Рада ухвалила ЦК в першому читанні - ЛГБТ+ анонсували акцію

Верховна Рада України у вівторок, 28 квітня, у першому читанні прийняла за основу проєкт Цивільного кодексу України № 15150, повідомляється на сайті українського парламенту. "За" документ проголосували 254 народні обранці, двоє - "проти", 5 утрималися, 45 не голосували.

Як наголосили в пресслужбі апарату Верховної Ради, метою проєкту, який налічує 803 сторінки, є "рекодифікація та системне оновлення приватного (цивільного) права України шляхом ухвалення нового Цивільного кодексу України як цілісного, внутрішньо узгодженого та ефективного кодифікованого акта".

Що нового ухвалили народні депутати?

Новий ЦК ґрунтується на базі чинного, а також Сімейного кодексу України, Закону "Про міжнародне приватне право", в яких комплексно оновлено основні інститути приватного права у дев’яти взаємоузгоджених книгах нового Цивільного кодексу, зазначається на сайті ВР.

Зокрема, наголошується, що книга дев’ята "Публічність прав цивільних" присвячена оприлюдненню, реєстрації прав, обтяжень, обмежень, юридичних станів, правочинів та юридичних фактів, що є нетрадиційним для кодексу приватного права і зазвичай не охоплюється його предметом регулювання.

Новий проєкт пропонує низку новел: до джерел права віднесено звичай національний та національної меншини, локальний акт юридичної особи; у динаміці цивільних прав та обов’язків виокремлено їх зупинення та поновлення; впроваджено принцип заборони суперечливої поведінки; у склад збитків включено превентивні витрати; розширено особисті права фізичної особи та акцентовано увагу на основних особистих правах юридичних осіб.

Також встановлено вичерпність організаційно-правових форм юридичних осіб; введено до переліку обмежених речових прав нові їх види; підставою захисту прав чітко визначено також загрозу їх порушення; виокремлено зобов’язально-правові способи забезпечення виконання зобов’язань, а речові способи забезпечення перенесено до книги третьої "Речове право".

Крім того, у новому проєкті кодексу змінено підходи до розуміння відповідальності у цивільному праві; передбачено юридичний режим спільності майна подружжя; закріплено спадкування права на репарації, на цифрові речі; введено заповіт про розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом.

Як наголошують в Раді, ухвалення проєкту нового ЦК забезпечить еволюційне та якісне оновлення приватноправового регулювання без руйнування усталених відносин, проте з підвищенням юридичної визначеності, ефективності захисту, прогнозованості цивільного обороту та узгодженості спеціального законодавства.

ЛГБТ+ організації б'ють на сполох

Зазначимо, що проголосований проєкт документу №15150 подали як альтернативний після хвилі резонансу та критику попереднього під номером 14394.

Утім, запропоновані зміни, схоже, не задовольнили частину суспільства. Національний ЛГБТІ-консорціум 13 квітня звернув увагу, що суттєвих змін у альтернативному законопроєкті нема. Зокрема, як вказали там, збережена базова логіка проєкту щодо ЛГБТІК+-людей - "як і раніше, вона передбачає фактичне виключення одностатевих пар із сфери сімейного права, а трансгендерних людей фактично "викидає" з уже сформованих шлюбних стосунків на юридичному рівні".

Анонсовано акції протесту 17 травня

У відповідь на голосування Ради низка громадських організацій, націлених на захист прав ЛГБТК+, серед яких "Військові ЛГБТ+" анонсували проведення на 17 травня акцій протесту по Україні. На думку активістів, голосування Ради є "відкатом у минуле", оскільки, за їхніми оцінками,  документ суперечить Європейській конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ, вимогам ЄС у межах переговорного процесу щодо прав людини.

"Європейські інституції прямо вимагають забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар. Це передбачено рішеннями ЄСПЛ, зобов’язаннями України в межах євроінтеграції, дорожньою картою з верховенства права. Наші народні обранці вирішили це все проігнорувати", - йдеться у спільному дописі в Instagram чотирьох ГО.

Організації вказали, що підготували 75 сторінок правок до кодексу і незабаром ініціюють зустріч зі спікером Ради Русланом Стефанчуком, який є ініціатором документу, для їх обговорення.