Нове дослідження про суспільні настрої в Україні
6 грудня 2018 р.
Як змінилися погляди українців на ключові політичні та соціальні теми за рік? Відповісти на це питання спробували соціологи з базованого у Берліні Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS). Результати нового дослідження "Громадські сприйняття у потоці: ідентичність, війна та транснаціональні зв'язки в Україні" опубліковані у четвер, 6 грудня.
Дослідники сфокусувалися на кількох основних темах: статус Донбасу та мінські угоди, мовна та громадянська самоідентичність, міграція та особисті зв'язки з Росією та країнами ЄС. Згодом вони порівняли отримані дані з результатами торішнього ідентичного опитування.
Статус Донбасу
Який статус повинні мати райони Донбасу, непідконтрольні українському урядові? Згідно з дослідженням ZOiS, більшість українців і надалі відкидає ідею надання Донбасу особливого статусу. Водночас кількість тих, хто виступає за повернення до статус-кво, що передував війні, за рік зменшилась - 53 відсотки проти 59 відсотків у 2017-му. Дещо зросла кількість респондентів, готових до надання постійного автономного статусу цим територіям у складі України - 6,6 відсотка проти 3,9 відсотка рік тому. Торік лише 16 відсотків опитаних підтримували ідею надання автономного статусу Донбасу у тій чи іншій формі. Цього року цей показник зріс до майже 25 відсотків.
Що ж стосується мінських угод, результати опитування вказують на неоднозначне ставлення населення України до них ставлення. Новим же цього року стало зростання кількості респондентів, які негативно відповіли на питання про необхідність розширення переговірного формату за рахунок включення США - 25 відсотків проти 15 торік.
Цього року дослідники додали нове питання про ставлення українців до можливої миротворчої місії на Донбасі під егідою ООН. Результати доволі однозначні: загалом 72 відсотки погодилися із тим, що така місія могла б покласти край воєнним діям.
Ідентичність - етнічна та громадянська
Дослідники поцікавились і змінами у громадянській ідентичності за рік. "Громадянин України" (49 проти 37 відсотків торік) та "етнічний українець" (36,9 проти 46 відсотків торік) домінували у відповідях опитуваних. Таким чином, зазначають дослідники, етнічна ідентичність стає менш важливою, а самоототожнення опитаних із українською державою за рік помітно зросло. Разом з тим упорядники дослідження зазначають, що фактори статі, рівень доходів та місце проживання помітно впливають на заявлену опитаними ідентичність.
Мова
Більшість українців називають рідною мовою українську. Разом з тим, цифри досліджень 2018 і 2017 років помітно відрізняються - 58 відсотків цього року проти 67 торік. Російську як рідну мову цього року назвали 19 відсотків респондентів, торік - 13. Дослідники пояснюють, що ці зміни можуть бути зумовлені бажанням респондентів підкреслити важливість російської мови у відповідь на зміни у законодавстві, пов'язані із посиленням позицій державної мови і суспільного дискурсу на цю тему, та додають, що мовна ідентичність може відрізнятися від громадянської та етнічної.
Між Росією та ЄС
Помітної статистичної різниці за рік в приватних контактах українців із Росією та ЄС соціологи не зафіксували. Водночас за рік зросла кількість респондентів, які відповіли, що мають друзів або родичів, що проживають на території Євросоюзу - 31 відсоток цього року проти майже 24 торік. Як правило, ймовірність того, що жителі півдня, центру та сходу України мають родичів або друзів у Росії є удвічі вищою у порівнянні із мешканцями західних регіонів, зазначають автори.
Дослідження проводилося у травні-червні 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення берлінського Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS). За методом стратифікованої випадкової вибірки було опитано 2025 респондентів у 110 населених пунктах по всій Україні за винятком непідконтрольних Києву територій Донбасу та анексованого Росією Криму.