1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Російська церква пускає коріння на Заході

Томас Клатт, Євген Тейзе2 серпня 2008 р.

Російська православна церква дуже ревниво ставиться до діяльності на своїй «канонічній території» інших церковних конфесій. Тим часом, за гроші великого бізнесу росіяни пускають коріння у країнах Західної Європи.

https://p.dw.com/p/EoUI
Митрополит Лаврус і Патріарх Алексій ІІ. Подолання схизми.Фото: AP

У містечку Ґьотшендорф, що в ста кілометрах на північ від Берліна, кипить робота над реставрацією старовинного замку. Тут має постати великий православний чоловічий монастир. Це давня мрія німецького журналіста Норберта Кухінке, який нещодавно пішов на пенсію після багатьох років роботи кореспондентом журналу Der Spiegel у Москві. Ідеєю Кухінке дуже зацікавилося вище керівництво Російської православної церкви. На закладення першого каменя майбутньої монастирської церкви з’їхалися поважні гості: митрополит Кирил – представник РПЦ у зовнішніх зносинах, архієпископи Смоленський і Калінінградський та багато інших. Найбільший православний монастир Німеччини постане коштом анонімного спонсора з Москви.

Потіснити Константинополь

Якою би гарною не була ідея Норберта Кухінке про діалог між Сходом і Заходом, у пошуку спонсора, готового пожертвувати кілька мільйонів євро, певно, допомогло російське церковне керівництво. У нього свої інтереси, припускає оглядач Ґерд Штрікер із Цюріха, який досліджує православ’я в Європі: «Найцікавіше те, що Московська церква нарешті сповнена рішучості реалізувати свої давні плани, яким уже не одна сотня років, а саме: позбавити Константинопольський патріархат його домінуючої ролі у православному світі», - зауважує оглядач. За словами Штрікера, у Москві не упускають жодної можливості зміцнити свої позиції у православному світі. Натомість представникам інших конфесій у самій Росії ведеться не так добре, як російським православним у Німеччині. Приміром, католицька громада Росії кілька років тому наразилася на щирий гнів державних і церковних можновладців, коли було вирішено утворити чотири дієцезії. Зрештою, у Москві відмовилися їх реєструвати.