Ув'язнені в РФ виходять на війну: що говорять потерпілі

"Я перебуваю в якомусь пеклі", - каже DW Оксана Пехтелева. Вона мати 23-річної Віри Пехтелевої з російського Кемерово у Сибіру. Дівчину в січні 2020 року вбив її колишній молодик Владислав Канюс, завдавши понад сотню травм. Поліцейські, які кілька годин не приїжджали на виклик сусідів Віри, отримали умовні терміни 10 липня. Канюс не визнав свою провину, суд засудив його до 17 років позбавлення волі, рідні дівчини вимагають суворішого вироку. Вони не згодні з тим, що суд не врахував те, що, на їхню думку, мали місце зґвалтування, незаконне позбавлення волі Віри, а також те, що Канюс використовував проти неї ножі.

Вони подали касаційну скаргу, але до суду вона так і не дійшла - родичам повідомили, що не можуть знайти ув'язненого. А потім вони побачили фото зі соцмереж, на яких Канюс стоїть у військовому однострої та зі зброєю. Рідні запідозрили, що він опинився на свободі та воює в Україні. "Це цілковите неподобство. Це грубе порушення законів РФ", - вважає Оксана Пехтелева. А відчуває вона ось що: "Страшно, боляче, незрозуміло, просто жах".

Читайте також: Як в Україні судять найманців, які воюють на боці Росії

"Для потерпілих нічого не передбачено"

"Спочатку не повірили, думали, що фейк, - ділиться дядько Віри Володимир Пехтелев. - Тепер відійти не можемо. Ми дуже боролися за справедливість, а зараз про яку справедливість може йтися?". Пехтелев додає: "У нас ще залишилося законне право подати касацію, ми як потерпілі думаємо, хоч запитали б нас, чи ми готові, щоб він пішов (воювати. - Ред.)".

За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в ПВК "Вагнер" було завербовано близько 50 тисяч ув'язнених, до міноборони РФ - ще 15 тисяч, розповіла DW голова фонду "Русь сидяча" Ольга Романова, яка зараз перебуває в Німеччині. Вона наголошує: "Якщо людина погодилася піти на "СВО" ("спеціальна військова операція" - так в Росії називають війну проти України. - Ред.), більше нічия думка нікого не цікавить". За словами Романової, до її фонду надходять звернення від потерпілих: "Усі все розуміють, звертаються ті, хто ще не зрозумів, що їм нічого не належить". За її словами, потерпілі часто належать до путінської більшості і сприймають ситуацію "з розумінням".

Ймовірно, на війну йшли в основному засуджені, які отримали від 10 років і вище - це, наприклад, убивці, грабіжники у групі осіб, пояснила юристка з Росії, яка побажала залишитися анонімною. Статистики немає, але ті, хто вже відсиділи по 5-6 років, радше розраховують вийти умовно-достроково і навряд чи пішли б ризикувати життям, вважає експертка. Скільки засуджених саме за вбивство вийшли з ув'язнення, щоб воювати в Україні, - невідомо, каже правозахисниця Олена Попова. "На волі опиняються вбивці, які не просто не понесли (до кінця. - Ред.) покарання, а яким дозволили ще більше вбивати, - зазначає вона. - Випадок з можливим звільненням Канюса - не єдиний, а просто дуже гучний, тому що родичі продовжують боротися".

Читайте також: У Росії легалізували призов засуджених в армію за контрактом

Від убивці до "справжнього героя"

У січні глава ПВК "Вагнер" зустрівся з групою ув'язнених, які, за його словами, півроку повоювали в Україні і тепер вирушають додому, бо з них "знято всі судимості". Серед них є щонайменше двоє засуджених за вбивство. Павло Захаров із Карелії третину життя провів за ґратами, у 2015 році він отримав новий термін - 11 років за жорстоке вбивство пенсіонерки, але вже у січні 2023 року повернувся додому. ЗМІ повідомляли, що він був одним із перших, кого президент РФ помилував таємним указом. Разом з ним, ймовірно, помилували, наприклад, і мешканця Ленобласті Дениса Кінєва, який у 2011 році отримав 17 років за розбій і вбивство.

У листопаді 2019 року Едуарда Яра з села Караул Красноярського краю було засуджено до 8 років за вбивство жінки, яка, за його словами, його образила. Він, п'яний, тричі вдарив жінку лопатою, не менше чотирьох разів - кухонним ножем і не менше трьох разів - ногою по обличчю і тулубу. Після цього він вийшов з її квартири, викинув ніж і пішов додому, випливає з його свідчень. Уже в листопаді 2022 року Едуард Яр вступив до лав ПВК "Вагнер", у лютому 2023 року загинув під Бахмутом, після чого адміністрація села Караул у некролозі написала про нього: "Ідучи на боротьбу з неонацистами, він став для всіх мешканців нашого краю справжнім героєм та справжнім патріотом".

Читайте також: Саміт ЄС: глава ЄК попереджає про афтершоки заколоту ПВК "Вагнер" у Росії

"Держава вибачила"

Для Владислава Канюса прокурор вимагав 23 роки позбавлення волі. "А зараз виходить, що засуджений три роки побув ув'язненим і вільний, тобто держава пробачила, як я розумію", - обурюється Володимир Пехтелев. Сім'я звернулася із заявами до Федеральної служби виконання покарань Росії, до прокуратури Новосибірської та Ростовської областей, відповідей поки що немає. "І так нам було важко на стадії слідства, а тепер ніхто не може відповісти нам, як повернути його за ґрати. Запитуємо в адвокатів, вони кажуть: "Ми не знаємо, що робити, вперше стикаємося". І місцевий суд каже те саме", - додає Пехтелев.

Опитані DW експерти підтверджують: процедури повернення ув'язненого до колонії немає. Юрист із Росії оцінює те, що відбувається так: "В'язні стають вільними після виконання контракту з ПВК. Мета покарання - відновлення справедливості, потерпілі цього не отримали. Держава просто каже їм, що своєю кров'ю люди спокутували провину".

Читайте також: Крім "Вагнера": які ще ПВК із Росії воюють в Україні

Гарантій для постраждалих немає

Закон, який дозволяв би найманство і ПВК, у Росії не було і немає і досі, пояснює Ольга Романова: "Тому ці 50 тисяч "Вагнера" - абсолютно незаконна річ, так само як і їхнє помилування, оскільки на злочин накладається ще злочин". З 1 лютого ув'язнених із невідбутим повністю терміном покарання почало приймати на контрактну службу міноборони РФ, використовуючи раніше ухвалену для цього норму.

Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін підписав закон "Про особливості кримінальної відповідальності осіб, які залучаються до участі у спеціальній військовій операції". Він стосується призову до армії за контрактом підозрюваних та обвинувачених, яким загрожує не більше п'яти років позбавлення волі. Романова бачить цю нову норму так: "Людину заарештовують, порушують кримінальну справу, вона погоджується їхати на війну, і кримінальну справу закривають - все. Це вже пішло повсюдно, мобілізують людей, взятих за злочини дрібної та середньої тяжкості. А це, наприклад, вбивство двох або більше людей у стані афекту".

"Якщо такі люди виходять і держава дає їм можливість далі жити в соціальному суспільстві, надаючи їм гарантії, хотілося б говорити про те, щоб були соціальні гарантії для постраждалої сторони", - вважає юристка, яка побажала залишитися анонімною. Поки що дискусії про це немає, а потерпілих, незадоволених поверненням засуджених, багато, зазначає вона. "Потерпілих ніщо не може захистити. Більше того, ув'язнений, що повернувся, - герой "спецоперації" ("спеціальна військова операція" - так в Росії називають війну проти України. - Ред.), йому все можна", - вказує Романова. Закон про "дискредитацію добровольців" передбачає до 15 років позбавлення волі.