Ідліб: чи вдасться відвернути гуманітарну катастрофу

Публічні застереження та заклики, офіційні та залаштункові переговори - тиск на дипломатів, залучених до пошуку рішення у війні в Сирії, стає дедалі більшим. Вони мають час до 10 вересня, аби відвернути бої за Ідліб або принаймні зробити їх якомога менш інтенсивними. Такі умови поставив режим сирійського правителя Башара Асада: якщо не буде досягнуто жодних домовленостей, армія наступатиме на провінцію з колись кількамільйонним населенням на заході країни. Мета масштабної наступальної операції - повернути контроль над останнім оплотом повстанців-противників Асада у Сирії. За різними оцінками, в Ідлібі зараз перебувають від 10 до 30 тисяч  бойовиків, крім того, там залишається близько півтора мільйона цивільних. У МЗС Ірану, який поряд із Росією є одним із союзників Асада, заявляють, що повстанці використовують мирне населення як заручників і "живі щити".

Якщо це дійсно так, то бої за Ідліб можуть завершитися страшним кровопролиттям. "Президент Башар Асад у Сирії не повинен нерозважливо атакувати провінцію Ідліб, - написав у понеділок, 3 вересня, президент США Дональд Трамп у своєму Twitter, - Росіяни та іранці припустяться страшної помилки, якщо вони долучаться до цієї потенційної людської трагедії". Схожі заяви пролунали й з боку турецького президента Реджепа-Таїпа Ердогана: наступ перетвориться на "різню", сказав він у розмові з турецької газетою Hürriyet.

Росія: "Звільнити Ідліб від бандитів"

Особливого впливу на росіян і іранців, союзників Асада, такі заяви поки що не мали. "Наші західні колеги чудово знають, що не забезпечити звільнення цього району від терористичних угруповань і бандитів неможливо", - заявив у середу, 5 вересня, заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков. Іранський міністр закордонних справ Джавад Заріф, своєю чергою, додав: "Наші зусилля спрямовані на те, аби відсунути терористів з Ідліба, завдавши якомога меншої гуманітарної шкоди". Рішучість своїх намірів щодо провінції демонструють і в сирійському уряді. За словами міністра примирення в уряді Асада Алі Гайдара, військова операція є ймовірнішною за широке порозуміння. "Утім, не можна сказати, що немає взагалі жодної можливості знайти порозуміння", - сказав він.

Рішучі застереження однієї сторони й такі само рішучі заяви про власні наміри іншої унаочнюють, наскільки великого значення надають Ідлібу всі залучені до пошуку рішення конфлікту в Сирії. Адже боротьба за провінцію є водночас боротьбою за всю країну. "Хто візьме гору в Ідлібі, великою мірою візьме гору в усій Сирії, - каже турецький політолог з Університету Коджаелі в Стамбулі Самір Салха. - Ідліб перебуває в центрі міжнародного протистояння".

Хто має які інтереси

У кожного великого міжнародного гравця, залученого до сирійського протистояння, свої інтереси. Туреччина намагається посилити свої позиції на заході Сирії, аби збільшити свій вплив на сирійських курдів. Іще в січні цього року Анкара розпочала військову операцію "Оливкова гілка", вторгнувшись на території підконтрольного курдам регіону Афрін на півночі Сирії. Тепер турецькі війська присутні також і на значній частині західних територій. Так Анкара може краще відстоювати свої інтереси щодо курдів, а також краще контролювати ситуацію навколо Ідліба з оточеними в ньому бойовиками. Адже Анкара хоче щосили запобігти тому, аби ці переважно джихадистські угруповання потрапили на турецьку територію.

Натомість США хочуть головно зберегти свій вплив у Сирії. Після того, як вони мовчки проковтнули те, що Асад, очевидно, залишатиметься сирійським президентом в осяжній перспективі, Вашингтон хоче тепер принаймні якомога обмежити вплив Ірану в регіоні. "Тут вони мають спільну мету з Саудівською Аравією та Ізраїлем", - каже Самір Салха. Водночас ця мета посилює напруження у відносинах США із Росією, яка є покровительницею Асада разом із Іраном.

Протистояння навколо Ідліба?

Якщо тон заяв останніх днів щодо ситуації в Ідлібі залишатиметья таким же жорстким і надалі, це може призвести до міжнародного протистояння навколо провінції, побоюється Абдель Барі Атван, шеф-редактор арабської газети "Рай аль-йум". "Велика присутність американського та російського флоту як на сході Середземного моря, так і в Перській затоці вказують на те, що обидві супер-держави готуються до регіонального чи навіть глобального протистояння".

Натомість оглядачі іншої пан-арабської газети "Аль Хаят" бачать ситуацію не так песимістично. Мовляв, навпаки - у американсько-російсько-іранському протистоянні останнім часом намітилися зрушення. Це великою мірою пов'язано, зокрема, і з санкціями США проти Ірану, йдеться в газеті. Досі Іран великою мірою покривав свої дефіцити, викликані санкціями, за допомогою Росії. "Сьогодні Іран та Росія хоч і стоять пліч-о-пліч у Сирії, але війна колись завершиться, і тоді обидві сторони знову підуть кожна своїм шляхом".

Таємні домовленості не виключені

Саме тому цілком можливо, що Росія та США вже давно за лаштунками домовилися про те, що робитимуть у Сирії далі, припускає політолог Самір Салха. "Можливо, вони досягнуть паритету власних інтересів, який  неабияк приголомшить інших гравців", - каже він.

Та на жаль, поки що все рухається в напрямку чергового насильства. Російська та сирійська авіація вже на початку цього тижня здійснили перші авіаудари по околиці провінції Ідліб після більш ніж тритижневої паузи. Унаслідок цих авіаударів, за непідтвердженими даними спостерігачів, загинули щонайменше 13 цивільних, серед них шестеро дітей. Вже у четвер, 6 вересня, стало відомо про нові авіаудари по провінції. У Москві та Дамаску ці повідомлення не коментують, але якщо це правда, то це - передвісники страшної гуманітарної катастрофи. Поки що її ще можна відвернути - для цього в дипломатів іще є час.