З чим приїхав глава Пентагону до Німеччини

Німеччина стала першою зупинкою у п'ятиденному турне шефа Пентагону Ештона Картера країнами Європи. У Берліні він виступив з промовою, провів переговори з міністеркою оборони ФРН Урсулою фон дер Ляєн, а потім - під час відвідування спільного німецько-голландського корпусу в Мюнстері - і міністерками оборони Нідерландів та Норвегії.

Наступного дня Картер відправиться до Таллінна на зустріч зі своїми колегами з трьох країн Балтії, потім в Брюсселі візьме участь у дводенній конференції міністрів оборони країн НАТО. Наприкінці тижня він знову повернеться до Німеччини, щоб поспостерігати за маневрами Бундесверу в Баварії, які проходитимуть під керівництвом американських командирів.

Арсенал для Східної Європи

Головна тема візиту - російсько-український конфлікт. Виступаючи перед берлінською аудиторією об'єднання "Міст через Атлантику" (Atlantik-Brücke), Картер закликав партнерів по НАТО об’єднати зусилля з огляду на загрозу, що виходить від Росії і підтвердив наявність в США планів розмістити у країнах Східної Європи важкі озброєння.

Раніше про такі плани повідомила New York Times. За інформацією газети, йдеться про арсенали, необхідні для оснащення бойовою технікою однієї роти чисельністю у 150 солдатів у кожній з трьох країн Балтії, а також рот або батальйонів (по 750 вояків у кожному) у Польщі, Румунії, Болгарії і, можливо, Угорщині.

Ставлення до таких планів в уряді Німеччини неоднозначне. Урсула фон дер Ляєн, яка бере особливо близько до серця тривоги країн Балтії та Польщі, їх підтримує. Американські плани вона назвала "адекватним оборонним заходом". МЗС Німеччини висловлюється більш стримано, розуміючи, що розрядці ситуації у відносинах з Росією це не сприятиме. Тому офіційний представник зовнішньополітичного відомства Мартін Шефер вважає передчасним вести дебати на таку тему, тим більше, що рішення з цього приводу ані в Пентагоні, ані в Білому домі ще не ухвалене. Якщо ж, зауважив він, відповідаючи на запитання DW, "наші американські партнери виступлять з такими планами, то було б розумним обговорити їх - у тому числі, і публічно - у відповідних органах НАТО або на двосторонньому рівні".

Натомість голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер вважає, що, якщо і розміщувати американські озброєння в Східній Європі, то робити це треба зараз, поки не пізно. "Що більшою мірою сприяє ескалації, - риторично запитує він, - перекидання сюди в якості страховки важких озброєнь у відносно мирний час або в тому випадку, якщо криза і справді стане ще більш гострою?"

Німці готові платити, але не воювати

А ось щодо питання про можливі постачання озброєнь для самої України офіційний Берлін займає абсолютно однозначну позицію, категорично заперечуючи можливість військового розв'язання російсько-українського конфлікту.
Про це неодноразово заявляла і канцлерка Анґела Меркель, і її міністри. І в цьому питанні німецький уряд може спиратися на переважну точку зору німців. З восьми країн НАТО, в яких нещодавно американський інститут Pew Research проводив репрезентативне опитування громадської думки, в Німеччині виявилася найменша частка тих (19 відсотків), хто вважає за доцільне надати Києву військову допомогу зброєю і бойовою технікою. У середньому по країнах такий показник склав 41 відсоток.

Лише близько третини німців підтримують і ідею приєднання України до НАТО, тоді як у США і Канаді її прихильників більшість - 62 і 65 відсотків відповідно. Більш одностайні американці, канадці, англійці, німці, французи, поляки та іспанці щодо питання про надання Україні економічної допомоги. Тут переважна більшість "за". Виняток склали італійці, з яких лише 44 відсотки висловилися на користь такої допомоги.

Водночас з атлантичною солідарністю справи кепські. Передбачений п'ятою статтею Північноатлантичного договору принцип колективної оборони в разі нападу на одного з її підписантів , підтримує абсолютна або хоча б відносна більшість опитаних у США, Канаді, Англії, Польщі та Іспанії, але не у Франції, Італії та Німеччині, де проти військової допомоги жертві потенційної агресії висловлюється 58 відсотків опитаних.

"Ми готові за Україну платити, але не готові за неї воювати, і зброю давати їй теж не слід", - так резюмувала газета Welt настрої німців. У США переважає інша точка зору, і, виступаючи в Берліні, Ештон Картер заявив, що Америка "вже поставила Україні озброєння і буде це робити і надалі".

Оборонні бюджети зростатимуть

Партнерів же по НАТО він закликав нарощувати витрати на підвищення обороноздатності Альянсу. Німеччина виділила в поточному році на ці цілі суму, рівнозначну 1,16 відсотка сумарного ВВП країни, план на 2016 рік - 1,15 відсотка. Занадто мало, вважає Ештон Картер, який нагадує про те, що прийнята в НАТО норма становить два відсотки.

Збільшення оборонного бюджету у Німеччині вимагає не лише Урсула фон дер Ляєн, а й, наприклад, новий уповноважений Бундестагу у справах Бундесверу Ганс-Петер Бартельс. Причиною він називає "драматичні зміни в сфері безпеки", які, з його точки зору, вимагають паралельного із зростанням валового внутрішнього продукту збільшення і витрат на оборону. Бартельс, зокрема, вважає, що у Бундесверу занадто мало танків Leopard, бронетранспортерів Puma, Marder і Boxer.