Військовозобов'язані українці втратять захист в ЄС?

"Наша пропозиція передбачає, що новоприбулі, які згідно з українським законодавством є військовозобов'язаними і не мають права виїжджати з України, не повинні отримувати тимчасовий захист", - заявив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Маґнус Бруннер 26 червня, під час презентації плану змін щодо статусу тимчасового захисту для українців у ЄС.

Водночас дія директиви про тимчасовий захист (ДТЗ) для українців у державах Європейського Союзу має бути подовжена ще на рік, зазначив у Люксембурзі єврокомісар Бруннер.

Українці, які були змушені покинути батьківщину через російську агресію, користуються спеціальним відносно небюрократичним статусом у ЄС з березня 2022 року. Він діятиме до початку березня 2027 року і має бути своєчасно продовжений. Відмінність від процедури надання притулку полягає в тому, що індивідуальний розгляд кожного окремого випадку не проводиться, а захист є тимчасовим. 

Пропозиція Європейської Комісії сформульована гендерно нейтрально, зазначає європейський посадовець. Однак, у підсумку це положення, ймовірно, стосуватиметься насамперед чоловіків віком від 23 до 60 років. Ця зміна, яка не має поширюватися на українців та українок, котрі вже перебувають на території ЄС, набуде чинності лише після офіційного схвалення Радою ЄС та публікації в офіційному журналі, наголосили в Європейській комісії.

Станом на 31 березня європейське статистичне відомство Євростат нарахувало в ЄС загалом 4,33 мільйона українців, які мають особливий статус захисту. З них майже 1,3 мільйона осіб (29,4 відсотка від загальної кількості в ЄС) перебувають в Німеччині, за нею йдуть Польща з трохи більше ніж 950 000 осіб (22,2 відсотка) та Чехія з майже 380 000 осіб (8,8 відсотка). За даними Євростату, трохи більше чверті з них - дорослі українські чоловіки.

Рада Європи критикує ці плани

Майкл О'Флаерті, комісар з прав людини Ради Європи, яка не є інституцією ЄС, виступив із критикою цієї пропозиції. Зокрема, комісар висловив занепокоєння щодо "зростання тиску з метою дострокового припинення тимчасових заходів захисту" та обмеження доступу, зокрема, для чоловіків мобілізаційного віку. "Зараз час для "більшої солідарності, а не для меншої", - заявив О’Флаерті.  

ЄС обґрунтовує цю пропозицію тим, що це було прохання України, а також тим, що необхідність захищатися та, відповідно, покладати на своє населення військові обов'язки є законною. Ця пропозиція також узгоджена з державами-членами, заявив у п'ятницю комісар ЄС Бруннер.  

Німеччина й Австрія хочуть змін 

Міністри внутрішніх справ країн-членів ЄС на початку місяця вже обговорювали це питання під час зустрічі в Люксембурзі. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) виступив за те, щоб виключити чоловіків мобілізаційного віку з переліку осіб, що потребують захисту. Однак, за словами політика, такі особи все ще зможуть подати заявку на надання притулку. Міністр внутрішніх справ Австрії Ґергард Карнер (Gerhard Karner) також заявив, що він "дуже рішуче" виступає за скасування автоматичного захисту для чоловіків мобілізаційного віку.

Натомість скептично висловився міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро. Він назвав найкращим рішенням продовження дії директиви у її нинішньому вигляді і без винятків. А також висловився за проведення переговорів з Україною.

Чому у ЄС дискутують про чоловіків-біженців саме зараз

З одного боку, продовження тимчасового захисту й так стоїть на порядку денному, наголосив Добріндт, а з іншого - "протягом останніх місяців також зріс наплив осіб призовного віку".

Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ для українських чоловіків мобілізаційного віку діє заборона на виїзд з країни. Однак минулого літа уряд пом'якшив правила і дозволив виїзд юнаків від 18 до 22 років включно, чим скористалося чимало охочих.

Призовниками в Україні вважаються чоловіки віком від 18 до 25 років. Однак під час воєнного стану в Україні призов на строкову службу був призупинений, натомість оголошена загальна мобілізація - і військовозобов'язаними є чоловіки від 25 до 60 років.

До того ж, дискусія про перебування в ЄС українських чоловіків не є цілковито новою. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) уже неодноразово закликав Україну обмежити виїзд молодих чоловіків, аби ті могли "служити" в країні. А український  президент Володимир Зеленський ще у квітні під час візиту до Берліна наголошував, що відповідні служби України та Німеччини мають займатися питанням повернення українських чоловіків, які виїхали за кордон незаконно.

Тепер, коли Єврокомісія представила свою пропозицію, її має схвалити більшість держав-членів. За словами європейських чиновників, у минулому подібні рішення ухвалювалися "дуже швидко".