Німецький професор про пожежі: Світ вступає в епоху вогню

За лісовими пожежами у Сибіру Йоганн Ґеорґ Ґольдаммер (Johann Georg Goldammer) стежить вже понад двадцять п'ять років. Такі масштабні пожежі, як цьогоріч, вчений передбачав ще з 1993 року. "Але ніхто не слухав", - нарікає в розмові з DW професор Ґольдаммер. Сьогодні він - керівник Центру глобального моніторингу пожеж у Фрайбурзі і один з найбільш затребуваних фахівців з лісових пожеж у світі.

Вогонь в Арктиці і у Сибіру змусив знову звернутися до його досвіду. Люди часто хочуть отримати просту відповідь - гасити пожежу чи ні, - але простої відповіді на це питання немає, каже вчений. За радянських часів і в перші роки незалежної Росії існувала догма, що пожежі в будь-якому випадку треба гасити, каже Ґольдаммер: "В СРСР була інфраструктура для боротьби з пожежами, яка пізніше розпалася. Після пожеж 2010 року, які однозначно були травматичними для Росії, в країні було багато зроблено для відновлення (системи гасіння пожеж. - Ред.)". Але чи достатньо цього, Ґольдаммеру сказати важко.

"Нормальні" пожежі

Сьогодні догм щодо лісових пожеж немає: губернатор Красноярського краю Олександр Усс цього тижня заявив, що гасити частину з них так само безглуздо, як опалювати айсберги, щоб "у нас було тепліше". У Росії ці слова викликали обурення на тлі вогню, який охопив мільйони гектарів тайги. Але німецький професор вважає, що в заяві губернатора є "частка гіркої правди", оскільки "ресурсів для боротьби з масштабними пожежами просто немає".

У Північній Америці ситуація аналогічна, констатує вчений. Загальноприйнята сьогодні практика - гасити, тільки якщо пожежі загрожують елементам інфраструктури або населеним пунктам. Самі по собі лісові пожежі - нормальне природне явище, вони необхідні для оновлення лісу.

Великі загоряння траплялися регулярно і раніше. "У 1925 році протягом декількох тижнів стояв смог, який вкрив, якщо я не помиляюся, майже два мільйони квадратних кілометрів території Росії", - нагадує Ґольдаммер.

Менеджер пожеж

Проблема в іншому - на відміну від минулих епох, коли був час на природну регенерацію лісів в 100-200 років, сьогодні через діяльність людини і прискорену зміну клімату цього часу вже немає. Сьогодні серед фахівців з пожеж затвердилася думка, що відповідь на питання "гасити чи не гасити" слід давати тільки після аналізу ситуації.

"Іноді межа між пожежею, яка принесе користь, і вогнем, який завдасть більше шкоди, дуже тонка", - пояснює професор з Фрайбурга. Міжнародну практику гасіння пожеж, яка склалася на сьогодні, він вважає несучасною. Професор консультує уряди кількох країн і пропонує запровадити нову професію - менеджер пожеж: "Він повинен знати набагато більше про екологію, клімат, атмосферні явища, а не просто вміти гасити пожежі".

"У науковому середовищі вважається, що прямо зараз змінюється геологічна епоха, - продовжує Ґольдаммер. - Ми живемо в епоху антропоцену. Але ця епоха добігає кінця". Антропоцен - термін, що описує вплив людини на планету і що був популяризований вченим і нобелівським лауреатом Паулем Крутценом, закріпився в науковому середовищі зовсім нещодавно. Невже все так швидко змінюється? "Нового терміну поки немає, але ми, фахівці з пожеж, вже знаємо, яким він повинен бути. Це піроцен - ера вогню", - відповідає Ґольдаммер.

Втрачені ліси

Ще до початку раптових змін клімату людство загалом погано готувалося до природних катаклізмів. Але пожежі нинішнього року - це провісники зовсім іншої ситуації. І до неї, попереджає вчений, поки не готовий ніхто. За його словами, сьогодні щорічно пожежі виникають на території від 300 до 600 мільйонів гектарів лісу.

Пожежі завдають прямої шкоди майну і здоров'ю людей, але куди більш небезпечні для людства в довгостроковій перспективі. Вони, за словами німецького професора, підсилюють трансформацію навколишнього середовища: "Питання навіть не філософське, а цілком прагматичне - чи здатні ми цю трансформацію зупинити?".

Ґольдаммер навів приклад заміщення лісів степами в центральному і південному Сибіру, ​​а також в північній Монголії: "Там нелегальні вирубки і лісові пожежі разом із зміною клімату призвели до того, що виникли так звані зелені "пустелі".

Головна проблема: ці степи не можуть виконувати функції лісу, наприклад, не здатні поглинати порівняну з лісами кількість CO2. Комплексним проблемам, що виникають через пожежі і зміни клімату, лісоохоронні відомства у всьому світі не приділяють достатньої уваги, скаржиться вчений.

Вибухонебезпечне багатство

У Росії, з її 1,3 мільярда гектарів лісу, є величезний потенціал з регулювання клімату - якщо їм правильно користуватися. "В іншому разі Росія перетвориться в колосальну бомбу СО2, особливо з урахуванням танення вічної мерзлоти. Завдання (щодо збереження лісів. - Ред.) просто гігантське. Але для політиків, які зважають на короткострокову перспективу, воно абсолютно не цікаве", - вказує німецький вчений.

Втім, усвідомлення проблеми все ж приходить. "Я сподіваюся, - підвів підсумок професор Гольдаммер, - що через рік ми скажемо, що 2019 й був роком пробудження, принаймні на Заході. У тому числі завдяки руху Fridays for Future (екологічний рух на захист клімату, яке започаткувала школярка з Швеції Грета Тунберг. - Ред.). Політики почали реагувати, усвідомивши, що клімат змінюється і що ці зміни небезпечні".