Насправді ситуація з правами людини в Єгипті погіршилася", - додає Калдас. До 7 жовтня єгиптяни були надзвичайно зосереджені на економічних проблемах своєї країни. "Але жахливі воєнні злочини Ізраїлю проти палестинського цивільного населення в Секторі Гази переключили їхню увагу", - зауважує Калдас. За його словами, громадська думка може надалі ще більше змінитися. Водночас єгиптяни дедалі більше розглядають свій власний уряд як частину проблеми. "У майбутньому єгипетському керівництву доведеться вправно балансувати, адже воно намагатиметься зберегти підтримку Заходу", - каже Калдас.