Чому переселенці в Україні не хочуть йти на вибори

Лише 44 відсотки внутрішньо переміщених осіб мають намір брати участь у президентських та парламентських виборах, які відбудуться в Україні наступного року. Про це свідчать результати регулярного опитування, яке проводить в Україні Міжнародна організація з міграції (МОМ). У листопаді 2018 року в міністерстві соціальної політики України повідомляли, що на облік взято 1,5 мільйона переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та Криму.

При цьому понад третина з тих, хто відмовляється від голосування, вважають себе позбавленими виборчого права через свій статус (внутрішньо переміщених осіб) ВПО. "Це надзвичайно поширена хибна думка, через яку переселенці самі втрачають право змінювати життя в країні", - занепокоєний заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО України Георгій Тука.

Непроста процедура

Тука визнає, що наразі процедура голосування ускладнена, до того ж переселенці обмежені у виборчих правах. Сьогодні вони не мають можливості обирати місцеву владу та половину Верховної Ради України за мажоритарною системою, адже таке голосування прив'язане до місця реєстрації громадянина.

Утім, ВПО можуть голосувати на президентських виборах та обирати 225 депутатів парламенту за партійними списками. Але для цього треба звернутися до територіальних виборчих комісій за місцем проживання для тимчасової зміни місця голосування. Лише цієї осені Центральна виборча комісія спростиля цю процедуру для переселенців - відтепер їм не треба додатково підтверджувати причини перебування не за місцем реєстрації, а достатньо лише пред'явити паспорт з реєстрацією в Криму чи на непідконтрольній частині Донбасу.

Майже дві третини ВПО, однак, не обізнані з таким порядком голосування, свідчать дані опитування МОМ. "Переселенці зазвичай переймаються повсякденними турботами і не готові щоразу ходити й доводити своє право обирати владу", - ділиться спостереженнями координаторка юридичного напрямку благодійної організації "Схід-SOS" Олександра Дворецька. Сама вона залишила Крим в березні 2014 року, але за два місяці проголосувала на президентських виборах в Києві.

Закон на полиці

Змінити правила участі в виборах для переселенців та інших мобільних груп населення, наприклад, трудових мігрантів мав би законопроект, зареєстрований групою депутатів від правлячої коаліції за ініціативи переселенських організацій. Він пропонує відв'язати поняття "виборча адреса" від адреси реєстрації постійного місця проживання. Для цього громадянину достатньо буде лише одноразово подати до виборчої комісії за бажаним місцем голосування заяву, підтверджуючи її листом з місця роботи, договором на оренду житла чи довідкою ВПО.

"Це був би ще один крок з руйнування старого радянського інституту прописки, який попри нову назву залишається головним інструментом дискримінації переселенців",- зазначає менеджер неурядової програми "Радник з питань ВПО" Валерія Вершиніна.

Законопроект щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян зареєстрували в парламенті ще в березні 2017 року, але його ще досі не розглянув профільний комітет Верховної Ради з питань правової політики - на обох засіданнях комітету цієї сесії ініціативу виключили з порядку денного. "Як і багато інших ідей щодо переселенців, ідея розширення виборчих прав поки що не знаходить підтримки ані в парламенті, ані в уряді", - зазначаєТука.

Непотрібний електорат

На думку Олександри Дворецької, депутати та урядовці не опікуються виборчими правами ВПО через те, що переселенці, попри свою численність (півтора мільйони осіб), не складають єдиної політичної сили. "Не зрозуміло, за кого проголосують переселенці, тому ніхто не готовий робити на них ставку. До того ж, чим менша кількість виборців, тим легше контролювати перебіг виборів", - розмірковує вона.

На думку опитаних DW громадських організацій, які займаються адвокацією проблем ВПО серед депутатів Верховної Ради, переселенці відчувають байдужість  влади до них, тож з недовірою ставляться до самих виборів. Як свідчать дані проведеного Фундацією виборчих систем в лютому 2018 року соціологічного дослідження, 78 відсотків опитаних переселенців вважають, що політики не розуміють таких людей, як вони.

Рівень довіри падає

Те саме опитування свідчить, що рівень довіри до основних політичних лідерів країни серед переселенців не сягає й 12 відсотків. При цьому чинному президентові не довіряють 75 відсотків опитаних, а його головній опонентці на президентських перегонах Юлії Тимошенко - 77 відсотків. "Така ситуація складається ще й тому, що зараз на Донбас частіше приїжджають європейські депутати, ніж українські", - зазначає координаторка з питань захисту та адвокації Норвезької ради біженців Крістіна Нечаєва.

Опікування проблемами переселенців навряд чи гарантує політичним партіям нові голоси, констатують правозахисники. "Втім, ми готові активно просувати ці ідеї (гарантування виболрчих прав ВПО. - Ред.) серед усіх демократичних сил, які збираються потрапити в наступний парламент. Адже мова йде передусім не про голоси, а про елементарні права громадян усієї країни", - говорить менеджерка з адвокації "Схід-SOS" Альона Луньова.