Дорогий реванш міліціонерів

Останні  показові цифри реформування правоохоронної системи України: більше двох тисяч колишніх співробітників поліції (а тоді ще міліції), звільнених з результаті переатестації, за рік через суди поновилися на своїх посадах. Як повідомила Національної поліції на запит агентства "Українські Новини", з держбюджету їм було виплачено 55 мільйонів гривень за вимушений прогул. 

Це ще не кінець

Однак це ще не кінець. У профспілці атестованих працівників внутрішніх справ України, яка опікується звільненими поліцейськими, обіцяють, що на своїх посадах будуть поновлені майже всі, хто не пройшов переатестацію. "Ми потихеньку, потихеньку виграємо у судах практично всі справи. Суд підтверджує, що поліцейські були звільнені незаконно. Але це і так було видно", - сказав DW заступник голови профспілки Ігор Шевченко. За інформацією Нацполіції, всього в результаті переатестації було звільнено  5 436 поліцейських. Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що не пройшло атестацію 14% поліцейських та 26% представників вищого керівного складу Національної поліції.

Переатестацію у відомстві Авакова називали пріоритетним напрямком реформування української правоохоронної системи. Вона мала руками атестаційних комісій "відсіяти" з системи непрофесійних, заплямованих брудними справами чи корупційними діями правоохоронців. Однак цього не сталося. Експерт прогарами реформування правоохоронної та судової систем Інституту майбутнього Денис Монастирський вважає, що причиною був банальний поспіх. "Бажання реформаторів швидко очистити систему було більшим, аніж законність таких дій. Все регламентувалося лише підзаконними актами  МВС та Нацполіції. Там було багато невідповідностей. Саме тому суд став на бік звільнених", - вважає Монастирський. На його думку, звільнення мали відбуватися не через переатестацію, а через персональну відповідальність за неякісно виконану роботу. Тоді б повернутися несумлінним поліцейським на роботу було б набагато важче, каже експерт.

Координатор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Сергій Перникоза був членом однієї з київських атестаційних комісій поліцейських. Він вказує на те, що нормативні документи, за якими працювали члени атестаційних комісій були виписані нечітко, там були шпарини, через які хотіли позбутися недоброчесних поліцейських, але вийшло навпаки. "Людина могла захворіти, але це не звільняло її від проходження атестації. Вона не з’являлася, тому, відповідно до положень, комісія мала прийняти рішення, що така людина не пройшла переатестацію. Натомість звільнений йшов до суду, говорив, що кодекс про працю забороняє звільніти тих, хто на лікарняному і поновлювався на роботі ", - пояснює Перникоза. Він сам тричі був на суді у якості учасника подій, де звільнені поліцейські домагалися сатисфакції. Експерт каже, що при розгляді таких справ суддям не було чим дорікнути. "Не було упередженого суду. Треба визнати, МВС та Нацполіція юридично погано підготували цю реформу", - вважає Сергій Перникоза. Тож результат такої підготовки невтішний.

Консервація реформ

За даними Нацполіції, загалом переатестацію пройшли 86 219 поліцейських. "Це 93% від тих, хто проходив цю атестацію. Тобто всі повернулися на свої місця. Оновлення поліції провалене. Очікувати подальших реформ у цій системі не доводиться, адже кардинально нове на старому гнилому фундаменті не побудуєш", - констатує експерт з правоохоронної діяльності Центру політико-правових реформ Борис Малишев. За його прогнозами,  нині Нацполіцію очікує період консервації реформ та повернення до "української міліції 2000-х років".

Натомість Сергій Перникоза не виключає, що за політичної волі оновлення поліції таки можливе, створивши її нову структуру. При цьому особовий склад потрібно не переатестовувати, а оголосити конкурсний добір на нові посади. Разом з тим Денис Монастирський переконаний, що ця ідея не спрацює, скільки зараз у Нацполіції багато вакантних посад, однак бажаючих йти працювати поліцейським бракує через надмірне навантаження. Але й ті, хто через суди поновлюється на роботі також не заповнюють кадрову дірку. Адже ці люди повертаються на роботу здебільшого, аби отримати моральну та матеріальну компенсацію, а потім  знову звільняються з правоохоронної системи вже за власним бажанням.