Відповідальність за війну: Європарламент вимагає покарати РФ

Європейський парламент засудив посилені атаки Росії на цивільне населення України та закликав посилити механізми відповідальності за воєнні злочини. "За" резолюцію у четвер, 30 квітня, проголосували 446 депутатів, "проти" - 63, утрималися 52 євродепутати.

У резолюції Європарламент знову засудив війну Росії проти України як "незаконну, неспровоковану і невиправдану", підкресливши, що вона ведеться на основі "націоналістичної імперіалістичної ідеології" і є "безпрецедентною атакою на європейську безпеку".

Документ підкреслює, що Москва "навмисно і систематично" завдає ударів по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі України, зокрема енергетиці та медичних закладах.

Особливу увагу депутати приділяють посиленню російських авіаударів. У тексті зазначається, що у квітні 2026 року Росія здійснила "безпрецедентно високу кількість атак", внаслідок яких загинули щонайменше 75 мирних жителів і понад 400 було поранено.

Прискорити міжнародні механізми правосуддя

Європарламент заявив, що жодні мирні ініціативи не повинні підривати зусилля щодо досягнення правосуддя. У резолюції прямо зазначено, що "жоден майбутній режим припинення вогню або мирний процес не повинен перешкоджати, затримувати або підривати процеси притягнення винних до відповідальності", а правосуддя має бути невід'ємною частиною справедливого і стійкого миру.

Читайте також: Перший крок до "трибуналу для Путіна". Підсудним загрожує до 30 років

У документі міститься заклик прискорити створення міжнародних механізмів правосуддя для України. Депутати підтримують запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та закликають держави ЄС якнайшвидше до нього приєднатися. Зазначається, що Нідерланди готові прийняти перший етап роботи трибуналу, у зв'язку з чим депутати закликають активізувати зусилля щодо визначення місця його подальшого функціонування.

Також підкреслюється необхідність якнайшвидшого початку роботи Міжнародної комісії з розгляду претензій, яка має розглядати вимоги щодо компенсації збитків - її запуск очікується 14 травня 2026 року в Кишиневі. За кілька хвилин до ухвалення резолюції Європарламент проголосував за приєднання ЄС до цього механізму.

Європарламент також вказує на необхідність розширення кола осіб, які підлягають притягненню до відповідальності, підкреслюючи, що вона має поширюватися не лише на військове і політичне керівництво, а й на тих, хто сприяв агресії, включно з представниками судової влади та законодавцями, які ухвалювали рішення про незаконну анексію українських територій, зокрема членів Державної думи та суддів Конституційного суду РФ.

Окремо зазначається важливість уже чинних механізмів - роботи Eurojust та Спільної слідчої групи, а також підкреслюється необхідність подальшого фінансування збору доказів, щоб вони могли бути використані в майбутньому спецтрибуналі.

Використання заморожених активів РФ

Окрему увагу приділено питанню репарацій. Європарламент закликає знайти "правові шляхи" для використання заморожених російських суверенних активів, зокрема для фінансування оборони України, відновлення інфраструктури та виплати компенсацій постраждалим.

Зокрема такі кошти пропонується використати для відновлення захисної арки над Чорнобильською АЕС, пошкодженої внаслідок російських ударів.

Читайте також: Захисна арка над ЧАЕС не виконує головних функцій. Що далі?

У резолюції також порушується питання ядерної небезпеки. Зазначається, що дії Росії поблизу ядерних об'єктів, зокрема в Чорнобильській зоні відчуження, створюють "серйозний і постійний ризик для ядерної безпеки".

Документ фіксує масштаб гуманітарних наслідків війни. За наведеними в тексті даними, від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 15 500 мирних жителів і понад 43 000 дістали поранення. Окремо зазначається, що депортація та примусове переміщення українських дітей кваліфікуються як воєнні злочини і злочини проти людяності. У цьому зв'язку Європарламент вітає міжнародні зусилля щодо повернення дітей.

Читайте також: Від усиновлення до мілітаризації: як Росія викрадає українських дітей

Подальше розширення санкцій ЄС

У резолюції також вітається ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії та міститься заклик до їх подальшого розширення, зокрема проти всіх осіб і структур, причетних до воєнних злочинів і атак на цивільне населення, а також до посилення боротьби з обходом санкцій.

У документі також підкреслюється, що санкції ЄС проти Росії не повинні бути зняті до укладення і повної реалізації мирної угоди.

Крім того, резолюція звертає увагу на руйнування культурної спадщини та довкілля України, підкреслюючи, що масштаб збитків культурній інфраструктурі перевищує чотири мільярда євро, а екологічні наслідки війни потребують окремої фіксації та подальшої компенсації.

Єврокомісар: Миру не може бути без правосуддя

Дискусія щодо резолюції відбулася ввечері 28 квітня. Під час неї єврокомісар з питань оборони та безпеки Андрюс Кубілюс підкреслив: "Справедливого і тривалого миру в Україні не може бути без правосуддя".

За його словами, Брюссель розраховує, що перші позови можуть бути розглянуті Міжнародною комісією з розгляду претензій уже до кінця 2027 року, а Спеціальний трибунал може розпочати роботу на першому етапі на початку 2028 року.

Як проходили дебати

Під час обговорення представники більшості політичних груп Європарламенту зійшлися в оцінці дій Росії як воєнних злочинів і цілеспрямованих атак на цивільне населення.

Так, від групи соціал-демократів нідерландський євродепутат Тейс Ройтен заявив: "Агресивна війна Росії - це не що інше, як терористична кампанія, що супроводжується воєнними злочинами і злочинами проти людяності".

Читайте також: Нормалізація = співучасть? ЄС сперечається щодо Росії в культурі та спорті

Представник найбільшої фракції Європарламенту - Європейської народної партії - німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler) підкреслив, що російські удари спрямовані на те, щоб "залякати населення і зламати його волю до опору".

Низка політичних груп закликала до жорсткіших заходів. Від правоконсервативної групи "Європейських консерваторів і реформістів" латвійський депутат Ріхардс Колс заявив: "Росія зруйнувала - Росія і платить". Водночас лунали і заклики активніше задіювати дипломатичні зусилля. Так, представник правопопулістської групи "Патріоти за Європу" француз П'єр-Ромен Тіонне наголосив на необхідності того, щоб Європа також сприяла мирним переговорам.

Критика пролунала з боку крайніх флангів політичного спектра. Так, від групи лівих італієць Даніло Делла Валле звинуватив Євросоюз у подвійних стандартах і поставив під сумнів його санкційну політику, а представник ультраправої групи "Європа суверенних націй" німець Ганс Нойгофф (Hans Neuhoff) заявив: "Парламент застосовує подвійні стандарти щодо порушень міжнародного права".