Кому не потрібен «Оскар»?
20 лютого 2009 р.
Про обмеження дозволу на продаж своїх «Оскарів» Американська кіноакадемія подбала ще у 1951 році. Саме відтоді усі претенденти на нагороду «Оскар» підписують зобов’язання не продавати свої трофеї, попередньо не запропонувавши статуетку самій Кіноакадемії за символічною ціною в один долар.
Завдяки такій домовленості жоден з «оскароносців» ще не продав свій приз, з задоволенням зазначає керівник Academy of Motion Pictures and Scinces (AMPAS) Брюс Дейвіс. Щоправда, майже сотня позолочених статуеток таки повернулася у фонди Американської кіноакадемії. «Нам досить регулярно, десь двічі на рік, повертають статуетки призерів, які не мають спадкоємців, або ті, хто просто хочуть бути впевненими, що з їхнім «Оскаром» нічого не станеться,» - пояснює Брюс Дейвіс.
Долі «Оскарів»
Цікавим є приклад режисера Стівена Спілберга. Він придбав «Оскари» Кларка Ґейбла та Бетті Девіс, які ті отримали у 30-х роках минулого століття, ще до запровадження зобов’язання 1951 року, а потім передав їх Кіноакадемії.
Голлівудська легенда Пол Ньюман, який помер у вересні 2008 року, заздалегідь вирішив долю своїх трьох «Оскарів» - за найкращу чоловічу роль, за громадську активність і за видатні досягнення в кіно. Він заповів їх та інші призи заснованій ним же фундації „Newman’s Own Foundation“, яка виготовляє і продає соуси для салатів та спагеті, а виручені кошти надає соціальним програмам.
Час від часу Кіноакадемія проводить виставки повернених «Оскарів» у Беверлі-Гіллс. Почесне місце їм збираються відвести у вже давно запланованому Музеї «Оскара» в Голівуді. (тб)