„Непередбачуваний” Лукашенко і газ

Преса коментує новий виток газової суперечки між Росією та Білоруссю. „Газпром” пригрозив Мінську вже цієї п’ятниці майже вдвічі скоротити обсяги поставок газу, доки той не сплатить борги за це пальне. Німецька газета HANDELSBLATT з цього приводу пише:

Економіка Білорусі, яка формально утворює з Росією державний союз, в минулому сильно вигравала від субвенційних поставок енергоносіїв з країни-сусіда. Опальний на Заході режим Лукашенка завдяки цьому міг уникати радикальних економічних реформ і таким чином тримати невдоволення народу під контролем. Надходженнями від продажу нафто- та газопродуктів режим субсидував неприбуткові державні концерни. (...) Білоруський президент своїми надмірними вимогами блокує залагодження газової суперечки. Утім, варіантів, як діяти далі, для ізольованого режиму тепер залишилося небагато. Хоча Лукашенко й змінив нещодавно низку керівників великих державних концернів, а також служби безпеки, однак без економічних реформ режим рухатиметься лише в напрямку кризи, - переконана HANDELSBLATT.

FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG продовжує тему:

Стабільність режиму Лукашенка останніми роками великою мірою базувалася на тому, що застаріла, нереформована білоруська економіка, яка знаходиться переважно в державних руках, непрямо субсидувалася з Росії низькими цінами на енергоносії та митними пільгами. З огляду на економічні труднощі, що виникли через підвищення цін, Лукашенко, схоже, намагається тепер будь-що знову нав’язати Росії кошти на утримання свого панування. При цьому Лукашенко, вочевидь, хоче скористатися нав’язаною Росією ідеєю дольової участі „Газпрому” в „Белтрансгазі”. Кілька місяців тому стало відомо про плани білоруського керівництва так змінити тарифи, які споживачі мусять сплачувати „Белтрансгазу”, щоб підприємство „Газпром”, частка якого до 2011 року має зрости до 50 відсотків, зазнавало дедалі більших збитків, - аналізує FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

На думку газети FRANKFURTER RUNDSCHAU, газова суперечка - проблема не лише економічна, а й політична:

Відносини між російським президентом Володимиром Путіним та білоруським Олександром Лукашенком зіпсувалися. Якщо раніше Лукашенко міг покластися на мільярдні дотації з Москви, то тепер Путін припинив цю сусідську допомогу. Однією з імовірних причин теперішньої кризи є критика Москви з боку Лукашенка. Наприкінці липня він закинув Кремлю, що той хоче збагатитися за кошти його країни. Не в останню чергу він мав на увазі заплановане будівництво Північноєвропейського газопроводу, який проляже в обхід білоруських територій. Утім, цілком порвати з Білоруссю Росія не може. З одного боку, обидві країни будують спільну систему протиракетної оборони, з іншого - через білоруську територію пролягають уже роками усталені нафтові та газові шляхи, - стверджує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Газета NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG розмірковує про те, як поводитися Європі в цій ситуації:

Європейський союз правильно зробив, що висловив занепокоєння з приводу нового газового конфлікту між Росією та Білоруссю. Адже близько п’ятої частини російського газового експорту проходить через територію Білорусі. А її керівництво, як відомо, непередбачуване. Таким чином варто замислитися про можливі негативні наслідки для Німеччини. Це ще один аргумент на користь будівництва запланованого Північноєвропейського газопроводу по дну Балтійського моря. Водночас поки що не варто драматизувати. Адже російський газовий монополіст „Газпром” як ніхто зацікавлений у тому, щоб виконувати зобов’язання перед західними партнерами, - вважає NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG.

Газета DIE WELT припускає, що газова суперечка між Росією та Білоруссю може призвести до збільшення обсягів транзиту газу через територію України:

Цього разу „Газпром” поінформував західних партнерів наперед, що вдасться до усіх можливих засобів, щоб транспортування російського газу через територію Білорусі в повному обсязі відповідало взятим перед європейськими покупцями зобов’язанням. Крім того, „Газпром” має також напоготові кризовий план із забезпечення Європи на випадок, якщо Білорусь підведе. Це, ймовірно, означатиме, що на якийсь час буде збільшено постачання через територію України, або що будуть задіяні підземні резервуари, - резюмує DIE WELT.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук.