1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Києві вимагали прискорити звільнення військовополонених

Олександр Савицький
6 січня 2025 р.

"1000 днів полону" - під таким гаслом у Києві відбулась акція за звільнення українських захисників, які потрапили в російський полон у Маріуполі. Її учасники вказали на жахливі умови тримання за ґратами воїнів ЗСУ.

https://p.dw.com/p/4osyj
Акція "1000 днів полону" на Майдані Незалежності в Києві
Акція "1000 днів полону" на Майдані Незалежності в Києві, 6 січня 2025Фото: Olexandr Sawytsky/DW

Близько 300 родичів та близьких морських піхотинців, які потрапили в російський полон у Маріуполі, вийшли в понеділок на Майдан Незалежності в Києві. Вони тримали в руках портрети ув'язнених і вимагали їхнього якнайшвидшого звільнення. Акція була організована асоціацією "Сила морської піхоти" та громадською організацією "Спілка морських піхотинців України". У своїх виступах учасники акції нагадали, що полонені утримуються Росією в нелюдських умовах.

Під час акції була представлена також фотовиставка з історіями та портретами полонених. "Це не просто фотовиставка, це звернення і заклик до всіх, хто спроможний допомогти повернутися нашим героям додому",-  сказала у своєму виступі активістка асоціації "Сила морської піхоти" Анастасія Савова. За словами організаторів акції, зараз у Росії можуть утримуватися щонайменше 1300 морських піхотинців, які склали зброю в Маріуполі навесні 2022 року.

Під час акції "1000 днів полону" в Києві, 6 січня 2025 року
Під час акції у Києві демонструвались також фото та історії українських морпіхів з Маріуполя, які потрапили в російський полонФото: Olexandr Sawytsky/DW

Обміни полоненими блокують росіяни

Своєю чергою, представник Координаційного комітету з поводження з військовополоненими Олег Слободяник запевнив, що його відомство робить все можливе для звільнення українських морських піхотинців. 

"У нас вже відбулося кілька обмінів. Ми планували ще один напередодні Нового року, але через позицію російської сторони все вийшло не так, як ми очікували. Важливо не втрачати надію і єдність, бо найгірше, що може статися, це якщо ми не знайдемо спільну мову між собою", - зазначив Слободяник. Він висловив подяку українським воїнам, які продовжують протистояти російській агресії й поповнюють обмінний фонд для повернення тих, хто ще залишається в полоні.

Представник "Спілки морських піхотинців України" Юрій Голодов заявив, що сподівається на те, що про цю акцію підтримки дізнаються всі полонені, які утримуються в Росії: "Від ветеранів і морських піхотинців, які зараз перебувають на фронті хочу, щоб ви знали - ми всі є одна родина! Ми з вами душею і серцем, ми боремося за вас!"

Під час акції виступили українські співаки та співачки з піснями, створеними спеціально для полонених морських піхотинців.

Читайте також: "Ми не планували вижити": героїчна оборона Маріуполя

Голод, катування та приниження гідності в російському полоні

Одна з учасниць акції, Марія Баркова, розповіла DW, що її 42-річний брат 18 років прослужив у прикордонних військах, брав участь у відбитті російської агресії від самого її початку 2014 року, а останній рік прослужив у морській піхоті, де навесні 2022 року склав зброю за наказом командування і потрапив у полон. 

Учасниця акції "1000 днів полону"
У російському полоні опинився і брат Марії БарковоїФото: Olexandr Sawytsky/DW

"Він та його підрозділ чинив опір на маріупольському металургійному заводі доки в них ще були боєприпаси, вода, їжа і ліки. Зараз він перебуває в ув'язненні в селищі Донському, Тульської області Росії, - розповіла Марія. - Але я весь цей час не маю жодних відомостей про нього, за винятком того, що його полон підтвердив два роки тому Міжнародний Комітет Червоного Хреста, а потім мені телефоном зачитали листа від нього з трьох рядків, де він нібито повідомляв, що з ним все добре".

Жінка каже, що за посередництва "Червоного Хреста" регулярно надсилає своєму братові листи, які, однак, залишаються без відповіді. "Зі слів звільнених полонених знаю тільки, що він і його побратими там недоїдають, що їм не дозволяють сідати чи лягати по 16 годин на день", - каже Марія Баркова.

Інші родичі та близькі полонених, з якими поспілкувався кореспондент DW, теж розповіли, що не мають зв'язку зі своїми рідними. Хоча, за їхніми словами, звільнені з полону кажуть, що деякі листи до них таки доходили. Вони також розповідають, що полонені в Росії не отримують жодної медичної допомоги, а з будь-якого приводу їх карають жорстоким побиттям та катуванням.

Один зі звільнених військовополонених, який вийшов на акцію "1000 днів полону"
Один зі звільнених військовополонених, який вийшов на акцію "1000 днів полону"Фото: Olexandr Sawytsky/DW

Один зі звільнених полонених стояв на акції з гаслом "Я був у полоні 920 днів - там пекло", але відмовився розповідати обставини свого ув'язнення, пояснивши це вкрай важкими для його психіки спогадами. 

Критика на адресу МКЧХ

Співорганізаторка акції "1000 днів полону" Анастасія Савова бореться за звільнення свого батька, який був у складі сил морської піхоти на маріупольському заводі "Азовсталь". За її словами, вона не мала не тільки жодного зв'язку з батьком усі ці тисячу днів, а й взагалі не знає, чи він досі живий. "Я можу тільки сподіватися, що він виживе й повернеться додому", - сказала дівчина. 

Анастасія Савова досі не має жодного зв'язку зі своїм батьком, який потрапив у російський полон у Маріуполі
Анастасія Савова досі не має жодного зв'язку зі своїм батьком, який потрапив у російський полон у МаріуполіФото: Olexandr Sawytsky/DW

За її словами, Міжнародний Комітет Червоного Хреста неспроможний виконувати свій мандат на території Росії, яка відверто порушує всі норми міжнародного права і зневажає всі міжнародні конвенції з поводження з полоненими. "В мене таке враження, що наш координаційний штаб й уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець можуть робити більше, ніж вся ця організація під егідою ООН", - сказала Савова.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою