Коментар: Згуртувати країну
Убивство дев'ятьох людей вразило Німеччину. Виникають обурення, запитання і так, також лють і безпорадність. Мюнхен щойно стартував у літній вік-енд поміж бірґартеном, річкою Ізар та Альпами, коли терор вторгся в ідилію. А наступного ранку місто прокидається, країна прокидається з кошмару. Чи йдеться про терор? Фактом є те, що один заледве дорослий німець іранського походження стирає багато життів та ранить інших людей, причому це не лише фізично травмовані, які тепер борються за своє життя і, сподіваюся, виживуть. Він уразив ще більше людей у їхньому відчутті безпеки, їхню психіку.
Терор підходить ближче - такою була політична риторика минулого тижня. Спочатку це була жахлива кривава бійня з щонайменше 84 загиблими у Ніцці на півдні Франції. Потім - напад молодого біженця, який тяжко поранив багатьох китайських туристів в регіональному потязі поблизу Вюрцбурга.
Жалоба, лють, гордість
Країна вже давно спантеличена. Після злочину в Мюнхені було багато спекуляцій: чи прийшов тепер ісламістський терор в серце одного з німецьких мегаполісів? Чи наявне у цього злочину - лише через п’ять років після націоналістично умотивованого масового убивства на норвезькому острові Утойя – праворадикальне підґрунтя? До того ж це 18-річний школяр, який ще живе з батьками. Тож виникає радше ще й спогад про стрілянину в школах, яка неодноразово шокувала Німеччину в останні п'ятнадцять років. А ще, як у Віннедені в 2009-му, постає питання: звідки у такої юної людини зброя?
Настрої в Мюнхені й Німеччині у день після вбивств - це і жалоба, і лють, а ще - стримана гордість. Жалоба і лють через жертв та ірраціональність злочину. Гордість - через солідарність та готовність допомогти, яку виявили мюнхенці, через відкриті двері та будинки. Вдоволення та гордість також роботою правоохоронців у баварській столиці, які, беручи до уваги все, що відомо, діяли активно та рішуче, спілкувалися чітко та відкрито. Це була відповідь на знервованість та надзвичайний тиск з боку ЗМІ, на паніку в мережі. 2300 правоохоронців прибули з різних частин федеральної землі та з сусідньої Австрії, і жоден з них на початку спецоперації не знав, що означає це завдання для нього чи неї особисто.
Потрясіння й рішучість?
І все ж після цього позбавленого сенсу злочину залишаються побоювання: скільки зможе витримати це німецьке суспільство? Які нові виклики несе з собою кожен новий напад, який потрясає Німеччину - байдуже, чи це атака одинака, чи терор угруповання. Суспільство, яке намагається застрахуватися від усього і так погано може впоратися з невизначеністю. Це відчував кожен, хто читав уночі так звані соціальні мережі чи коментарі онлайн. Немало з написаного залишається нечуваним. Це також є знущанням над жертвами.
Ще до півночі перед камерами висловився щодо Мюнхена президент США Барак Обама, а після нього - ще багато представників світової політичної еліти. Це були слова співчуття та пропозиції допомоги. Німецька канцлерка Анґела Меркель зробить заяву у суботу.
Політичній еліті необхідно сприймати занепокоєння та розколотість суспільства серйозно, більш серйозно, ніж досі. Країну очікує випробування на міцність - йдеться про суспільну згуртованість, рішучість та мудрість відомств, керівну роль політиків. Водночас необхідні також чесність у ставленні до проблем, що зростають. Демократія живе за рахунок активного громадянського суспільства, а це суспільство - завдяки згуртованості та відвертій дискусії, дебатам, витримці під час конфліктів. Мюнхен покаже, наскільки великим буде завдання об'єднати не лише різні політичні табори, а й всю країну. Це лише початок.