Настав час дрібних фермерів?

Шість років тому на міжнародній конференції у південноафриканському Йоганнесбургу було започатковано амбіційний проект: вивчення сільського господарства на планеті. Сотні учених, представників ООН і неурядових організацій вивчали стан аграрного сектору та його перспективи на майбутнє. 15 квітня вони представили свою доповідь.

Документ нараховує понад дві тисячі сторінок. Головний висновок – сільське господарство планети потребує радикальних змін.

Продуктивність і захист ресурсів

В останні півстоліття в світі робили ставку на інтенсивні методі ведення сільського господарства, на так звані «монокультури». Тепер ця модель себе вичерпала, вважає Гюлем Кальво, радник ЮНЕСКО у галузі охорони довкілля і земельних ресурсів. Кальво, один з авторів міжнародної доповіді, наголошує, що сьогодні селяни не лише виробляють аграрну продукцію, а й ведуть боротьбу за екологію та вирощують еко-пальне.

«Потрібні масштабні інвестиції в наукові аграрні дослідження. Треба рівнятися на дрібні фермерські господарства; треба краще розуміти, в яких умовах вони працюють. Якщо зосередити увагу на цих дрібних господарствах, ми швидко досягнемо успіху. Досі ми нехтували таким традиційним методом ведення сільського господарства, при якому продуктивність та захист природних ресурсів пов’язані між собою. Тепер треба наздоганяти втрачений час. Адже невеликі, як правило, сімейні фермерські господарства становлять значну частину аграрного сектору. І зважаючи на виклики майбутнього, вони ж і найбільш уразливі».

Викликів майбутнього, про які говорить Гюлем Кальво, більш ніж достатньо. Це і потепління клімату, і зменшення ресурсів прісної води, і зменшення біологічного розмаїття.

Традиційні методи

Міжнародна аграрна доповідь закликає до зміни перспективи. У минулі десятиліття аграрна промисловість була зорієнтована передусім на експорт. При цьому потреби внутрішнього ринку недооцінювалися, в результаті чого місцевому населенню забракло харчів. Сьогодні всі експерти одноголосно закликають відмовитися від такого підходу.

Рим Бен Зід, одна з авторів доповіді й відповідальна за південні країни, радіє, що документ вперше приділяє багато уваги дрібним фермерам.

«Наша доповідь закликає застосовувати досвід традиційних методів використання води передусім на Близькому Сході. Ці методі наших попередників мало відомі. Тому сьогодні треба створювати нові системи розподілу води, в тому числі з залученням сусідніх країн».

Біотехнології не виправдали очікувань

Центральним моментом доповіді називають збереження культур та їхніх локальних властивостей. Досі все було навпаки.

В останні майже 20 років політики, агрономи і передусім промисловість робили ставку на біотехнології, щоб збільшити врожайність культур. На початковій стадії проекту з ним співпрацювали й гіганти галузі, такі як концерн «Монсанто». Але восени минулого року вони залишили стіл переговорів. Приводом для незадоволення стало ставлення експертів до генетично змінених аграрних культур. У доповіді хоч і зазначено, що біотехнології здатні зробити внесок у боротьбу з голодом на планеті. Але водночас там написано, що високі очікування від генетично змінених культур досі не виправдалися. Говорить радник ЮНЕСКО Гюлем Кальво:

«Наша доповідь показує, що можливості біотехнологій не безмежні. Ведуться певні дискусії, є сумніви. Ми не кажемо, що біотехнології не мають майбутнього. Але нам треба більше наукових незалежних досліджень. І передусім – більше прозорості. Нам потрібен час, щоб визначити переваги й недоліки генної інженерії. Треба вивчити, який вплив мають біотехнології на довкілля і здоров»я. Треба бути обережним.»

Експерти, що підготували аграрну доповідь ООН, виступають за використання біотехнологій для вирішення специфічних локальних проблем. Натомість загалом учені пропонують зробити ставку на традиційне сільське господарство і зробити так, щоб селяни в усіх куточках планети мали доступ до води й добрив. Якщо це вдасться зробити, небезпека голоду на планеті стане меншою, кажуть експерти.

За матеріалами кореспондентів