Чи виживе український фермер

З 1 січня наступного року в Україні завершується дія мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Він запроваджений у 2001 році з прийняттям Земельного кодексу і неодноразово пролонгувався. Нинішня влада в Україні, судячи з усього, не має наміру більше продовжувати заборону на відчуження землі. Це підтвердили і президент, і уряд, і депутатська монобільшість. Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що земельний ринок в країні відкриється 1 жовтня 2020 року. У Верховній Раді вже зареєстровано відповідний урядовий законопроект. Цілком імовірно, що в найближчий пленарний тиждень Верховна Рада розгляне цей законопроект.

Урядовий законопроект передбачає, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, українські компанії, територіальні громади та держава. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть отримувати землю у власність лише в тому разі, якщо вони її успадкували. Проте вони будуть зобов'язані продати земельну ділянку впродовж року.

Український ринок землі й іноземні інвестори

"Теоретично іноземці матимуть змогу купувати землю, але лише через участь у статутному капіталі юридичних компаній, які створені в Україні за українськими законами", - припускає експерт з земельних питань Київської школи економіки Олег Нів'євський. За його словами, юридичні компанії включили у перелік суб'єктів, які можуть купувати чи продавати землю задля того, аби розвивалося кредитування в Україні під заставу землі. Оскільки лише з фізичними особами розвивати земельний ринок буде дуже складно, пояснює експерт. Зараз за умов мораторію на продаж землі землевласник не має змоги залучити фінансові ресурси під заставу земельної ділянки для розвитку аграрного виробництва.

Концепцію впровадження ринку землі в Україні розробив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. Саме на сайті його міністерства проходило й громадське обговорення урядового законопроекту. Питання теоретичної можливості  придбання та продажу землі компаніями, кінцеві бенефіціари яких можуть бути іноземці, у багатьох викликало обурення. "Обурюються ті, хто боїться конкуренції на цьому ринку, бо іноземці - це сильні конкуренти. Це означає, що такі внутрішні виробники не хочуть розвиватися, змінювати застарілі технології. Бо ж тільки з конкуренцією народжується ефективність", - вважає Олег Нів'євський.

Законодавчі запобіжники         

Запобігти перекосам на майбутньому українському ринку землі уряд сподівається за допомогою низки запобіжних заходів. Зокрема, у законопроекті вказано, що сукупна площа ділянок "в одних руках", враховуючи і пов'язаних осіб або юридичних осіб, що мають спільного кінцевого бенефіціарного власника, не може бути більшою за 15 відсотків в одній області та 0,5 відсотка в Україні. Окрім цього, орендар матиме переважне право на купівлю земельної ділянки.

"Які б запобіжники держава не придумувала, завжди знайдуться юристи, які знайдуть, як їх обійти, - каже старший проектний менеджер із земельної реформи офісу реформ Кабінету міністрів України Андрій Мартин, відповідаючи на запитання DW. - Якщо ви захочете сконцентрувати в своїх рука землі більше, аніж дозволяє закон, створюються нові юрособи, земля оформлюється на них, але фактично контролюється однією особою".

За словами Мартина, урядовий законопроект не зарегульовує надмірно обіг земель сільськогосподарського призначення. Він висловив сподівання, що це сприятиме приходу інвесторів на цей ринок та створить передумови, аби землю могли купувати малі фермерські господарства. Як наголосив Мартин, завдання в тому, аби створити для них доступ до фінансових ресурсів. "У бюджеті на наступний рік закладено 4,4 мільярда гривень на ці цілі. Урядом поставлена задача, щоб фермери отримували кредити на придбання землі за ставкою не більше п'яти відсотків на рік", - сказав Мартин.

Допомога чи імітація?

В українській Асоціації фермерів та приватних землевласників не вірять в обіцянки уряду щодо підтримки малих фермерських господарств. "Кредити - це цяцянка. Ніхто з фермерів їх не потягне, бо для оформлення кредиту вже треба якусь заставу, аби потім купити цю землю", - зауважив у розмові з DW віцепрезидент асоціації Ярослав Кардаш. В асоціації побоюються, що врешті-решт в результаті зняття мораторію українські чорноземи скупить невелика кількість приватних компаній. Тому фермери вимагають, аби в Конституції України було прописано, що саме українські фермерські господарства, а не великі компанії, мають пріоритетне право на викуп землі. Інакше, як прогнозує Кардаш, великі господарства скуплять все, монополізація призведе до латифундизму. Асоціація фермерів та приватних землевласників вже пригрозила протестами проти скасування мораторію на землю.

Тим часом після зустрічі з фермерами президент України Володимир Зеленський заявив, що виступатиме за відстрочку допуску іноземців до купівлі землі після скасування мораторію на продаж землі. "Певний час ми маємо продавати землю лише українцям. Лише", -  сказав Зеленський під час пресмарафону у четвер, 10 жовтня. На його думку, цей період може тривати кілька років. "Потім вже можна відкрити ринок землі іншим іноземним компаніям, які будуть працювати на цій землі", - зазначив президент. За його словами, він дійшов такого висновку після зустрічі з фермерами.

Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", 73 відсотка українців проти скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Підтримують це лише 19 відсотків опитаних і ще 8 відсотків - не визначилися. Як зазначають соціологи, відносно високий рівень підтримки ринку землі спостерігається серед молодих і заможніших респондентів, а також власників паю, які його самостійно обробляють.