В Аахені вшановують українську культуру

У неділю, 14 травня, в Аахені відбудеться вручення Міжнародної премії імені Карла Великого українському народу та президентові України Володимиру Зеленському. Урочиста церемонія відбудеться в історичній ратуші Аахена, а на затишній площі Качгоф, яка розташована між ратушею та кафедральним собором, охочі зможуть подивитися пряму трансляцію церемонії на великому, спеціально встановленому з цього приводу екрані. Програма, присвячена цій знаменній події, велика і різноманітна. Вона стартувала 18 квітня 2023 року і включає дискусії з політиками та істориками, читання, концерти, виставки та покази фільмів. Своєї кульмінації культурна програма досягне 13 та 14 травня, а деякі заходи, зокрема виставки, триватимуть і після завершення урочистостей.

"Червона калина" у виконанні аахенської співачки

13 травня на площі Качгоф виступлять молоді українські акордеоністи брати Ігор та Денис Панків. Вони приїхали до Німеччини зі Львова і нині навчаються у Вищій музичній школі у Троссінгені. Юні віртуози гратимуть як класичні п'єси, так і твори українських авторів. Після цього заплановано виступ квінтету духових інструментів "Київ-брас". Його засновник трубач Андрій Ільків відомий далеко за межами України. У програмі ансамблю - музика Баха та Генделя, а також п'єси українських композиторів Лисенка, Козака та Білоусова.

Читайте також: Як німецько-російський музей в Берліні позбувся всього російського

14 травня на Качгофі прозвучить українська пісня "Червона калина", яка стала одним із символів українського спротиву російській агресії. Її виконає співачка з Аахена Марлен Маас (Marlaine Maas). Після того, як Марлен поширила запис цієї пісні у Facebook, її прослухали вже понад три мільйони людей.

Фотографії показують зруйновані культурні пам'ятки

Тут же на Качгофі розташований музей міської історії Аахена Centre Charlemagne. Він теж носить ім'я Карла Великого (Charlemagne його називають французькою і англійською). В Аахені взагалі багато нагадує про цю історичну фігуру, оскільки місто було резиденцією імператора з кінця VIII століття нашої ери аж до його смерті в 814 році.

Зараз у фойє музею розмістилася виставка фоторобіт, що документують руйнування, завдані пам'яткам архітектури в Україні. Великоформатні фотографії розміщено на мольбертах, що стоять півколом. Фото розділені на дві частини: в одній зображено будинки та пам'ятки до руйнування, в іншій показано те, що від них залишилося після обстрілів. Над фотографіями розташовані невеликі таблиці з короткою інформацією про будинки. Серед них - церква Андрія Первозванного у Бучі. Вона стала відомою на весь світ навесні 2022 року. Церква зовсім нова - вона була відбудована у 2016 році. Через шість років на її території було знайдено масове поховання - 119 тіл убитих жителів Бучі.

Читайте також: У Дрездені відкрилася виставка сучасного українського мистецтва

Вщент зруйновано церкву Вознесіння Господнього в Лук'янівці. Декілька фотографій присвячені Харкову: вони ілюструють шкоду, завдану будівлі обласної адміністрації на площі Свободи та будівлі Палацу праці на площі Конституції. Майже нічого не залишилося від стадіону імені Гагаріна у Чернігові, практично повністю знищений Маріуполь... Виставка під назвою "Листівки з України" ("Postcards from Ukraine") триватиме до 21 травня 2023 року.

Історія Дніпра допомагає зрозуміти Україну

Історії одного українського міста, а саме Дніпра, була присвячена доповідь та дискусія у міській бібліотеці Аахена 9 травня. Історик Андрій Портнов, сам родом із Дніпра, розповів слухачам про свою книгу англійською мовою "Dnipro. An Entangled History of a European City" ("Дніпро. Історія європейського міста у її взаємозв'язках"). Місто-мільйонник, четверте за чисельністю населення місто України, воно вважалося "південним Манчестером" через свої багаті родовища заліза, відкриті у 1860-ті роки. За радянських часів тодішній Дніпропетровськ був "закритим містом" для іноземців, оскільки у ньому виготовлялася ракетно-космічна техніка. "Серцем України" Дніпро стали називати вже останніми роками, коли під час протистояння з Росією місто, тобто місцеві еліти та громадянське суспільство, зробили вибір на користь України.

Дніпро - мультикультурне місто, наголосив історик. Наприклад, він навів той факт, що в Дніпрі розташований найбільший в Європі єврейський центр. Відкритість міста, його плюралізм притаманні всій країні загалом, сказав Андрій Портнов. Це потрібно усвідомлювати, щоб зрозуміти сучасну Україну.

Література та прикладне мистецтво України

Про країну можна багато дізнатися і з її літератури. Аахенська міська бібліотека підготувала проєкт "Подорож до української літератури". Відвідувачів бібліотеки зустрічає виставка плакатів, присвячених українським письменникам. Серед них - такі класики, як Григорій Сковорода, Леся Українка та Тарас Шевченко та сучасні письменники, як, наприклад, Юрій Андрухович. Поруч на полиці виставлені книги з української тематики, які можна взяти у бібліотеці. Серед них - кілька творів Сергія Жадана, дитячі книги українською мовою та збірка промов Володимира Зеленського німецькою.

Ще одна міні-виставка присвячена молодій мисткині Юлії Бєляєвій, яка працює з порцеляною. Дві порцелянові статуетки можна побачити у фойє ахенського відділення Кельнської Вищої школи музики та танцю (Hochschule für Musik und Tanz): "Саломея" та "Капітолійська вовчиця". Між ними на підлозі розкладено кілька десятків фарфорових куль. Патрони в оригінальну величину Юлія Бєляєва почала виробляти ще 2015 року після анексії Криму Росією. Порцеляна - особливо твердий і водночас тендітний матеріал, і ці якості набувають у світлі війни в Україні особливої символічності. Виставка триватиме до 22 травня 2023 року.

Під звуки канонади

Осмисленню війни присвячено і відеороботи молодих українських митців Романа Хімея та Яреми Малащука "The Wanderer" 2022 року та "Explosions Near the Museum" 2023 року. 4 травня Ярема Малащук презентував їх у музеї сучасного мистецтва Ludwig Forum für Internationale Kunst в Аахені. У відео "The Wanderer" ("Мандрівник") його творці знімали себе в Карпатах, лежачи на землі та камінні в позах, що нагадують загиблих солдатів. У відео "Explosions Near the Museum" ("Вибухи біля музею") митці зняли порожні зали Херсонського обласного краєзнавчого музею. Незадовго до зйомок наприкінці 2022 року російські війська, що відступали, повністю розграбували музей і відправили його колекцію до Криму. У фільмі голос за кадром докладно перелічує зниклі експонати на тлі вибухів, що не припиняються. Знімальна група під час роботи над цим відео була у бронежилетах та працювала під звуки канонади, розповів на презентації фільмів Ярема Малащук.

Читайте також: "Київська Мадонна" тепер в одному з головних музеїв Берліна

Яскравою подією культурної програми, присвяченої врученню Міжнародної премії імені Карла Великого, був вечір українсько-німецької дружби, що відбувся 5 травня. У ньому брали участь музичні, пісенні та танцювальні колективи, які приїхали зі Львова та Самбора. Зал в Altes Kurhaus в Аахені був забитий вщент. Закінчився вечір спільним співом українських пісень та танцями натхненної публіки.