1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Стратегія нацбезпеки ФРН: в очікуванні відповідей

Маттіас фон Гайн | Віталій Кропман
14 червня 2023 р.

14 червня уряд Німеччини розглядає проєкт Стратегії національної безпеки. Програмний документ було задумано ще до війни Росії проти України.

https://p.dw.com/p/4SXp5
Вид на будівлю відомства федерального канцлера Німеччини
Вид на будівлю відомства федерального канцлера НімеччиниФото: picture alliance / photothek

Відомо, що стратегію національної безпеки Німеччини викладено її авторами на 37 сторінках і що протягом кількох місяців навколо неї точилися суперечки. Вони-то і стали причиною постійних відтермінувань в ухваленні документа і, можливо, послабили амбітний, всеосяжний підхід, закладений у його проєкті. Більше про стратегію маємо дізнатися 14 червня. Саме цього дня федеральний уряд обговорює її. А наступного дня розгляд документа, як очікується, внесуть до порядку денного Бундестагу.

Пункт про розроблення Стратегії нацбезпеки було внесено до коаліційної угоди майбутнього уряду ФРН ще восени 2021 року - за кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І за п'ять років після оприлюднення останньої "Білої книги" Бундесверу - головного документа щодо політики Берліна у сфері оборони та безпеки.

"Безпека свободи нашого життя"

Коли в середині березня 2022 року міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) у своєму виступі офіційно оголосила про початок розроблення Стратегії національної безпеки, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло вже три тижні. Канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) уже заявив про "поворотний момент в історії" Європи, й інтерес до майбутнього документа був великий - як усередині країни, так і за кордоном. Глава МЗС визначила як мету проєкту стратегії не що інше, як "безпеку свободи нашого життя".

У рамках визначення поняття "комплексна безпека" планувалося провести всебічне дослідження зовнішньої політики і політики безпеки. Під цим терміном, пояснює майор у відставці, депутат Бундестагу від правлячої Соціал-демократичної партії (СДПН) Йоганнес Арльт (Johannes Arlt), розуміється цілий комплекс питань: "Від політики в галузі освіти до політики у сфері охорони здоров'я, екології, харчування та фінансів". Це, пояснив Арльт в інтерв'ю DW, означає, що "у нас є безліч сфер і вимірів безпеки, з якими ми повинні мати справу, коли говоримо про безпеку загалом".

Анналена Бербок
Анналена БербокФото: Annegret Hilse/REUTERS

Це цілі, для досягнення яких може згуртуватися й опозиція. Томас Ерндль (Thomas Erndl), депутат Бундестагу від Християнсько-соціального союзу (ХСС), також підтримує розробку Стратегії нацбезпеки.

"Коли ми дивимося на ситуацію з наявними загрозами - гібридними, ланцюжками поставок, залежністю від них (навіть у тому, що стосується ліків), - стає зрозумілим, що нам потрібен цілісний погляд і ми маємо знайти відповіді", - упевнений Ерндль, який є заступником голови комітету в закордонних справах Бундестагу. В інтерв'ю DW він прямо заявив, що "вважає правильним те, що уряд взявся за це завдання".

Читайте також: Шольц: Ми готові захищати кожен сантиметр території НАТО

В уряді немає єдності щодо центральних питань

Водночас депутат від опозиційного ХСС вказує на неодноразові відтермінування в ухваленні стратегії. Цей програмний документ, що впливає на майже всі сфери політики, мав бути представлений на Мюнхенській безпековій конференції в середині лютого. І надалі терміни його оприлюднення зсувалися: востаннє це сталося наприкінці травня. "Очевидно, що в уряді немає єдності з центральних питань!", - підсумував Ерндль.

Можливо, уряду і МЗС ФРН, яке відповідає за розробку стратегії, не варто було від самого початку наражати себе на такі жорсткі часові обмеження, вважає Антонія Вітт (Antonia Witt) з Гессенського фонду досліджень миру і конфліктів (HSFK). Зрештою, пояснює Вітт, це складний комплексний процес із багатьма учасниками.

"Для цього необхідний широкий процес осмислення (того, що відбувається у світі. - Ред.) урядом, а також населенням і експертами того, якими насправді є виклики для безпеки, які сценарії загроз ми можемо очікувати в майбутньому і які засоби Німеччина хотіла б використовувати для досягнення цілей у політиці безпеки. І це дуже важливий політичний процес", - уточнює експертка. А оскільки стратегія зачіпає всі сфери політики, вона повинна також охоплювати безліч політично дискусійних питань, "що призводить до затримок - і суперечок".

Читайте також: Як хакери беруть участь у війні РФ проти України і до чого тут Німеччина

Суперечки навколо експорту озброєнь, відповідей на кібератаки і бюджету

За інформацією агентства Reuters, суперечки виникли, серед іншого, з питання експорту зброї та в галузі кібербезпеки. Міністерство юстиції, наприклад, заперечувало проти так званих "хакбеків". Йдеться про дозвіл атакувати зловмисників після проведених ними кібернападів.

Йоганнес Арльт
Йоганнес АрльтФото: Carsten Koall/dpa/picture alliance

Була також суперечка про гроші. Точніше про те, чи слід закріпити в стратегії двохвідсотковий (від ВВП країни. - Ред.) показник витрат на оборону, прийнятий як мета в НАТО. "Було питання про те, чи має бути прямий баланс між військовими і невійськовими витратами. Інакше кажучи, чи має на кожне євро, витрачене на військові потреби, одне євро інвестуватися в невійськові сфери, тобто, насамперед, в антикризову дипломатію, а також у співробітництво в галузі розвитку", - продовжує політологиня Вітт.

Читайте також: Кібербезпека: як працюють кібервійська Бундесверу

Питання про Раду нацбезпеки ФРН не вирішено

Тим часом план створення Ради національної безпеки ФРН уже поховано деякий час тому. Рада могла б слугувати координаційним органом для пошуку міжвідомчих відповідей на кризи та виклики. На думку Антонії Вітт, долю Радбезу вирішило питання про відомчу приналежність. За повідомленнями ЗМІ, і відомство федерального канцлера, і МЗС хотіли, щоб Рада безпеки перебувала під їхнім дахом.

Для опозиційного депутата Бундестагу Томаса Ерндля Рада нацбезпеки стала б "центральним місцем" як міжвідомчий координуючий орган. "Але уряд просто відмовляється від неї, бо не може знайти єдності", - поскаржився представник ХСС.

Формування нової культури - питання часу

Зі свого боку, парламентарій від СДПН Йоганнес Арльт домагається розуміння того, що відбувається. Крім відомчого егоїзму міністерств, за його словами, є й інше пояснення проблем із розробленням стратегії: "У нас немає стратегічної культури. Останні 70 років ми поступилися стратегічними питаннями НАТО. У нас були концептуальні документи, але ніколи не було стратегії. Це щось нове для нас, і така зміна потребує часу", - вважає депутат.

Той факт, що це вимагає часу, має принаймні один конкретний ефект: коли уряди Німеччини та Китаю зустрінуться для міжурядових консультацій у Берліні 20 червня, стратегія щодо КНР, яку також планується ухвалити, ще не буде представлена. Це пов'язано з тим, що вона має спиратися на Стратегію нацбезпеки.

Читайте також: Китай, Росія і суперечки довкола стратегії безпеки Німеччини

"Я повністю довіряю українцям" - Пісторіус в інтерв'ю DW