Як Львів реагує на зменшення кількості туристів

Ще не так давно сфотографуватись поруч з написом "Я люблю Львів" у центрі міста стояла черга. Тепер тут значно спокійніше - туристів поменшало.  Скаржаться на меншу завантаженість роботою і львівські гіди-екскурсоводи.  Ірина Замрій, яка регулярно водить екскурсії містом, каже, що найактивнішим був 2016-ий. Якщо тоді у неї могли бути замовлення ледь не щодня, то тепер, здебільшого, лише на вихідних і під час святкових днів та канікул. 

Дедалі частіше доводиться нудьгувати й продавцям сувенірів. "Колись навіть у дощову погоду, тут були туристи. А тепер навіть у сонячну - не так багато. Це сумно, бо від цього залежать мої прибутки", - розповідає львів'янка Наталія Кулик, яка вже не один рік торгує виробами зі шкіри на площі Ринок. За її словами, уже минулий рік був помітно гіршим, ніж попередні. Говорити про покращення ситуації й нині не доводиться.

Скорочення туристів у Львові підтверджує й офіційна статистка. За даними Львівської міської ради, якщо у 2016-2017-ому роках Львів відвідувало близько 2,6 мільйона туристів щорічно, то в 2018-ому - лише 2,2 мільйона. 

Не лише "безвіз"

"Ситуація змінилась після запровадження "безвізу", - пояснює  Ігор Губіліт, керівник туристичної фірми, яка також відчула падіння кількості клієнтів. - Туристам з Маріуполя чи Дніпра тепер не цікаво їхати до Львова, товктися в поїзді, а можна сісти на лоукост і летіти в Європу за досить невеликі гроші". Витримати таку конкуренцію не легко. Нині фірма Губіліта пропонує понад  50 маршрутів по Львівщині, 20 - по Закарпаттю.  Щороку відкривають нові напрямки, але охочих на них починає бракувати, визнає підприємець.

Але не лише через "безвіз" Львів не дорахувався туристів. Особливо провальним, за словами Губіліта, став минулий зимовий сезон. Тут, на його думку, зашкодив більше воєнний стан, який налякав людей, котрі скасували навіть те, що було замовлене раніше.

За кордон люди їдуть за новизною, вважає Тетяна Гончаренко, керівник Громадської ради при Львівському управлінні туризму,  яка охоплює місцевих рестораторів та готельєрів. Львівський туристичний продукт, на її думку, давно не змінювався, тому став нецікавим. "Він існує на ринку 5-7 років і більшість туристів його вже бачили. Немає нічого принципово нового. Так, з'являються якісь фестивалі, але мабуть, їх замало, або завузька на них аудиторія. Крім того, треба врахувати, що в людей змінилися цінності, вони почали в інший спосіб розважатись, тому ми маємо дати їм нову пропозицію", - говорить Тетяна Гончаренко. Тому цей спад, на її думку, навпаки може стати поштовхом до розвитку й оновлення галузі.

Ціна та рівень сервісу

Представники туристичного бізнесу визнають, що для туристів має значення ціна й сервіс. Часто вартість послуг в Україні є такою ж, а інколи навіть і вищою, ніж за кордоном.  "Так трапилось, наприклад, з термальним курортом Косино, де підняли ціни, чого не сприйняли наші клієнти, - ділиться досвідом Ігор Губіліт. - В Угорщині, Словаччині відвідування подібних термальних басейнів коштує в півтора-два рази менше. А туристи - мудрі люди, тому обирають оптимальний для них варіант". 

Ще один недолік, який шкодить внутрішньому туризму, за словами керівниці управління туризму Львівської міської ради Ліни Остапчук, це - відсутність швидкісного сполучення між українськими містами. Вона каже, що Львів не може, наприклад, пропонувати тури на вихідні для деяких міст. "Для Києва - так, вони мають "інтерсіті".  Але ми не можемо такі "сіті-брейки" запропонувати Харкову чи Дніпру, бо вони тільки в дорозі проведуть два дні", - пояснює Остапчук.

Що робить міська влада

Нині у Львові спостерігається парадоксальна ситуація: попри зменшення кількості туристів, надходження за рахунок туризму не впали, а навпаки - зросли. Торік вони становили 151 мільйон гривень, тоді, як роком раніше було лише 128 мільйонів гривень. Заспокоюватися тут, однак, не доводиться, зауважують експерти. Адже здебільшого це відбулось через зростання цін на послуги і збільшення відпочинкових закладів. Дещо зросла частка іноземних туристів, які живуть у місті по кілька днів і залишають в українських закладах більше грошей. Але загалом тенденція щодо кількості туристів негативна.

Тим часом у Львівській міськраді замислились над новою стратегією для розвитку туризму. "Ми хотіли б більше розвивати конференц-індустрію", - розповідає Остапчук. За її словами, в міськраді вважають, що цей напрямок фінансово вигідніший. "Конференц-делегати витрачають більше коштів, ніж відпочинкові туристи. Вони живуть у готелях, приїжджають за день або можуть залишитись день після конференції. Це - туристи-інтелектуали, яких би ми хотіли бачити в місті", - говорить Остапчук.   

Ще один напрямок, який хочуть розвивати у Львові - медичний туризм. Основою  мають стати приватні клініки, які готові надавати такі послуги. Серед головних напрямків: стоматологія, репродуктивна медицина. І ще важливий акцент - залучення іноземних туристів. В цьому році особливо активно почали організовувати промо-тури для компаній скандинавського напрямку. Саме на іноземних туристів, за словами Тетяни Гончаренко, розраховують готельєри. Тому, навіть попри дані про падіння туризму, вони планують відкриття у Львові чотирьох нових готелів.