Шахрайство з фіктивними татусями, щоб залишитися у ФРН

Юридичний стан справ цілком зрозумілий: дитина народжується німецьким громадянином, якщо батько чи мати (або обидва) мають німецький паспорт. Утім, не все так просто, адже якщо мати дитини, за нормами німецького права, завжди тільки біологічна мати, то питання батьківства з'ясувати складніше. Відповідно до німецького законодавства, біологічний батько не стає автоматично батьком новонародженого. Батько - це більшою мірою той, хто одружений з матір'ю дитини на момент її народження. А також той, кого внаслідок тесту на встановлення батьківства визнали батьком через суд. Але водночас батьком вважається і той, хто визнав батьківство, незалежно від того, чи він взагалі може бути батьком дитини, чи ні. Таким чином навіть, так би мовити, "соціальний" батько, наприклад, у родині, де в кожного з подружжя є свої діти, за законом може бути батьком з усіма правами та обов'язками.

Шахрайство з фіктивними татусями

На цій правовій основі виросло масштабне шахрайство, на слід якого вийшла берлінська медіакомпанія RBB. У кількох сотнях випадків чоловіки у Берліні визнавали фіктивне батьківство, отримуючи за це гроші від шукачок притулку - часто це кілька тисяч євро. Завдяки визнанню батьківства, незалежно від того, чи воно справжнє, чи фіктивне, дитина одержує німецьке громадянство, а жінка - право залишитися в країні. Такі правові наслідки є бажаними, якщо між дитиною та "названим" батьком існують або можуть виникнути соціально-родинні стосунки і цей чоловік справді готовий взяти на себе відповідальність за дитину", - йдеться в обґрунтуванні "Закону про кращу реалізацію обов'язку виїхати з країни", схваленого Бундесратом минулої п'ятниці. У цьому документі не йдеться про те, щоб полегшити шукачам притулку можливість залишитися в країні. Навпаки там пояснюється, що у разі, якщо визнання здійснюється з метою створити передумову для одержання права на перебування, то це зловживання.

Боннський адвокат Міхаель Гайм (Michael Heim) котрий спеціалізується на питаннях надання притулку, пояснює, що тут ідеться не про право на притулок, а про права іноземців. "Право матері залишитися зі своєю дитиною у Німеччині нічого не каже про право на політичний притулок. Право на перебування не залежить від надання притулку, а тимчасового надання притулку не буває", - сказав він в інтерв’ю DW.

Наслідки цього чітко визначені законом: якщо відомство з питань іноземців встановлює, що батьківство фіктивне, то його не засвідчують. У такому разі дитина не отримує німецького батька та німецьке громадянство, а мати - мігрантка - права на перебування. Крім того, матері та фіктивні батьки за певних обставин стають порушниками закону - через підробку документів або через порушення законодавства щодо іноземців.

"Липовий" батько має платити за утримання дитини

Мартін Штельтнер (Martin Steltner) з берлінської прокуратури каже про дедалі більшу кількість зловживань, зафіксовану упродовж останніх місяців. В інтерв'ю RBB він сказав: "У нас є, наприклад, особи, які визнали батьківство понад десять разів".

Якщо такий "батько" живе на соціальну допомогу, то держава бере на себе витрати на утримання дитини. Але фіктивні батьки не беруть до уваги, що вони залишаються зобов'язаними утримувати дитину так само довго, як і всі інші батьки. Коли вони знову йдуть працювати, то, ймовірно, за багато років мають виплатити на утримання дитини значно більше грошей, ніж отримали за підпис про визнання батьківства.

Щоб відомство з питань іноземців взагалі могло встановити, чи батьківство визнане лише за гроші для права залишитися в країні, воно має одержувати інформацію, наприклад, від осіб, перед якими ймовірний батько визнає у формальній заяві своє батьківство. А ці особи (насамперед ідеться про нотаріусів) мають спершу щось запідозрити.

Це не завжди так просто, як у випадку про який повідомляє RBB, коли 28-річний берлінець визнав батьківство дитини громадянки В'єтнаму, хоча він взагалі, очевидно, не міг мати нічого спільного з іноземцями. На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook чоловік висловлював симпатію Націонал-демократичній партії Німеччини, а також неодноразово був засуджений за носіння забороненої конституцією символіки. Коли репортерка подзвонила в його двері, він відповів незв'язними погрозами через переговірний пристрій.

Тисячі випадків зловживань

Ода Єнч (Oda Jentsch) - адвокатка з Берліна, котра як і її боннський колега Гайн, є членкинею конференції правників-консультантів, які разом з великими німецькими доброчинними об'єднаннями займаються питаннями біженців і надання притулку. Вона ще до ухвалення цього закону критикувала те, що у такий спосіб "нотаріуси та відомства з питань дітей перетворяться на "довгу руку" відомства з питань іноземців". А це обходить обов'язок нерозголошення нотаріусів і загрожує відносинам довіри з клієнтом. "З точки зору конституційного права, сумнівно те, що діти таким чином на невизначений час позбуваються з'ясування своєї родинної, соціальної та громадянської ідентичності", - зазначає Єнч.

Аннеґрет Корфф (Annegret Korf), речниця федерального міністерства з внутрішніх справ, говорить про чотиризначну цифру таких випадків зловживань на рік по всій Німеччині. Така "обережна оцінка" міністерства ґрунтується на інформації відомства з питань іноземців. Новий закон в інтерв'ю DW вона назвала превентивною процедурою, щоб не винагороджувати юридичні зловживання наданням права на перебування. Натомість адвокат Гайм з таким поглядом не погоджується. "Верхівка цього те, що особисті дані шукачів захисту можуть через федеральну поліцію передаватися відомствам країн з-поза меж Європи. Так довіра біженців до конфіденційності німецької процедури розгляду подань про надання притулку знищується в зародку", - каже він. Закон має набути юридичної сили після підписання федеральним президентом Німеччини.