Від майбутнього ООН не варто очікувати чогось доброго
10 серпня 2005 р.Більшість європейських видань присвячують коментарі новому розвитку подій у скандалі навколо програми ООН „Нафта в обмін на продовольство”. У проміжному звіті слідчої комісії ООН зокрема йдеться, що Олександр Яковлєв – колишній член політбюро СРСР і донедавна дипломат в ООН – отримав близько мільйона доларів хабарів. Він зізнався у злочині після того, як комісія надала йому необхідні докази. Щоб не перебувати в слідчому ізоляторі, Яковлєв заплатив 400 тисяч доларів застави. Йому загрожує до 60 років позбавлення волі, якщо визнають винним. Німецька Frankfurter Rundschau з цього приводу пише:
Росіянин разом із французьким підприємцем Івом Менторе збудували добре функціонуючу систему корупції. Вони вимагали хабарів – як у рамках програми ООН „Нафта в обмін на продовольство”, так і при звичайних закупках усього необхідного для ООН. Окрім того, завдяки своїм зв’язкам Яковлєву вдалося забезпечити свого сина розкішною роботою, - пише Frankfurter Rundschau.
Газета Welt з Берліна звертає увагу на інший аспект. Видання намагається передбачити, як може відреагувати на останні події Росія:
Яковлєв, принаймні так говорить його адвокат, бажає давати свідчення. Тож іншим дипломатам ООН, а також російським підприємцям та політикам загрожують неприємності. Яковлєв, без сумніву, може багато розповісти про темні махінації навколо програми „Нафта в обмін на продовольство”, від якої не лише він мав фінансовий зиск... Росія грала велику роль у цій гуманітарній програмі. Сенат США, провівши розслідування, дійшов висновку, що 30 відсотків усіх нафтових контрактів Іраку проходили через російські бізнес-структури, партії та політиків. Підозрюють, що Саддам Хусейн купував прихильність російської еліти, -
пише Welt і продовжує:
Це, напевно, неприємно для президента Путіна, що, поміж інших, у списку ділових партнерів Саддама Хусейна були російський уряд, президентська адміністрація, партія „Єдінство” – попередниця прокремлівської „Єдіной Росіі”. Чи замішаний Кремль у корупції? Припущення, що російська еліта наживалася на програмі ООН „Нафта в обмін на продовольство” з’явилися і в російській пресі.
Süddeutsche Zeitung з Мюнхена робить спробу пояснити, які наслідки скандал матиме для ООН:
Для організації світового масштабу цей скандал став важким тягарем. По-перше, розслідування довело, що його колишній співробітник Олександр Яковлєв, заробляв гроші не лише на програмі „Нафта в обмін на продовольство”, а й на інших. До того ж комісія повідомила, що в неї є певні дані про особу, яка вважалася поза підозрою, - генсек ООН Кофі Аннан. Згідно з останніми даними, він знав, що фірма, на яку працював його син Койо, брала участь у конкурсах на різні замовлення ООН. І їх вигравала. Найменший вирок, якого можуть очікувати від слідчої комісії Аннан та ООН – це „суттєвий брак організації та контролю”, - зауважує Süddeutsche Zeitung.
Далі видання робить такий висновок:
Це має підштовхнути 191 члена ООН під час зустрічі на вищому рівні у вересні нарешті ухвалити широку реформу. Вони мають боротися з корупцією і водночас подумати про перебудову всієї структури ООН. Щодо пріоритетів нової системи вже давно триває запекла боротьба, і реформа Ради безпеки вже майже провалилася. Тож від майбутнього ООН не варто очікувати чогось доброго.
До іншої теми. Видання Welt присвячує статтю темі можновладців та їхніх дітей, які потрапляли у поле зору преси за порушення законів чи надто екстравагантні вчинки. Журналіст газети порівнює ситуацію, яка склалася навколо українського президента Віктора Ющенка та його сина Андрія, з подібною навколо президента Бразилії Лули де Сільви:
Луїс Клаудіо, наймолодший з п’яти дітей Лули де Сільви, якому під час скандалу було 19, як і Андрію Ющенку, влаштував собі приємний уїк-енд разом із чотирнадцятьма найкращими друзями та подругами. Сам по собі вчинок не поганий. Якби один з друзів Луїса не виставив потім фото в Інтернет. Так нація (для 46 мільйонів бідних якої Лула після приходу до влади розпочав програму „Нуль – голоду”) дізналася, як приємно літати президентським літаком за державні кошти та плисти на власній яхті, як пишно облаштовані басейн та парки президентської резиденції та як зручно устатковано власний кінозал, -
пише Welt та робить далі таке припущення:
Психоаналітики, можливо, побачать модель поведінки в тому, що стосується певної агресивності молодих людей, які потрапляють у поле уваги громадськості. Чи була літня вечірка Луїса пародією на політичні пріоритети його батька Лули? Чи копіював Андрій Ющенко тата – із охоронцями та дорогими авто? Зрештою батько пообіцяв повну прозорість власних статків, - підкреслює Welt.