1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ремонтую велосипед в обмін на ліжко

26 жовтня 2007 р.

Хто сказав, що бартер – це далеке минуле? У Німеччині альтернатива грошовим розрахункам набирає популярності. Люди об’єднуються в товариства і обмінюються товарами і послугами.

https://p.dw.com/p/Bww2
Фото: BilderBox

У кельнському товаристві під назвою Talent Skulptur можна поміняти майже все. Хтось готовий повиривати бур’ян біля чиєїсь оселі в обмін на ремонт дверей, хтось пропонує налаштувати комп’ютер в обмін на догляд за дитиною. Тобто бартер не лише товарів, а й послуг.

Розраховуються за них віртуальною валютою, яка тут називається „талант”. Два таланти умовно відповідають одному євро. Термін „талант” було обрано свідомо, каже Бертольд Белль, один з керівників товариства:

„Для багатьох людей важливо, що вони можуть у такій системі застосовувати свої можливості й талант, які в звичайній грошовій системі не знаходять використання. Обмін послугами важливий також, бо це соціальний акт – зустрічі з людьми, спілкування, обмін.”

Студенти радіють

Товариство Talent Skulptur має близько 180 членів. Кого тут тільки немає: чиновники, пенсіонери, безробітні, студенти чи молоді матері. Бартер знову став у моді:

„Це альтернативна форма торгівлі. Тим більше, що настали такі часи, коли з грошима проблеми. От і доводиться шукати альтернативу”.

„Для нас студентів гроші стали важливою темою по тому, як у Німеччині запровадили платне навчання у вузах. Тому такі бартерні товариства – це можливість взагалі дозволити собі певні речі”.

Про те, хто і що пропонує можна дізнатися в довіднику, який видає товариство Talent Skulptur. Говорить студентка Керстін Беран:

„У мене якось зіпсувався комп’ютер. Мені порадили звернутися до одного з учасників товариства, і він мені допоміг.”

Її подруга Міріам Бекер теж має позитивний досвід:

„Мій найбільший успіх – це те, що мені нарешті відремонтували велосипед, який простояв півроку. А оскільки я студентка і грошей в мене не багато, я ніяк не могла наважитися піти в магазин. У довіднику товариства я знайшла одного майстра, і тепер у мене знову є велосипед. Він пропрацював дві з половиною години, це 50 талантів”.

Гельмут Пфафф теж інколи займається ремонтом велосипедів. Він не має постійної роботи і радий можливості заощадити гроші. Один випадок йому особливо запам’ятався:

„Якось я відремонтував велосипед і отримав за це матрац, а трохи пізніше в довіднику нашого товариства хтось пропонував на обмін ліжко. Я відразу подзвонив і придбав шикарне дерев’яне ліжко, до якого підійшов матрац”.

Головне – особистий контакт

Обмінюються послугами і в іншому кельнському товаристві, що називається Holweider Klüngel. Перше слово – назва місцевості, а друге перекладається як „кліка”. Це в першу чергу об’єднання сусідів, тут всі всіх знають. Розповідає керівник товариства Вольфґанґ Ґюльденпфенніґ:

„Головне – це особистий контакт, бо кому захочеться пускати до себе в квартиру незнайому людину або щось купувати в незнайомця. Звичайно, краще, коли знаєш людей особисто і можеш сказати: Ганс чи Франц, чи Інга, можеш допомогти?”

Учасники бартерних товариств у Німеччині обмінюються не тільки поміж собою, а і з іншими групами, для цього існують спеціальні рахунки, на яких можна порівняти різні локальні віртуальні валюти. Але обмін не завжди головне. Вольфґанґ Ґюльденпфенніґ з Кельна:

„У нас багато використовують саме суспільні контакти: старші люди, бо їм самотньо, молоді – бо вони часто самі виховують дітей. Тобто ми зустрічаємось і розказуємо один одному про відпустку, про друзів і знайомих чи про проблеми з дітьми. Звичайно, ми обмінюємося послугами, але це не головне. Головне – це особистий контакт”.

За матеріалами кореспондентів