Анкета: архітектор Йоганна Шпалінк-Сіверс
31 травня 2010 р.Реклама
Ім’я та прізвище: Йоганна Шпалінк-Сіверс
Вік:
56 роківМісце народження:
Олденбург, Нижня СаксоніяСімейний стан:
заміжня, четверо дітейПрофесія:
Садово-парковий архітекторОсвіта:
вища, диплом архітектораЯк починається мій день?
Ми з чоловіком разом п’ємо чай у ліжку та читаємо газету. Потім спокійно снідаємо разом з нашим сином. Коли в мене є час, я люблю ходити з чоловіком на прогулянку перед роботою.Що для мене типово німецьке?
Пунктуальність, надійність, порядок, а також певна відсутність гумору.Що типово для мене?
Я намагаюся прямо іти по життю і не згибатися. Я люблю свою родину, мою професію, люблю сміятися і роблю це голосно…Моя найсильніша риса?
Я сама визначаю свою долю.Моя найбільша слабкість?
Я занадто добродушна для цього світу.Що я люблю найбільше робити у вільний час?
Я люблю бувати вдома, прибираю в кімнатах, готую, фотографую, іду на прогулянку, катаюся на велосипеді, плаваю, читаю, пишу електронні чи традиційні листи, співаю в хорі, опікуюся нашим маленьким садком та квітами в горщиках, зустрічаюся з друзями чи сусідами.Моя улюблена страва?
Весільний суп. Спочатку вариться бульон з курятини, в який додається зелень, сіль та перець. Через 2,5 години курей вийняти, а суп процідити через дурхшлаг. У нього додаються маленькі м’ясні галушки зі свинячого фаршу, потім яйце з молоком і сіллю, а також горох. Останніми йдуть порізана петрушка, сірий хліб - і готово!Яку музику я слухаю?
Джанмарія Теста, Барбара Стрейзанд, Нора Джонс і Бах, класична музика.Для чого мені хотілося б мати більше часу?
Для всього, особливо для мого чоловіка, моїх онуків, подорожей. І я б з задоволенням навчилася малювати аквареллю. А ще хотілося б мати більше часу для читання.Коли я думаю про майбутнє, то…?
Мені трохи страшно, що з кимось із моєї родини може щось трапитися. Але зрештою я від природи оптимістка…Моє життєве гасло…?
У мене їх два: «Життя прекрасне, але дороге. Може бути й дешевшим, але тоді не таке прекрасне» (звучить дещо по-декадентськи, але я успадкувала його від мами, думаю, це його виправдовує). Друге гасло: «До зірок треба тягтися – самі вони в руки не падають». Це не лише моє гасло, це також мій життєвий досвід.Реклама