1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Саміт ЄС - від гарантій безпеки до заморожених активів

30 червня 2023 р.

Євросоюз пообіцяв оприлюднити свої безпекові гарантії для Києва перед самітом НАТО і шукає рішення по використанню заморожених активів Центробанку РФ на відбудову України.

https://p.dw.com/p/4THxR
Зал засідань Європейської ради в Брюсселі
У залі засідань Європейської ради в БрюсселіФото: picture-alliance/dpa/S. Lecocq

Над порядком денним саміту Європейського Союзу, який завершився у п’ятницю, 30 червня, у Брюсселі, домінували події, які відбулися у Росії минулими вихідними, та хід війни в Україні. Заколот ПВК "Вагнер", його ймовірний вплив на країни ЄС та хід війни в Україні, а також допомогу ЄС у боротьбі Києва з російською агресією лідери ЄС обговорили разом з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який став спеціальним гостем саміту.  А свої наміри про подальшу політичну, військову та фінансову підтримку України ЄС зафіксував у спеціальному рішенні, скріпленому підписами 27 європейських лідерів.

Для аналізу ситуації з "Вагнером" необхідно більше розвідданих

Учасники саміту були обережні у своїх оцінках щодо можливого розвитку ситуації в Росії і Білорусі, куди нібито мають передислокуватися загони ПВК "Вагнер". "Нам треба бути терплячими, зібрати інформацію і тільки тоді вирішувати, що робити далі", - сказав журналістам  президент Литви Гітанас Наусєда. За його словами, "ніхто не знає, що саме відбувається у Російській Федерації і в Білорусі, і тому зараз, певно, неправильно буде робити якісь точні передбачення". Поки що європейські столиці збирають повну розвідувальну інформацію від своїх спецслужб щодо ситуації в Москві та Мінську, сказав Наусєда.

Прем’єр Латвії Кріш’яніс Каріньш перед початком саміту наголосив, що ймовірна присутність у Білорусі вагнерівців не становить прямої військової загрози ЄС. Справжня загроза чаїться у тому, що ці люди "можуть інфільтруватися на територію ЄС з незрозумілими цілями".

На думку очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, заколот групи "Вагнер" показав "помітні тріщини, які з’явилися в системі Путіна". При цьому вона наголосила, що зараз настав час "подвоїти нашу підтримку України".

Гарантії безпеки для України продовжать обговорювати

Окрім подій минулих вихідних у Росії, учасники саміту обговорили військову, фінансову та політичну допомогу України, сказав  журналістам під час підсумкової пресконференції президент Європейської ради Шарль Мішель. "У своїй підтримці України - ми об’єднані і рішучі", - запевнив Мішель. Проявом такої підтримки мають стати гарантії безпеки, які ЄС хоче надати Україні. За словами Мішеля, дискусія щодо таких гарантій була важливою з огляду на те, що саміт НАТО у Вільнюсі, де мають прозвучати важливі меседжі щодо членства України у блоку, відбудеться за лічені тижні. 

Президент Європейської ради Шарль Мішель (л), генсек НАТО Єнс Столтенберг (ц) та верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час саміту ЄС у Брюсселі
Президент Європейської ради Шарль Мішель (л), генсек НАТО Єнс Столтенберг (ц) та верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час саміту ЄС у БрюсселіФото: Geert Vanden Wijngaert/dpa/picture alliance

Проте у тексті спеціального рішення саміту про гарантії безпеки згадується досить обтічно. Згідно з текстом документа, ЄС і держави-члени "готові разом із партнерами зробити внесок у майбутні безпекові зобов'язання перед Україною, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації".  Окремо у рішенні говориться, що "модальність" цих гарантії буде "розглянута швидко" і з урахуванням специфіки безпекової та оборонної політики "певних країн-членів". Йдеться, очевидно, про країни, які офіційно декларують свій нейтральний статус, такі, як Австрія, Мальта, Ірландія, або такі, як Угорщина, які принципово не надають Україні ніякої військової підтримки.

Читайте також: Шольц: Потрібно конкретно говорити про гарантії безпеки для України

Важко уявити, які саме формулювання безпекових гарантії буде прийнятне для всіх 27 країн. Відповідаючи на це запитання, фон дер Ляєн сказала, що "гарантії безпеки будуть інтенсивно обговорювати у найближчі тижні і вони стануть зрозумілими перед самітом НАТО".  При цьому вона наголосила, що "підтримуючим елементом", який зміцнить безпекові гарантії,  повинно стати подальша робота над реформами в Україні - боротьба з корупцією, відмиванням коштів, удосконалення судової системи. 

ЄС хоче допомогти Україні замороженими активами РФ 

Гарантії безпеки для України були не єдиною складною темою для європейських лідерів. Використання російських грошей, а саме заморожених активів Центробанку РФ, - юридична проблема, яку в ЄС намагаються вирішити вже досить тривалий час. Канцлер Німеччини Олаф Шольц припустив, що для того, щоб ЄС зміг визначити та узгодити спосіб конфіскації заморожених російських активів і використання їх для фінансування відновлення України, потрібен час. "Це все страшенно складно, і наразі ніхто не знає, що можливо і як", - сказав у розмові з журналістами Шольці. Він повідомив, що європейські лідери "доручили Єврокомісії розібратися в цьому, і, коли вона дійде якихось висновків, знову повідомити нас". 

Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції пояснила, як виглядає перспектива використання російських активів на користь України. За її словами, у цієї проблеми є два виміри: політичний і фінансовий. Політично ні в кого не виникає сумнівів, що Росія як та, хто скоїв злочин,  має заплатити "за величезні руйнування української інфраструктури". Щодо фінансового виміру, то фон дер Ляєн запевнила, що Єврокомісія "матиме дуже зважений підхід у співпраці з нашими партнерами" і братиме до уваги думку з цього приводу Європейського центрального банку. 

Очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн
Очільниці Єврокомісії Урсули фон дер ЛяєнФото: Virginia Mayo/dpa/picture alliance

"Незабаром Єврокомісія зробить пропозицію, яка буде фокусуватися на використанні податку на прибуток від заморожених активів Центробанку Росії на користь України", - сказала фон дер Ляєн. За оцінками прем'єр-міністра Бельгії Александера де Кроо, таким чином можна буде спрямовувати на відбудову України три мільярди євро щорічно.

Читайте також: Німецький експерт: Російські мільярди не конфісковуватимуть до кінця війни або вироків у Гаазі

Переговори про вступ України до ЄС можуть розпочатися в грудні

Минулого тижня Єврокомісія оприлюднила усну оцінку виконання Україною і Молдовою рекомендацій, які були озвучені торік під час надання їм статусу країни-кандидати і виконання яких є неодмінною умовою для відкриття переговорів про вступ до ЄС. Президент України Володимир Зеленський, звертаючись до учасників саміту через відеозв’язок, заявив, що Україна "налаштована якнайшвидше підготуватися до початку переговорів про членство, і ми це зробимо".

Проте у рішенні саміту не міститься жодних конкретних згадок про те, коли саме Брюссель збирається відкрити переговори з Україною про її вступ до ЄС. "Європейська рада визнає відданість України та її істотні зусилля виконати умови, необхідні для початку процесу вступу до ЄС, і тому заохочує Україну продовжувати курс реформ", - говориться у документі.

Більш відвертою з цього приводу була президентка Європарлменту Роберта Мецола, яка взяла участь у саміт.  "Я налаштована оптимістично з огляду на ті заяви, які я чула від лідерів. Є імпульс, і цей імпульс вже не зупинити", - сказала вона журналістам про ймовірність відкриття переговорів про вступ України до ЄС. Вона висловила сподівання, що саміті ЄС у грудні "стане тим місцем і часом, коли можна буде зробити цей крок".

Ходжес про ЗАЕС, реакцію НАТО і бунт Пригожина-Суровікіна