1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Соцмережі - меми як інструмент радикалізму в інтернеті

Дженніфер Ваґнер | Олександр Голубов
16 листопада 2020 р.

Меми, фотографії і відео в соціальних мережах можуть бути на перший погляд веселими. Чимало з них, однак, мають серйозне підґрунтя, а радикали можуть використовувати їх для досягнення власних цілей.

https://p.dw.com/p/3lMXd
"Q" - символ руху QAnon, що базується на конспірологічній ідеології
"Q" - символ руху QAnon, що базується на конспірологічній ідеологіїФото: picture-alliance/Zuma/S. Babbar

Ще раз пережити 2020 рік? "Ні, дякую!" - подумають багато з нас. І той, хто подорожує в часі, напевне, також побажає повернутися туди, звідки прийшов - не так вже й важливо, звідки саме. Подібні жарти можна зустріти, зокрема, й у вигляді мемів - смішних комбінацій картинки та тексту, - які, зазвичай, з'являються до будь-якої теми, обговорюваної в інтернеті.

Зараз, наприклад, особливо популярні меми про коронавірус. У розпал пандемії вони допомагають багатьом переживати кризу із гумором. Меми є інтернет-феноменом, який залюбки і часто користувачі поширюють між собою. Вони пародіюють та в'їдливо критикують. Цілком у дусі грецького слова mimema ("наслідуване". - Ред.), від якого походить поняття мему, вони використовують щось, що вже існує, але доповнюють це ноткою гумору.

Але не завжди меми є лише безневинними пожирачами часу. Передусім у США вони вже давно перетворилися на частину виборчих перегонів. Кожна картинка, кожен мем, кожне відео є ще одним пазлом, яким можна переконати виборця, - у цьому впевнений Дан Пфайффер, колишній директор з комунікацій екпрезидента США Барака Обами.

"Сьогодні політичні кампанії перетворилися на сучасну інформаційну війну - це масовані пропагандистські операції, які проводяться ботами у Twitter, що є підконтрольні іншим державам, котрі сіють обурення та впливають на висвітлення подій; це Facebook-сторінки, які ведуться з колишніх радянських республік та мають аудиторію більшу за New York Times; та країни на кшталт Росії, які активно намагаються вплинути на вибори", - пише Пфайффер у своєму дописі для онлайн-видання Wired.

Читайте також: Вибори в США - скільки коштують передвиборчі кампанії Трампа й Байдена

"Генерал війни мемів"

У США меми є особливо популярними для формування громадської думки. Відомим прикладом цьому є Дональд Трамп-молодший. В Instagram він сам називає себе "генералом війни мемів" і поширює величезну кількість подібних картинок. Одна з них, яку у Twitter опублікував і його батько, була особливо скандальною.

Вона демонструє президента США з пальцем, яким він показує у бік глядача, і написом: "Насправді, їм потрібен не я, але ти. Я лише стою на їхньому шляху". Twitter заблокував повідомлення із цим мемом - Трамп розгледів у цьому підтвердження власної думки.

Картинка із Дональдом Трампом, яку пізніше заблокував Twitter
Картинка із Дональдом Трампом, яку пізніше заблокував TwitterФото: Donald Trump Jr./Instagram

У Німеччині та інших європейських країнах ця "інформаційна війна" ще не є поширеною у такому ж масштабі. Але і тут автоматизовані комп'ютерні програми - так звані боти - супроводжують виборчі перегони та громадські дискусії у соціальних мережах.

Це помітно і в актуальних суперечках щодо пандемії COVID-19. При цьому не лише спеціалісти у політичних комунікаціях використовують соціальні мережі для досягнення власних цілей. Радикальні групи також взяли на озброєння ці платформи, аби поширювати свої переконання та залучати до своїх лав тих, хто ще не визначився зі своєю думкою.

Радикалізація коронаскептиків відбувається експоненціально, пояснює інтернет-експерт та публіцист Саша Лобо (Sascha Lobo) у своїй колонці в Spiegel. "Коронаскептики проходять через ще небачену, пандемічну радикалізацію в режимі реального часу", - зазначає він.

Протест коронаскептиків у німецькому Кельні
Протест коронаскептиків у німецькому КельніФото: picture-alliance/dpa/Flashpic

Лобо впевнений, що така "миттєва радикалізація" можлива лише у соціальних медіа та завдяки їм. "При цьому не можна думати про коронаскептиків чи так званих Querdenker ("ті, хто думають інакше" з німецької. - Ред.) як про статичне угруповання, цей рух був влітку 2020 року трохи іншим, ніж він є восени 2020 року, зокрема й через те, що зараз він добряче заражений ідеями ідеології змови QAnon", - додає експерт.

Цього літа у Facebook з'явився новий феномен. Неочікувано заклики до демонстрацій проти коронавірусних обмежень почали з'являтися в групах, які не мали з подібними речами нічого спільного. Таким чином дискусія розрослася в групі, в якій люди координуються для спільних поїздок. Багато користувачів скаржилися на це чи, взагалі, вийшли з групи.

"Нам потрібна медіаграмотність"

Усе це демонструє, що соціальні мережі є ідеальним поживним ґрунтом для подібних рухів. Започатковані для того, аби об'єднувати людей між собою та обмінюватися думками, ці задуми можуть обернутися своєю прямою протилежністю. "Якщо використовуються лише ті джерела інформації, які підтверджують власну думку, це призводить до зростання фрагментації суспільства", - пояснює у розмові з DW мовознавець Ларс Бюлов (Lars Bülow) з університету Відня.

З одного боку, завдяки соціальним мережам утворюється спільнота однодумців. "З іншого боку, з'являється також індивідуальна політична залученість", - каже Бюлов, на думку якого соціальні медіа дають можливість сприяти демократичним процесам. "Ми бачимо це щодо фемінізму чи щодо кліматичної політики, - пояснює дослідник. - Але вони також створюють ризики, коли ними користуються коронаскептики".

Це створює дилему, адже боти та алгоритми визначають онлайн-життя та здебільшого непомітно впливають на ухвалення рішень та формування громадської думки. Знятий Netflix документальний фільм "Соціальна дилема", у якому сповідуються колишні співробітники великих технологічних концернів Кремнієвої долини, переконливо це демонструє.

Заклики на законодавчому рівні вгамувати цього монстра-пожирача даних стають дедалі гучнішими. Багато політиків та активістів вимагають запровадити регулювання та закони, аби зробити можливим відповідальне електронне співіснування.

"Нам потрібна медіаграмотність, яка розвивається ще у шкільному віці", - вимагає Міхаель Йоганн (Michael Johann) з Інституту медіа, інформації та комунікації Аугсбурзького університету. Це потрібно, аби якомога більше людей впізнавали, що зелена жабка, у пересланій у WhatsApp картинці є не лише веселою ілюстрацією, але й, можливо, натяком на ультраправих у США.

Теорії змови і коронавірус: чому люди не вірять науковцям і владі (26.05.2020)