Пошуки з надією
2 листопада 2016 р.
Щодня Ірина Сбежнєва зранку підходить до вікна, сподіваючись побачити машину свого чоловіка. Однак за вікном ніхто не з'являється вже два роки. 8 жовтня 2014 року її чоловік Олександр Бойов, який працював таксистом, поїхав до Авдіївки перевірити, чи не пошкоджена обстрілами їхня квартира та забрати останні особисті речі. З Авдіївки родина втекла від обстрілів і перебралась до містечка Новогрудівка на підконтрольній Україні території.
Однак до Авдіївки чоловік так і не доїхав. "Телефон його не відповідав. Я почала хвилюватись, усіх обдзвонювати. Його знайомий, у якого він орендував машину для роботи, сказав, що того дня він йому подзвонив і сказав, що його зупинили й перевіряють машину. Потім телефон різко обірвався. Це все, що ми дізналися. Більше жодної інформації от уже два роки", - каже Ірина Сбежнєва. За допомогою вона зверталася в українську поліцію, СБУ, але все марно. "Відтоді жодної інформації. Телефон чоловіка продовжує мовчати", - стримуючи сльози каже Ірина.
Однак жінка не втрачає надії. Вона звернулася до Міжнародного комітету Червоно Хреста (МКЧХ), адже ця організація, виконуючи міжнародну гуманітарну місію, працює як на підконтрольній Україні території, так і в так званих "ДНР" та "ЛНР". Нещодавно Міжнародний комітет Червоно Хреста розпочав в Україні масштабний проект з пошуку зниклих безвісти на сході України.
"Ми працюємо по обидві сторони конфлікту. В нас є офіси в Маріуполі, Слов’янську, Северодонецьку, Луганську та Донецьку. Ми працюємо з рідними зниклих безвісти. Вони приходять до нас, розповідають обставини зникнення, а ми вносимо дані до загального списку зниклих безвісти, оскільки зараз в Україні немає такого повного узагальненого списку", - каже речник Міжнародного комітету Червоно Хреста Санела Байрамбашич.
Шукати важко
Повний список усіх зниклих МКЧХ планує передати представникам офіційних структур на тій території, на якій зникла людина, аби розпочати або актуалізувати пошук зниклих безвісти. Нині у списку Міжнародного комітету Червоно Хреста 486 випадків про розшук людей, зниклих безвісти як на підконтрольній Україні території Донбасу, так і на непідконтрольній. 97 відсотків зниклих - чоловіки , 50 відсотків - це цивільні особи. За офіційною інформацією Служби безпеки України (СБУ), нині вважаються зниклими безвісти 495 осіб.
"Відповідно до Женевської конвенції всі сторони конфлікту мають надавати інформацію про людей, які зникли та перебувають у них. Але на практиці отримати таку інформацію складно", - зауважує керівник проекту з пошуку зниклих безвісти МКЧХ Фаб’єн Бурдьє, який реалізував подібний проект у Шрі-Ланці, Лівані та Іраку під час збройних конфліктів. За його словами, представники Міжнародного комітету Червоного Хреста ведуть в Україні переговори з представниками самопроголошених республік "ДНР" та "ЛНР", аби отримати доступ до людей, яких вони утримують у так званих "підвалах". Доступ до СІЗО та в’язниць на підконтрольній Україні території вони вже мають.
На Червоний Хрест сподівається й Ольга Долгова. За її словами, у 2014 році в Маріуполі зі свого робочого офісу людьми в чорних масках був викрадений її чоловік Сергій Долгов. "Він був редактором газети для пенсіонерів "Хочу в СРСР". Саме через цю ностальгічну газету його і викрали", - вважає Ольга Долгова. Вона припускає, що до зникнення її чоловіка причетні українські спецслужби.
СБУ дала жінці офіційну відповідь про те, що Сергій Долгов не затримувався й жодних слідчих дій з ним не проводилося. Попри це, Ольга Долгова продовжує його шукати в українських в’язницях. "Я зверталася до міліції, СБУ, Генпрокуратури, омбудсмена, їздила по СІЗО, колоніях. Ніхто нічого не знає. Звернулася до Червоного Хреста - можливо вони, маючи доступ до в’язниць, хоч якусь інформацію дізнаються про нього", - сподівається жінка.
У МКЧХ наголошують, що їхня місія є виключно гуманітарною і вони допомагають постраждалим по обидві сторони сьогоднішньої лінії розмежування незалежно від їхніх політичних чи світоглядних переконань. "Вся зібрана інформація конфіденційна. Ми передаємо її лише тим офіційним установам, які відповідальні за пошук людей, і рідним", - зазначив Фаб’єн Бурдьє.
Допомога рідним
У центрі уваги Міжнародного комітету Червоного Хреста не тільки зниклі безвісти, але й їхні родини. Організація надає психологічну, юридичну та матеріальну підтримку сім’ям тих, хто вважається зниклим безвісти на Донбасі. "Рідні військових, які зникли безвісти, отримують зарплатню, допоки зниклих безвісти не буде знайдено. Рідні ж цивільних осіб, які пропали, не мають такої підтримки. Від моменту зникнення сім'я перебуває в ізоляції та стресі. Ми намагаємося їм допомогти ", - каже керівник проекту з пошуку зниклих безвісти МКЧХ.
Міжнародний комітет Червоного Хреста почав збирати інформацію про зниклих безвісти від початку конфлікту на Донбасі. За два з половиною роки було знайдено понад 500 людей, зниклих безвісти на сході України. Представники МКЧХ закликають Україну якомога швидше створити незалежне агентство, яке б централізовано збирало й обробляло всю інформацію про зниклих безвісти. За словами, Фаб’єн Бурдьє після створення подібних агентств у Латинській Америці та на Балканах кількість людей, яких розшукували, різко знижувалась.