"Хлібна війна" Криму: історія однієї націоналізації

"Все сталось дуже швидко. Уранці 12 листопада Держрада Криму ухвалила рішення про націоналізацію, а вже в обід до нашого офісу прийшли люди з "Самооборони" (так званого "Народного ополчення Криму". - Ред.). Зайняли всі приміщення, обсипали борошном фінансового директора, а прес-секретарю, який знімав все на відео, розбили камеру", - розповідають співробітники сімферопольського ПАТ "Кримхліб", які просять не називати їхніх імен, побоюючись погроз з боку нової влади анексованого Росією Криму. З 12-го листопада вони не можуть потрапити на свої робочі місця.

Звинувачення і виправдання

ПАТ "Кримхліб", на частку якого припадає 36 відсотків хлібної продукції в Криму, разом з Сімферопольським комбінатом хлібопродуктів входить до холдингу "Золотий урожай", який, у свою чергу, є частиною групи Lauffer, що зареєстрована в Нідерландах та належить донецькому олігарху Олександру Лещинському. За словами члена ради директорів Анни Шаліної, група Lauffer придбала кримські підприємства у 2012 році в збитковому стані, але пізніше привела їх до тями: "Раніше "Кримхліб" належав українському холдингу ТІС. Коли ми його купували, на рахунку організації було мінус 2,7 мільйона доларів, а вже в 2013-му - плюс 1,5 мільйона". Акціонер Lauffer Олександр Лещинський - один із найнепублічніших людей українського бізнесу. Уже багато років він живе у Франції і, за словами Шаліної, керує своїми активами за допомогою найманих менеджерів.

Кампанія проти ПАТ "Кримхліб" почалася у вересні 2014 року, коли підприємство очолив виконуючий обов’язки генерального директора Юрій Пилипко. На цей момент підприємство збирало документи для перереєстрації у Росії, стверджує Шаліна.

"Кримхліб" піддався безлічі перевірок з боку так званого Комітету з протидії корупції - органу, створеного у червні указом самопроголошеного глави "республіки Крим" Сергія Аксьонова. Голова комітету Дмитро Простаков звинувачує "Кримхліб" у всіх можливих порушеннях: несплаті податків, створенні штучних боргів з метою виведення оборотних коштів, фінансуванні воєнних дій в Україні і незадовільній оплаті праці співробітників.

На думку Простакова, керівництво свідомо доводило до банкрутства підприємство, "щоб створити хлібний колапс і потім продавати хлібину не за 15 рублів, а за 100". До кампанії підключились співробітники Сімферопольського КХП, які скаржились на маленьку зарплату і вимагали націоналізації. Коли 12 листопада вона відбулась, російські ЗМІ показували, як задоволені робітники комбінату підносять Сергію Аксьонову свіжий коровай із сіллю.

Націоналізація

"Як відбувається націоналізація? Дуже просто, схема повсюди приблизно однакова, - пояснює DW сімферопольський юрист Жан Запрута. - Будь-яке з міністерств звертається до ради міністрів з пропозицією викупити майно підприємства. Міністр видає указ, що з цього дня вводить туди тимчасову адміністрацію, відсторонює директора, бухгалтера, заступників. Заходять туди за допомогою "Самооборони", з автоматами, у масках. А далі всім керує тимчасова адміністрація".

За словами Запрути, так не один раз відбувалося з українськими державними підприємствами ("Кримавтотранс", "Криммолоко", "Чорноморнафтогаз"), але коли мова зайшла про приватний бізнес, занепокоїлись навіть ті, хто раніше підтримував анексію Криму. "Щодо державного майна у мене не було жодних ілюзій, - каже Запрута. - Але я завжди був упевнений, що приватну власність чіпати не будуть".

Керівництво "Кримхліб" усі звинувачення на свою адресу відкидає. "Будь-яка інформація про можливе банкрутство підприємств і необхідність їх націоналізації безпідставна", - йдеться у повідомленні, поширеному прес-службою Lauffer. - Жодних об’єктивних передумов для банкрутства підприємств немає, а заява про нібито незаконний вивід коштів не відповідає дійсності".

За словами Анни Шаліної, із власниками навіть не проводилися переговори про викуп підприємства: "Усі наші рахунки зараз націоналізовані, у нас відібрали не лише можливість керувати підприємством, але і всі активи". Також вона стверджує, що жодних підстав для того, щоб продавати хліб за 100 рублів не було: "Дійсно, ціни на хліб у Криму зросли, але лише тому, що в Росії хліб дорожчий у 3,5 рази. Ціна на хліб піднімалася пропорційно до соціальних виплат. Виплати були збільшені на 20 відсотків, ціни на хліб - на 18 відсотків, і узгоджувалися з керівництвом республіки".

"Кримські" проти "донецьких"

Колишні співробітники ПАТ "Кримхліб" говорять, що їхнє підприємство мало одну особливість: майже все керівництво і керівний персонал були направлені на роботу в Крим із Донецька та Донецької області. Це не дивно, адже власник підприємства Лещинський - уродженець Донецька, говорить сімферопольський підприємець Антон К., який уважно стежить за розвитком подій, оскільки в його магазині продається продукція "Кримхліб".

Нелюбов до "донецьких" стала в Криму загальним явищем ще з 2010 року, коли головою Ради міністрів Криму став депутат від Партії регіонів Василь Джарти, якого називали "правою рукою Рината Ахметова". Певний час у Криму був популярним жарт про те, що жителі Донецька бояться виходити зі своїх будинків, тому що їх відразу ж хапають і відправляють на примусові роботи в Крим. "Навіть сторожа кладовища привезли з Донецька", - жалівся DW один із жителів Сімферополя.

Дмитро Простаков з так званого "Антикорупційного комітету" не приховує своєї неприязні до "донецьких". На його думку, керівництво ПАТ "Кримхліб" є частиною "донецького угрупування".

Безпорадність і свавілля

Цілком можливо, що, націоналізуючи "Кримхліб", самопроголошена кримська влада видавлює "донецьких" з бізнесу, "хоче показати, де їхнє місце", вважає Антон К. Йому складно сказати, яка зі сторін говорить неправду: "Скоріше за все, обидві". Не виключено, що керівництво підприємства дійсно виводило частину оборотних коштів, розуміючи, що їхнє майбутнє примарне. Але навіть якщо це так, це не скасовує того, що дії кримської влади були незаконними, вважає Антон. На його думку, такі питання не можна вирішувати грубими силовими методами. "Коли я бачу, як люди в масках в один момент забирають великий бізнес, мені стає незатишно. Я відчуваю себе безпорадним і розумію, що це свавілля може статися і зі мною. І в мене навіть не буде можливості захистити свої інтереси в суді", - говорить він.

Чому кримська влада не стала вирішувати ці питання за допомогою судів, податкової служби, поліції? Дмитро Простаков з "Антикорупційного комітету" пояснює це, по-перше, доцільністю "перехідного періоду", а по-друге, тим, що "в суді справа буде розглядатися чотири місяці, апеляція - ще чотири місяці. Уявляєте, що буде, якщо за цей час хліб подорожчає?"

А заступник Простакова Мирослав Авласаєвич взагалі не вважає, що в таких справах потрібно керуватись законодавством. "Якщо все робити за законом, то виходить, що й Крим був приєднаний неправильно", - зазначив він у розмові з кореспондентом DW. Із цим, дійсно, важко було посперечатися.