Юрґен Ротт: „Газпром” - це міцний конгломерат, в якому корупція відіграє головну роль
26 грудня 2005 р.� - E.ON та BASF. Для Юрґена Рота, автора популярних у Німеччині книг про корупцію та організовану злочинність у Росії, „Газпром” є синонімом корумпованості.
Що конкретно дозволило німецькому публіцисту стверджувати подібне? З цим запитанням ми звернулися до самого Юрґена Рота:
„По-перше, звичайно, тому, що деякі члени правління „Газпрому” або представники дочірніх компаній цього концерну причетні до корупції. Як приклад назву Альфреда Коха. Всі ці люди прибули із Санкт-Петербурга. Нагадаю й про те, що один з колишніх членів правління „Газпрому” дістав надзвичайно велику суму грошей і поклав їх на рахунок у Швейцарії. Швейцарська прокуратура повідомила мені, що йдеться про два мільярди доларів. „Газпром” має й дочірнє підприємство, до діяльності якого, як повідомляється, причетні керівники злочинних угруповань з Узбекистану. Досі не закрито справу посередницької фірми „Євралтрансгаз”. Підозрюють, що нею неофіційно керує Семен Могилевич, якого вважають одним з лідерів, так званої, російської мафії. Перелік подібних прикладів можна продовжувати. Не доводиться сумніватися лише в тому, що „Газпром” - це міцний конгломерат, в якому корупція відіграє головну роль.”
А чому ніхто в Росії не розслідує факти, про які Ви тільки що повідомили?
„Мені відомі справи, розслідування котрих зупинили, а частину співробітників, які намагалися вести слідство та дізнатися подробиці, перевили на інше місце служби. На щастя, в Росії досі є чесні працівники органів МВС та прокуратури. „Газпром” – це держава в державі, тому не існує жодних шансів вжити щось проти всієї цієї протиправної діяльності. Це стосується не тільки Росії, але, скажімо, й України, відносно керівництва якої мали місце спроби шантажу. Те саме відбувається і в Польщі. Зараз новий уряд цієї країни намагається розслідувати діяльність „Газпрому” у Польщі. Там відбуваються якісь зміни, але в самій Росії найближчим часом - принаймні за Путіна - нічого зроблено не буде.”
В Україні „Газпром” звинувачують у тому, що концерн вдався до політичного шантажу, аби таким чином помститися за проєвропейську позицію Києва. Чи може Німеччина стати жертвою такого шантажу?
„Звичайно може, як і будь-яка інша країна. Для цього достатньо лише повідомити про незгоду з політикою Володимира Путіна з тієї чи іншої причини. Тоді й виникне велика небезпека того, що нам або перекриють газовий кран, або підвищать ціни на газ так, щоб це болісно вдарило по рядових споживачах. Не треба виходити з того, що Путін – це політик демократ, а він міцно тримає у своїх руках „Газпром”, який, у свою чергу, є одним з головних гравців на світовому ринку. ”
Хвиля обурення громадськості Німеччини, викликана згодою колишнього канцлера Ґергарда Шредера очолити раду акціонерів компанії-оператора Північно-Європейського газопроводу, дещо вщухла. Чому німці так швидко примирилися з тим, що трапилося?
„Для мене це велика загадка. Можливо, це пов”язано з Різдвом – святом любові до ближнього і комусь дуже хочеться забути про всю цю історію. Але те, що трапилося, - це великий, можливо навіть найбільший скандал у Німеччині. Те, що хвиля обурення вщухла, можна пояснити й тим, що, як я гадаю, політична еліта Німечини не дуже добре знає, що собою являє „Газпром”, яку політику провадив цей концерн у минулому та з ким він був пов”язаний. Тобто, я пояснюю це відсутністю знань про російські структури. І нарешті, і це найголовніша обставина, - ми залежимо від поставок газу та нафти з-за кордону, і тому воліємо мовчати, а не голосно кричати, що власне й слід було б робити в цій ситуації.”
Інтерв”ю записав Сергій Вільгельм