Німецький історичний музей відкрив інтернет-екпозицію про «остарбайтерів» та в’язнів таборів
29 квітня 2009 р.
Спогади жертв націонал-соціалізму були зібрані в рамках масштабного спільного проекту фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє», Вільного університету Берліна та Німецького історичного музею. Загалом дослідники записали на відео майже 600 інтерв’ю з колишніми примусовими працівниками, військовополоненими та в’язнями концтаборів у 26 країнах. Архів текстів, фото- та відеодокументів із січня цього року доступний в інтернеті і користується чималою увагою з боку істориків та педагогів.
12 інтерв’ю
Нині ж на сторінці Історичного музею матеріали представлені у більш доступному широкому загалу вигляді. «З усього масиву інформації ми обрали 12 найбільш репрезентативних інтерв’ю. Ці інтерв’ю ми подали із німецькими субтитрами, доповнили їх відомостями про те, як склався життєвий шлях підневільних працівників і в’язнів. До того ж, ми подали інформацію про загальний історичний контекст подій, аби краще розуміти, як взагалі стала можливою примусова праця», - пояснює співробітниця музею Бріґітте Райнеке.
Мультимедійна експозиція на сайті музею www.dhm.de відтворює виставку, яку можна побачити вживу на стендах у Берліні. «Ідея інтернет-екпозиції з’явилася з огляду на те, що далеко не всі зацікавлені цією важливою тематикою можуть приїхати до Берліна», - каже Райнеке.
Поневіряння після Німеччини
За словами наукової співробітниці музею, одним з найбільших відкриттів для німецьких дослідників стало те, що після підневільної праці у Німеччині випробування депортованих чоловіків і жінок лише починалися: по поверненні на батьківщину вони, як правило, зазнавали гонінь через підозри «у зраді батьківщини». Після поневірянь у Німеччині українці, білоруси або росіяни не могли влаштуватися на роботу або навчання, а дехто прямо з Німеччини потрапив у ГУЛАГ.
Усі 590 інтерв’ю із колишніми підневільними працівниками, а також великий архів документів можна переглянути на сайті www.zwangsarbeit-archiv.de.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Захар Бутирський