Болгарська дилема навколо АЕС Белене: добудувати не можна кинути

АЕС Белене проектувалася ще за часів соціалізму. На цьому будівництві ставили хрест вже багато разів. Однак рік тому уряду, здавалося, вдалося реанімувати цей проект – було підписано угоду з німцями і росіянами. Концерн RWE зобов’язувався інвестувати мільярдні суми, а російське державне підприємство «Атомстройекспорт» мало стати постачальником обладнання. Уряд соціаліста Сергєя Станішева рекламував проект як такий, що дозволить зміцнити енергонезалежність країни. Однак тепер німецький інвестор відмовився від участі у будівництві з огляду на недостатні фінансові гарантії з боку держави.

Обрахувалися на шість мільярдів

Спочатку планувалося, що бюджет будівництва становитиме чотири мільярди євро. Новий уряд у Софії замовив незалежний аудит і з’ясувалося, що кошторис сягає десяти мільярдів. Новий прем’єр Бойко Борисов обурений: «Станішев має сказати людям відверто, які байки він розповідав представникам RWE. Німці повірили йому і гадали, що фінансування гарантоване. Я запитую: чому у цей проект було вкладено мільярд євро, якщо фінансові питання не були вирішені заздалегідь?!» - наголошує Борисов.

Утім, новий уряд не хоче ставити хрест на будівництві АЕС Белене. Адже на вимогу Євросоюзу болгарам довелося закрити чотири радянські реактори на єдиній у країні атомній станції поблизу міста Козлодуй. Невідомо лише, де в часи світової фінансової кризи знайти нового потужного інвестора. Це завдання особливо складне, якщо взяти до уваги негативний міжнародний резонанс, який створили природоохоронні організації. Екологи називають будівництво небезпечним, адже АЕС має постати у сейсмічно нестійкому районі.

Віддатися в обійми росіян?

Схоже, у болгарського уряду нині є лише один варіант – реалізовувати проект разом з росіянами. У Москві вже заявили про готовність будувати АЕС Белене без участі третьої сторони. Однак такий розвиток подій ставить під сумнів головний аргумент уряду на користь цього проекту – зміцнення енергетичної незалежності. Адже в такому разі під контролем росіян опиняться не лише поставки газу до Болгарії, але й левова частка виробництва електроенергії у країні, зауважує Гефа Шюкінґ – глава німецької природоохоронної організації "Urgewalt". «Якщо Росія й буде готова стати головним інвестором, я сумніваюся, що новий уряд Болгарії погодиться на таку залежність від Росії»,- каже Шюкінґ.

Таким чином, «будівництво ХХ століття» для Болгарії поступово перетворюється на «будівництво ХХІ-го століття». Однак атомної електростанції поблизу Белене як не було, так найближчим часом і не буде.

Автори: Марія Ліпчева-Вайсс/Євген Тейзе

Редактор: Захар Бутирський